Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 22-ц/781/1050/14 Головуючий у суді І-ї інстанції Циганаш І. А.
Спори, що виникають із земельних правовідносин Доповідач Кодрул М. А.
Іменем України
13.05.2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого судді: Кодрула М.А
суддів: Кіселика С.А., Потапенка В.І.
за участю секретаря - Задирака Н. І
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за позовом Кіровоградського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі державного підприємства «Компаніївське лісове господарство» до Кіровоградської міської ради, ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Кіровоградське обласне управління лісового та мисливського господарства та державна інспекція сільського господарства в Кіровоградській області про визнання недійсними та скасування рішень, визнання недійсними державних актів та повернення земельних ділянок, за апеляційною скаргою заступника прокурора Кіровоградської області на рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 05 лютого 2014 року,-
В серпні 2013 року Кіровоградський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі державного підприємства «Компаніївське лісове господарство» звернувся в суд з позовом до Кіровоградської міської ради, ОСОБА_2 про визнання недійсними та скасування рішень, визнання недійсними державних актів та повернення земельних ділянок. На обґрунтування позовних вимог зазначив, що проведеною Кіровоградською міжрайонною прокуратурою з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в порядку нагляду перевіркою встановлено, що п.1 рішення сесії Кіровоградської міської ради від 06.11.2008 року № 1364 «Про надання згоди на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в районі пров. Алтайського» надано ОСОБА_2 згоду на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в районі пров. Алтайського у власність загальною площею 0,22 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та ведення садівництва за рахунок земель запасу Кіровоградської міської ради. В подальшому, п. 1 рішення сесії Кіровоградської міської ради від 12.03.2009 року № 1838 внесено зміни до попереднього пункту рішення, затверджено матеріали вибору місця розташування та надано ОСОБА_2 дозвіл та вимоги на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність спірної земельної ділянки. Рішенням сесії міської ради від 09.07.2009року № 2333 «Про передачу ОСОБА_2 безоплатно у власність земельних ділянок в районі пров. Алтайського» затверджено проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_2 земельні ділянки в районі пров. Алтайського загальною площею 2200 кв.м., з них площею 1000 кв.м. - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та площею 1200 кв.м. - для ведення садівництва за рахунок земель житлової та громадської забудови. Вважає, що вказані рішення Кіровоградської міської ради є незаконними, оскільки спірні земельні ділянки належать до земель державного лісового фонду Кіровоградського лісництва державного підприємства «Компаніївське лісове господарство», а отже рішенням Кіровоградської міської ради № 2333 від 09.07.2009 року фактично змінено їх цільове призначення із земель лісогосподарського призначення на землі житлової та громадської забудови. Просив визнати недійсним та скасувати пункт 1 рішення сесії Кіровоградської міської ради № 1364 від 06.11.2008 року «Про надання згоди на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в районі пров. Алтайського»; визнати недійсним та скасувати п.1 рішення сесії КМР № 1838 від 12.03.2009 року «Про внесення змін до рішення Кіровоградської міської ради від 06.11.2008 № 1364» в частині надання дозволу та вимог на розроблення проекту землеустрою ОСОБА_2; визнати недійсним та скасувати рішення сесії КМР № 2333 від 09.07.2009р. «Про передачу ОСОБА_2 безоплатно у власність земельних ділянок в районі пров. Алтайського»; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії КР №088205 від 10.08.2009, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010938700541; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії КР № 088206 від 10.08.2009 зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010938700542; зобов'язати ОСОБА_2 повернути державному підприємству «Компаніївське лісове господарство» земельну ділянку з кадастровим номером 3510100000:45:404:0004; зобов'язати ОСОБА_2 повернути державному підприємству «Компаніївське лісове господарство» земельну ділянку з кадастровим номером 3510100000:45:404:0005;
Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 19 листопада 2013 року залучено в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Кіровоградське обласне управління лісового та мисливського господарства та Державну інспекцію сільського господарства в Кіровоградській області.
Рішенням Ленінського районного суду міста Кіровограда від 05 лютого 2014 року в задоволенні позову відмовлено.
У апеляційній скарзі заступник прокурора Кіровоградської області, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з"явилися для участі у розгляді справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду у встановлених статтею 303 ЦПК України межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Встановлено, що пунктом 1 рішення Кіровоградської міської ради № 1364 від 06 листопада 2008 року «Про надання згоди на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в районі пров. Алтайського» погоджено місце розташування та надано ОСОБА_2 згоду на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в районі пров. Алтайського у власність загальною площею 0.22 га, із них 0,1 га - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та 0,12 га - для ведення садівництва за рахунок земель запасу Кіровоградської міської ради.
До зазначеного рішення було внесено зміни рішенням Кіровоградської міської ради № 1838 від 12 березня 2009 року, згідно з яким пункт 1 викладено в наступній редакції: затвердити матеріали вибору місця розташування та дати ОСОБА_2 дозвіл та вимоги на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки в районі пров. Алтайського загальною площею 2200,00 кв.м (землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом), з них: 1000,00 кв.м - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), 1200,00 кв.м - для ведення садівництва за рахунок земель житлової та громадської забудови, що перебувають у запасі.
Рішенням Кіровоградської міської ради № 2333 від 09 липня 2009 року «Про передачу ОСОБА_2 безоплатно у власність земельних ділянок в районі провулка Алтайського» затверджено ОСОБА_2 проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в районі провулку Алтайського у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та ведення садівництва загальною площею 2200,00 кв.м. та акт визначення розміру збитків для відшкодування власникам землі та землекористувачам, пов'язаних із вилученням земельної ділянки.
Передано ОСОБА_2 у власність земельні ділянки в районі провулку Алтайського загальною площею 2200,00 кв.м, з них: площею 1000,00 кв.м - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), у тому числі по угіддях: землі одно- та двоповерхової житлової забудови та площею 1200,00 кв.м - для ведення садівництва, у тому числі по угіддях: сади за рахунок земель сільськогосподарського призначення.
На підставі зазначеного рішення 10 серпня 2009 року ОСОБА_2 було видано державні акти на право власності на земельну ділянку КР № 088205 та КР 088206, зареєстровані в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010938700541 та № 010938700542.
Згідно з цими актами ОСОБА_2 є власником земельних ділянок в районі провулку Алтайського в місті Кіровограді: площею 1000,00кв.м для ведення садівництва і площею 1200,00кв.м для будівництва й обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
У позовній заяві прокурор просив визнати недійсними та скасувати зазначені рішення Кіровоградської міської ради про надання згоди на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в районі пров. Алтайського та передачу їх безоплатно у власність ОСОБА_2, визнати недійсними видані ОСОБА_2 державні акти на право власності на землю та зобов'язати ОСОБА_2 повернути державному підприємству «Компаніївське лісове господарство» спірні земельні ділянки.
В обґрунтування своїх вимог прокурор посилався на те, що спірні земельні ділянки належать до земель державного лісового фонду Кіровоградського лісництва державного підприємства «Компаніївське лісове господарство», а рішенням Кіровоградської міської ради фактично змінено їх цільове призначення із земель лісогосподарського призначення на землі житлової та громадської забудови та землі сільськогосподарського призначення, вилучено вказані земельні ділянки у постійного користувача (ДП «Компаніївський лісгосп») та передано у власність фізичній особі.
Як на докази перебування спірної земельної ділянки у правомірному користуванні ДП «Компаніївський лісгосп» прокурор посилався у позовній заяві на матеріали лісовпорядкування, що проводилося у 2006 та 2010 роках, зокрема, на проект організації і ведення лісового господарства державного підприємства «Кіровоградське лісове господарство» Кіровоградського обласного управління лісового господарства 2006 року та проект організації та розвитку лісового господарства державного підприємства «Компаніївський лісгосп» Кіровоградського обласного управління лісового та мисливського господарства Кіровоградське лісництво 2010 року, а також на матеріали інвентаризації, що проводилася у 2005 році з метою виготовлення державного акту на право постійного користування землею державного лісового фонду ДП „Кіровоградське лісове господарство" на території Кіровоградської міської ради (урочище Салганові піски). Ксерокопії частини яких додані до матеріалів справи.
Крім того, під час розгляду справи в суді першої інстанції був наданий для огляду планшет № 2 Кіровоградського лісництва станом на 1969 року, ксерокопія частини якого додана до матеріалів справи.
Дослідивши зазначені докази, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що вони не підтверджують право користування ДП «Компаніївське лісове господарство» спірними земельними ділянками.
Відповідно до ч.2 ст.4 Лісового кодексу України, який діє з 13 квітня 1994 року, до лісового фонду не належать насадження в межах населених пунктів (парки, сади, сквери, бульвари тощо), які не віднесені в установленому порядку до лісів.
З матеріалів справи вбачається, що згідно з генеральним планом міста Кіровограда, затвердженим рішенням Кіровоградської міської ради № 627 від 12 вересня 2000 року, провулок Алтайський входить до адміністративної межі міста Кіровограда та в перелік існуючих вулиць і провулків (а.с.73).
Зазначене рішення прийнято відповідно до ст.10 Закону України «Про планування і забудову територій» від 20 квітня 2000 року, який був чинним на той час і встановлював правові та організаційні основи планування, забудови та іншого використання територій і спрямований на забезпечення сталого розвитку населених пунктів з урахуванням громадських і приватних інтересів. Згідно з цим Законом генеральний план населеного пункту - це містобудівна документація, яка визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту. Відповідно до ст.12 зазначеного Закону генеральним планом населеного пункту визначаються потреби в територіях для забудови та іншого використання.
Відповідно до ч.4 ст.17 Лісового кодексу України, який діє з 13 квітня 1994 року, право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.
Проекти організації і ведення лісового господарства 2006 року а також організації та розвитку лісового господарства 2010 року не можуть бути документами, які посвідчують право постійного користування земельною лісовою ділянкою, яке виникло після введення в дію Лісового кодексу України 1994 року.
Згідно з п.5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України, до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.
У п. 2 Прикінцевих положень Лісового кодексу України зазначено, що закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Кодексом, діють у частині, що не суперечить цьому Кодексу.
Відповідно до Інструкції з проведення лісовпорядкування в єдиному державному лісовому фонді СРСР, затвердженої постановою Держкомлісу СРСР від 12.09.1985 року № 4, яка чинна згідно з п.2 Прикінцевих положень Лісового кодексу України, проект організації та розвитку лісового господарства є основним нормативно-технічним документом лісовпорядкування.
Відповідно до п.1.3.1 Інструкції з проведення лісовпорядкування в єдиному державному лісовому фонді СРСР об"єктом лісовпорядкування є землі державного лісового фонду, які знаходяться у віданні підприємства, організації або установи, яка веде лісове господарство. Як правило, проводиться лісовпорядкування всього лісового фонду, що знаходиться у віданні відповідного підприємства, організації або установи в установлених межах, зареєстрованих в земельно-облікових документах.
Матеріали справи не містять будь-яких даних про те, що матеріали лісовпорядкування, які надані суду в якості доказів перебування спірної земельної ділянки у правомірному користуванні ДП «Компаніївське лісове господарство» проведені в межах, які визначені в зареєстрованих земельно-облікових документах.
Згідно з пунктом 2.3.3 зазначеної Інструкції до лісовпорядної документації відносяться документи, які засвідчують перевірку і узгодження із органами землеустрою за наявними матеріалами і в натурі меж підприємства, розв'язання всіх спірних питань із суміжними землекористувачами; перелік урядових рішень про передачу і прийомку земель, здійснених після попереднього землеустрою; оригінали документів на землі, передані в довгострокове користування.
До планово-картографічних матеріалів відносяться лісовпорядні планшети, виготовлення та розмноження яких регламентується Інструкцією про порядок виготовлення та розмноження лісових карт, затвердженою Держлісгоспом СРСР 11.12.1986 року, згідно з вимогами якої складені оригінали планшетів, які мають межі з іншими землекористувачами, завіряються в органах землекористування того району, де проводяться лісовпорядні роботи.
Між тим, належних доказів того, що наданий суду для огляду планшет № 2 Кіровоградського лісництва було завірено в органах землекористування міста Кіровограда, немає.
З наданої відповідачами технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж та складання державного акта на право власності на спірні земельні ділянки, виготовленої КП «Кіровоградський земельно-кадастровий центр», вбачається, що земельні ділянки по провулку Алтайському в місті Кіровограда на час розробки технічної документації перебували у запасі. Це підтверджується висновком начальника управління Держкомзему у місті Кіровограді Кіровоградської області. Проект землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок ОСОБА_2 погоджено начальником управління земельних ресурсів у місті Кіровограді 16 червня 2009 року.
Згідно з правовим висновком Верховного Суду України у справі № 6-92цс13 від 18 вересня 2013 року особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності мусить бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.
Колегія суддів вважає, що при вирішенні даної справи судом дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства і правами власника земельних ділянок ОСОБА_2
Під час розгляду справи в апеляційному суді прокурор, який приймає участь у справі, надав до суду письмове клопотання Кіровоградського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері про призначення по справі земельно-технічної експертизи, проведення якої доручити експертам Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об"єднання ВО „Укрдержліспроект", для з"ясування питань, чи знаходяться земельні ділянки, що перебувають у власності ОСОБА_2 в межах земель, що згідно з матеріалами лісовпорядкування перебувають у постійному користуванні державного підприємства «Компаніївське лісове господарство» та чи змінювалися межі земель лісогосподарського призначення в межах міста Кіровограда з моменту затвердження Генерального плану міста Кіровограда.
В задоволенні клопотання відмовлено, оскільки будь-яких підстав вважати, що в позивача були поважні причини неподання цього доказу суду першої інстанції, в справі відсутні, позивач мав можливість порушити перед судом питання про призначення по справі відповідної судової експертизи з метою залучення спеціальних знань для підтвердження його вимог, що ним зроблено не було, хоча обов»язок доведення обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, передбачений ч. 1 ст. 60 ЦПК України.
Враховуючи викладене та зважаючи на те, що позивачем суду не надано достатніх доказів на підтвердження обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги, висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову є законним та обґрунтованим і доводи апеляційної скарги позивача його законності та обґрунтованості не спростовують.
Оскільки судом першої інстанції повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи, дана належна правова оцінка доказам, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а ухвалене рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу заступника прокурора Кіровоградської області - відхилити.
Рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 05 лютого 2014 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя:
Судді: