30 квітня 2014 рокусправа № 2а-10801/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Туркіної Л.П.
суддів: Семененка Я.В. Проценко О.А.
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області
на постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 29.07.2011 р.
по справі № 2а-10801/11
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області
про перерахунок пенсії постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС, -
У квітні 2011 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області (далі - відповідач), в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо ненарахування пенсії позивачу відповідно до норм Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як інваліду 2-ї групи, 1-ї категорії, та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області здійснити перерахунок пенсії за період починаючи з 14.02.2011 року та безстроково.
Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 29.07.2011 р. зобов'язано відповідача здійснити перерахунок і виплачувати позивачу недоплачену суму державної та додаткової пенсії відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 15.02.2011 року та в подальшому, з відрахуванням сум, які були фактично виплачені.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосуванням судом норм матеріального права.
Як зазначив відповідач, судом невірно застосовано норми ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та безпідставно застосовано ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно посвідчень, позивач є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії, інвалідом 2-ї групи, що підтверджується матеріалами справи. Інвалідність пов'язана з впливом ЧАЕС.
Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Таким законом стосовно реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи на охорону життя, здоров'я і соціального захисту є Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Отже, виходячи, саме, з цього закону слід визначати розмір пенсії особам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи. Застосування Управлінням Пенсійного фонду Постанов Кабінету Міністрів України при наявності спеціального закону є протиправним.
Виходячи з положень частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про прожитковий мінімум", прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Відповідач помилково вважає неможливим застосування мінімального розміру пенсії, визначеного відповідно до статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії, встановленого законом, не є приводом для відмови в реалізації позивачем конституційних гарантій права на отримання пенсії в розмірі, встановленому законом.
Крім того, відповідно до частини 3 статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1 розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
В мотивувальній частині постанови суд зробив висновок, що позов підлягає частковому задоволенню у зв'язку з тим, що суд не приймає до уваги ту обставину, що застосування норм ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" здійснюється виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом; суд приходить до висновку, що при визначенні розміру пенсій застосуванню підлягають норми ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", № 654 від 16.07.2008 р. "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян".
Виходячи з загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд при вирішенні справи вважає, що правильно керуватися положеннями статей 50, 54 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції від 06.06.1996 р. Управління Пенсійного фонду України помилково посилається на Постанови Кабінету Міністрів України при наявності спеціального закону.
З 01.01.2011 року по 23.07.2011 року включно будь-яких обмежень дії ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не встановлювалося. З 19.06.2011 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2011 рік", яким визначення порядку та розміру виплат зазначеної категорії громадян делеговано Кабінету Міністрів України. 23.07.2011 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 р. № 745, згідно якої встановлено обмеження дії ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому, позовні вимоги підлягають задоволенню лише по 22.07.2011 року.
Таким чином, позивач з 15.02.2011 року по 22.07.2011 року має право на перерахунок пенсії за ст.ст. 50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Отже рішення суду є вірним по суті. Однак судом помилково зазначено про здійснення перерахунку в подальшому.
При таких обставинах колегія суддів вважає за необхідне постанову суду першої інстанції змінити.
В абзаці третьому резолютивної частини рішення після "з 15.02.2011 року" зазначити "по 22.07.2011 року", слова "та в подальшому" - виключити.
В іншій частині постанову залишити без змін.
Керуючись , п.1 ч.2. ст. 198, ст. 201, ст. 205, ст.206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області на постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 29.07.2011 р. - залишити без задоволення.
Постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 29.07.2011 р. - змінити.
В абзаці третьому резолютивної частини рішення після "з 15.02.2011 року" зазначити "по 22.07.2011 року", слова "та в подальшому" - виключити.
В іншій частині постанову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України та відповідно до ч.10 ст. 183-2 КАС України оскарженню не підлягає.
Головуючий: Л.П. Туркіна
Суддя: Я.В. Семененко
Суддя: О.А. Проценко