Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 11-кп/781/376/14 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія 185 (81, 86-1, 140) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
15.05.2014 м.Кіровоград
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі :
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5
за участю прокурора - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 11-кп/781/376/14 за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровоград від 20 березня 2014 року, якою відмовлено у задоволенні подання начальника Кіровоградської виправної колонії управління ДПтСУ в Кіровоградській області (№ 6) та голови спостережної комісії при Кіровоградськом міськвиконкомі про умовно-дострокове звільнення від кримінального покарання засудженого:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровограда, громадянина України, українця, освіта середня, одруженого, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, мешканця: АДРЕСА_1 , раніше судимого, останній раз 06.08.2012 року Кіровським районним судом м. Кіровограда за ч.2 ст. 185, ст. 71 КК України на 2 роки позбавлення волі; початок строку 06.08.2012 року, кінець строку 06.08.2014 року,
Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда залишено без задоволення подання виконуючого обов'язки начальника Кіровоградської виправної колонії управління ДПтСУ в Кіровоградській області (№ 6) та голови спостережної комісії при Кіровоградському міськвиконкомі про застосування умовно-дострокового звільнення стосовно засудженого ОСОБА_7 ..
Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що засуджений ОСОБА_7 раніше судимий, злочин, вчинив в період умовно-дострокового звільнення, на час розгляду подання, відбув ? призначеного строку покарання, за час відбування покарання мав два стягнення у виді доган.
На підставі наведеного вище, районний суд прийшов до висновку, що засуджений ОСОБА_7 не довів своє виправлення, оскільки в судовому засіданні суду першої інстанції не знайшла свого підтвердження та обставина, що останній саме сумлінним ставленням до праці довів своє виправлення.
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_7 просить ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровоград від 20 березня 2014 року скасувати, задовольнити подання адміністрації колонії, звільнити його умовно-достроково згідно ст. 81 КК України.
Свої доводи мотивує тим, що відбув ? строку призначеного покарання, під час відбування покарання зарекомендував себе з позитивної сторони, відразу ж був працевлаштований, добросовісно відносився до праці, мав зразкову поведінку та режиму тримання не порушував, отримував заохочення, чим довів своє виправлення.
Також апелянт зазначає, що відбуваючи строк покарання захворів на туберкульоз та потребує лікування, а також на його утриманні перебувають двоє малолітніх дітей, які потребують допомоги.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги засудженого, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга засудженого ОСОБА_7 підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.409 КПК України підставами для скасування судового рішення є невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.
Згідно п.2 ч.1 ст.411 КПК України судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінально провадження, якщо суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки.
Так, з подання про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_7 (а.с.2), вбачається, наступне:
06.08.2012 року Кіровським районним судом м. Кіровограда ОСОБА_7 визнано винним та засуджено за ч.2 ст. 185, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки.
Рішенням регіональної комісії з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі в Кіровоградській області від 04.09.2012 року № 58, засудженому ОСОБА_7 визначено - виправна колонія середнього рівня безпеки для чоловіків, які раніше відбували покарання у виді позбавлення волі.
За період відбування строку покарання засуджений ОСОБА_7 відбув 3/4 частини строку покарання - 06.02.2014 року, сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення, позитивно себе зарекомендував, тому на підставі ст. 81 КК України, ст. 130 КВК України адміністрація Кіровоградської виправної колонії управління ДПтСУ в Кіроовградській області та спостережна комісія подали клопотання до суду про його умовно-дострокове звільнення.
Положеннями ст. 81 КК України регламентовано, що до осіб, які відбувають покарання, зокрема, і у виді позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Як вбачається з матеріалів провадження засуджений ОСОБА_7 позитивно характеризується за місцем відбування покарання (а.п.4), до нього було застосовано 3 заохочення (а.п.5), стягнення зняті у встановленому законом порядку, за весь час утримання засуджений залучався до суспільно-корисної праці, в місцях і на роботах, які визначаються адміністрацією колонії. Також залучався до робіт без оплати праці з благоустрою колонії та поліпшення житлово-побутових умов засуджених, що підтверджується довідкою заступника начальника установи із соціально-виховної та психологічної роботи (а.п. 8), був працевлаштований, що підтверджується довідкою про заробітну плату засудженому ОСОБА_7 за період з 14.09.2012 року по 31.12.2013 року (а.п.6), а також засудженим до апеляційної скарги додано довідку про його заробітну плату за період з 01.10.2013 року по 28.02.2014 року.
Тому, колегія суддів з урахуванням вказаних обставин приходить до висновку, що судом першої інстанції не було належним чином надано оцінки вище переліченим фактам, в зв'язку із чим районний суд прийшов до помилкового висновку, що ОСОБА_7 не заслуговує на умовне - дострокове звільнення від відбування покарання.
За вказаних обставин, колегія суддів вважає за необхідне скасувати ухвалу суду першої інстанції та звільнити засудженого ОСОБА_7 від відбування покарання умовно - достроково.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 537 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 - задовольнити.
Ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровоград від 20 березня 2014 року, якою відмовлено начальнику Кіровоградської виправної колонії управління ДПтСУ в Кіровоградській області (№ 6) та голові спостережної комісії при Кіровоградськом міськвиконкомі про застосування умовно-дострокового звільнення до засудженого ОСОБА_7 - скасувати.
Подання начальника Кіровоградської виправної колонії управління ДПтСУ в Кіровоградській області (№ 6) про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_7 - задовольнити.
Звільнити засудженого ОСОБА_7 від кримінального покарання, призначеного за вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 06.08.2012 року, умовно - достроково на 2 місяці 22 дні.
Виконання ухвали покласти на начальника Кіровоградської виправної колонії управління ДПтСУ в Кіровоградській області (№ 6).
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4