14 травня 2014 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Луспеника Д.Д.,
суддів: Гулька Б.І., Лесько А.О.,
Червинської М.Є., Черненко В.А.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Головного управління Держкомзему в Київській області до Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа - ОСОБА_8, про скасування розпоряджень органу місцевого самоврядування, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, скасування їх державної реєстрації та повернення земельних ділянок за касаційною скаргою заступника прокурора Київської області на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 22 лютого 2013 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 17 червня 2013 року,
У січні 2012 року заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Головного управління Держкомзему в Київській області звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що прокурорською перевіркою щодо дотримання земельного законодавства на території Вишгородського району Київської області встановлено порушення при наданні у власність земельних ділянок ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 Так, розпорядженнями Вишгородської районної державної адміністрації від 26 листопада 2009 року №№ 2408, 2411, 2412, 2413, 2414 відповідачам затверджено матеріали вибору земельних ділянок та надано дозвіл на розроблення проекту відведення земельних ділянок. Розпорядженням Вишгородської районної державної адміністрації від 19 січня 2010 року № 37 затверджено проект землеустрою та передано відповідачам у власність для ведення індивідуального дачного будівництва на території Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області земельні ділянки загальною площею 0,4100 га. На підставі вказаного розпорядження 18 березня 2010 року видано державні акти на право власності на земельні ділянки на території Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області: на земельну ділянку площею 0,0916 га для ведення індивідуального дачного будівництва, виданий на ім'я ОСОБА_3; на земельну ділянку площею 0,0916 га для ведення індивідуального дачного будівництва, виданий на ім'я ОСОБА_4; на земельну ділянку площею 0,0756 га для ведення індивідуального дачного будівництва, виданий на ім'я ОСОБА_5; на земельну ділянку площею 0,0916 га для ведення індивідуального дачного будівництва, виданий на ім'я ОСОБА_6; на земельну ділянку площею 0,0916 га для ведення індивідуального дачного будівництва, виданий на ім'я ОСОБА_7
Позивач вважав, що при прийнятті оскаржуваних розпоряджень Вишгородська районна державна адміністрація вийшла за межі своїх повноважень, визначених Законом України «Про місцеві державні адміністрації» та Земельним кодексом України , оскільки вказаними нормативним актами встановлено виключний перелік випадків перелік випадків, при яких можуть бути передані у приватну власність земельні ділянки районною державною адміністрацією. Земельні ділянки рекреаційного призначення з цільовим призначенням для ведення індивідуального дачного будівництва не входять до вказаного переліку. Повноваження щодо надання вказаної земельної ділянки у власність громадянам віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України.
Ураховуючи викладене, позивач просив суд: скасувати розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації від 26 листопада 2009 року №№ 2408, 2411, 2412, 2413, 2414, від 19 січня 2010 року № 37; визнати недійсними державні акти: на право власності на земельну ділянку площею 0,0916 га для ведення індивідуального дачного будівництва, виданий на ім'я ОСОБА_3; на право власності на земельну ділянку площею 0,0916 га для ведення індивідуального дачного будівництва, виданий на ім'я ОСОБА_4; на право власності на земельну ділянку площею 0,0756 га для ведення індивідуального дачного будівництва, виданий на ім'я ОСОБА_5; на право власності на земельну ділянку площею 0,0916 га для ведення індивідуального дачного будівництва, виданий на ім'я ОСОБА_6; на право власності на земельну ділянку площею 0,0916 га для ведення індивідуального дачного будівництва, виданий на ім'я ОСОБА_7, скасувати їх державну реєстрацію; витребувати на користь держави в особі Кабінету Міністрів України з незаконного володіння вказані земельні ділянки.
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 22 лютого 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 17 червня 2013 року, у задоволенні позову заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Головного управління Держкомзему в Київській області відмовлено.
У касаційній скарзі заступник прокурора Київської області просить оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального й процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що прокурором не надано належних доказів про те, що оспорювані розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації Київської області прийняті з порушенням вимог земельного законодавства, а земельна ділянка площею 0,4100 га відноситься до земель рекреаційного призначення. Крім того, відповідачі на час розгляду справи в суді вже не були власниками спірних земельних ділянок.
Проте погодитись із таким висновком суду не можна, оскільки суд дійшов його з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.
Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.
Судами попередніх інстанцій установлено, що розпорядженнями Вишгородської районної державної адміністрації від 26 листопада 2009 року №№ 2408, 2411, 2412, 2413, 2414 відповідачам затверджено матеріали вибору земельних ділянок та надано дозвіл на розроблення проекту відведення земельних ділянок. Розпорядженням Вишгородської районної державної адміністрації Київської області від 19 січня 2010 року № 37 затверджено проект землеустрою та передано відповідачам у власність для ведення індивідуального дачного будівництва на території Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області земельні ділянки загальною площею 0,4100 га.
На підставі вказаного розпорядження 18 березня 2010 року видано державні акти на право власності на земельні ділянки на території Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області: на земельну ділянку площею 0,0916 га для ведення індивідуального дачного будівництва, виданий на ім'я ОСОБА_3; на земельну ділянку площею 0,0916 га для ведення індивідуального дачного будівництва, виданий на ім'я ОСОБА_4; на земельну ділянку площею 0,0756 га для ведення індивідуального дачного будівництва, виданий на ім'я ОСОБА_5; на земельну ділянку площею 0,0916 га для ведення індивідуального дачного будівництва, виданий на ім'я ОСОБА_6; на земельну ділянку площею 0,0916 га для ведення індивідуального дачного будівництва, виданий на ім'я ОСОБА_7
Згідно зі ст. 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 142 - 145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування належить, зокрема, земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.
Частиною 1 ст. 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» передбачено, що місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.
Згідно з ч. 6 ст. 118 ЗК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної власності для ведення зокрема, індивідуального дачного будівництва, у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).
Крім того, ч. 3 ст. 122 ЗК України визначено чіткий перелік видів земельних ділянок, які можуть бути передані у приватну власність громадянам відповідною районною державною адміністрацією.
Проте оскаржуваними розпорядженнями Вишгородської районної державної адміністрації затверджено матеріали вибору земельних ділянок, надано дозволи на розробку проекту землеустрою, затверджено проект землеустрою та передано у власність громадян земельні ділянки для ведення індивідуального дачного будівництва на території Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до умов відведення земельних ділянок, наданих управлінням земельних ресурсів у Вишгородському районі Київської області від 9 грудня 2009 року № 834, земельна ділянка загальною площею 0,4100 га для ведення індивідуального дачного будівництва згідно з Українського класифікатора цільового використання землі, що затверджений листом Держкомзему України від 24 квітня 1998 року, відноситься до земель рекреаційного призначення.
Згідно зі ст. 51 ЗК України до земель рекреаційного призначення належать, зокрема, земельні ділянки, надані для дачного будівництва.
Відповідно до ч. 9 ст. 149 ЗК України Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, зокрема, земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, крім випадків, визначених частинами п'ятою - восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу.
Таким чином, при прийнятті оскаржуваних розпоряджень Вишгородська районна державна адміністрація Київської області вийшла за межі своїх повноважень, визначених Законом України «Про місцеві державні адміністрації» та ЗК України, оскільки вказаними нормативними актами встановлено виключний перелік випадків, при яких можуть бути передані у приватну власність земельні ділянки районною державною адміністрацією.
Земельні ділянки рекреаційного призначення з цільовим призначенням для ведення індивідуального дачного будівництва не входять до вказаного переліку. Повноваження щодо надання вказаної земельної ділянки у власність громадянам віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України.
Проте суди не врахували, що передача спірних земельних ділянок здійснена Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області з грубим порушенням вимог законодавства та в порушення вимог ст. ст. 212 - 214, 315 ЦПК України не надали вказаним обставинам належної правової оцінки, дійшовши передчасного висновку про відмову в задоволенні позову.
За таких обставин ухвалені у справі судові рішення не можуть вважатись законними й обґрунтованими, тому відповідно до ст. 338 ЦПК України вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу заступника прокурора Київської області на рішення Вишгородського районного суду Київської області задовольнити частково.
Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 22 лютого 2013 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 17 червня 2013 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Д.Д. Луспеник
Судді: Б.І. Гулько
А.О. Лесько
М.Є. Червинська
В.А. Черненко