13 березня 2014 рокусправа № 2а/0470/1763/12
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.
суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.
за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.,
представників сторін:
позивача : - ОСОБА_2, посв. № 1988
відповідача-1 : - Прокопенко Ю.В., дов. від 15.05.13 р.
відповідача-2: - Барабаш А.О., дов. від 10.03.14 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу ОСОБА_5
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 липня 2012 р. у справі № 2а/0470/1763/12
за позовом ОСОБА_5
до Дніпропетровського обласного центру з охорони історико-культурних цінностей, Управління культури і туризму Дніпропетровської обласної державної адміністрації
треті особи ОСОБА_6, ОСОБА_7
про скасування окремих положень наказу та протоколу, зобов'язання вчинити дії, -
25.01.2012 р. ОСОБА_5 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпропетровського обласного центру з охорони історико-культурних цінностей,Управління культури і туризму Дніпропетровської обласної державної адміністрації , третя особа-1, ОСОБА_6, третя особа-2 - ОСОБА_7, в якому просила:
- скасувати окремі положення наказу Управління культури і туризму Дніпропетровської обласної державної адміністрації (далі - Управління культури і туризму Дніпропетровської ОДА, відповідач-2) № 156 від 22.11.2010 р. про занесення будинку розташованого на АДРЕСА_1, як будинку, в якому народився та жив ОСОБА_9 з 1986 по 1906 роки, до переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини Дніпропетровської області;
- скасувати окремі положення протоколу № 4/10-КР від 15.10.2010 р. засідання обласної консультативної ради з питань охорони пам'яток археології, історії, монументального мистецтва та науки й техніки про занесення будинку розташованого на АДРЕСА_1, як будинку в якому народився та жив ОСОБА_9 з 1896 по 1906 роки, до переліку об'єктів культурної спадщини для набуття ним статусу щойно виявленого об'єкту культурної спадщини Дніпропетровської області;
- зобов'язати Управління культури і туризму Дніпропетровської обласної державної адміністрації винести подання на вилучення з державного реєстру нерухомих пам'яток України за категорією місцевого значення будинку на АДРЕСА_1, як будинку в якому народився і жив видатний актор і режисер ОСОБА_9 (охоронний номер 11482-Дп).
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 липня 2012р. у справі № 2а/0470/1763/12 у задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.
Постанову суду мотивовано тим, що дії відповідача при прийняті наказу від 22.11.2010р. № 156 про занесення будинку розташованого на АДРЕСА_1, як будинку в якому народився та жив ОСОБА_9, до переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини Дніпропетровської області вчинені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, зокрема правомірно складено облікову документацію на об'єкт культурної спадщини, відповідно до вимог Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001р. № 1760.
Не погодившись з постановою суду, подано апеляційну скаргу ОСОБА_5, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 липня 2012 р. у справі № 2а/0470/1763/12, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що суд першої інстанції не звернув уваги на відсутність доказів проживання ОСОБА_9 саме в даному будинку, не викликав свідків, на яких вказував позивач. Вказує на велику кількість прибудов до будинку та те, що споруду збудовано 12 років тому.
Управління культури і туризму Дніпропетровської ОДА проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржену постанову суду першої інстанції цілком обґрунтованою та правомірною, зазначаючи при цьому, що відповідач-2, приймаючи наказ від 22.11.2010 р. № 156 про занесення будинку, розташованого на АДРЕСА_1, як будинку в якому народився та жив ОСОБА_9, до переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини Дніпропетровської області, діяв в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.09.2013 р. залучено до участі у справі в якості відповідача-2 Департамент культури, туризму, національностей та релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації.
Судові засідання по справі призначалися неодноразово по причині необхідності залучення в справу другого відповідача, необхідності отримання пояснень по суті спору, визначення правової позиції залученої сторони. Представниками сторін надані письмові та усні пояснення по суті спору.
Відповідно до розглянутого судом першої інстанції адміністративного позову, позивачем оскаржується правомірність винесення відповідачем-2 наказу №156 від 22.11.2010 р., яким будинок, розташований на АДРЕСА_1, занесений до переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини Дніпропетровської області, як будинок, в якому народився та жив ОСОБА_9 з 1986 по 1906 роки.
Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 р. № 1805-III (далі - Закон № 1805) об'єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам'ятки. Порядок визначення категорій пам'яток встановлюється Кабінетом Міністрів України. Із занесенням до Реєстру на об'єкт культурної спадщини, на всі його складові елементи, що становлять предмет його охорони, поширюється правовий статус пам'ятки.
Згідно п.«б» ч.1 ст.14 Закону № 1805 занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам'ятки) провадяться рішенням центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.
Відповідно до п.2.2 додатку 2 Методичних рекомендацій, затверджених Наказом Міністерства культури і туризму України від 02.11.2009 р. № 956/0/16-09, предметом охорони об'єкта культурної спадщини як пам'ятки історії є матеріальне втілення історичної пам'яті про важливі історичні події або процеси, етапи розвитку історії та культури нації, суспільні явища, життя та діяльність відомих осіб. Історична пам'ять - сукупність знань та уявлень, що є невід'ємною частиною культури, які через традиції, усні, писемні джерела та матеріальні об'єкти фіксуються в суспільній свідомості та дозволяють зберігати, відтворювати, інтерпретувати інформацію про минулі історичні події, життя та діяльність відомих осіб.
Згідно приписів п.1, п.2, п.3 Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, затвердженого Постановою КМУ від 27.12.2001 р. № 1760, об'єкти культурної спадщини заносяться до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (далі - Реєстр) за рішенням Кабінету Міністрів України - щодо об'єктів національного значення або за рішенням відповідного центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини - щодо об'єктів місцевого значення.
На кожний об'єкт культурної спадщини, що пропонується відповідним органом охорони культурної спадщини для занесення до Реєстру, складається облікова документація, яка підлягає постійному зберіганню в цьому органі. Занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру без облікової документації не допускається.
Облікова документація на об'єкт культурної спадщини включає облікову картку, його паспорт, коротку історичну довідку, акт технічного стану, довідку про майнову цінність об'єкта.
Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення даного позову з огляду на наведені нижче документальні докази:
- лист КП "Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації" № 75 від 09.09.2011р., згідно якого будівлю кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", яке знаходиться на АДРЕСА_1, як будинку, в якому народився та жив ОСОБА_9 з 1986 по 1906 роки, зареєстровано по праву власності за ОСОБА_6 та ОСОБА_5, на підставі договору дарування від 31.03.2000 р. (т.1, а. с.23);
- акт технічного стану пам'ятки культурної спадщини від 11.11.2009 р. та схематичний генплан розташування пам'ятки історії, складені зав. відділом охорони пам'яток історії та монументального мистецтва Дніпропетровського обласного центру з охорони історико-культурних цінностей Паришкура Н.М. та старшим науковим співробітником відділу охорони пам'яток історії та монументального мистецтва Дніпропетровського обласного центру з охорони історико-культурних цінностей Котенко Т. А., згідно яких будинок, у якому народився та жив ОСОБА_9 - видатний актор та режисер, за адресою: АДРЕСА_1, в результаті чого встановлено, що будинок, в якому народився та жив актор і режисер ОСОБА_9 збудований в кінці ХІХ; на лівому бічному фасаді у 2002 році укріплена меморіальна дошка з барельєфним зображенням портрету ОСОБА_9 та присвячувальним написом (а. с.178-180);
- історична довідка директору Павлоградського історико-краєзнавчого музею Ведмідь Т. І., відповідно до якої меморіальна дошка встановлена на будинку у травні 2002 року на фасадній стіні, в якому народився та жив ОСОБА_9 з написом: «В этом здании родился и жил с 1986 по 1900 год выдающийся деятель театрального искусства, народний артист СССР доктор искусствоведения и профессор ОСОБА_9». Зазначена довідка складена на підставі: книги ОСОБА_9 «ІНФОРМАЦІЯ_2», Москва, 2000 р. та Особової справи ОСОБА_9 (т.1, а.с.177);
- облікова картка Дніпропетровського обласного центру з охорони історико-культурних цінностей Управління культури і туризму Дніпропетровської обласної державної адміністрації, об'єкта культурної спадщини: будинок, в якому народився та жив ОСОБА_9 - видатний актор та режисер, зазначено, що об'єкт розташований за адресою: на АДРЕСА_1, пам'ятка являє собою будинок кінця ХІХ сторіччя, одноповерховий, цегляний, оштукатурений; на лівому бічному фасаді у 2002 році укріплена меморіальна дошка з червоного граніту з барельєфним портретом ОСОБА_9 та присвячувальним текстом (т.1, а.с.175, 176).
- паспорт Міністерства культури України, згідно якого меморіальна дошка ОСОБА_9, видатному діячу театрального мистецтва, народному артисту СРСР, доктору мистецтвознавства, професору, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (т.1, а. с.137-140).
- протокол № 4/10-КР від 15.10.2010 р. засідання обласної консультативної ради з питань охорони пам'яток археології, історії, монументального мистецтва та науки й техніки, прийнято рішення про занесення будинку розташованого на АДРЕСА_1, як будинку в якому народився та жив ОСОБА_9, до переліку об'єктів культурної спадщини для набуття ним статусу щойно виявленого об'єкту культурної спадщини Дніпропетровської області (т.1, а. с.10-13).
22.11.2010 р. Управлінням культури і туризму Дніпропетровської ОДА на виконання ст.ст.6, 13, 14,1 5 Закону України «Про охорону культурної спадщини», розпорядження голови облдержадміністрації від 11.10.2010 р. № Р-448/0/3-07 «Про спеціально уповноважені органи з охорони культурної спадщини облдержадміністрації», відповідно до вищевказаного протоколу засідання обласної консультативної ради № 4/10-КР та з метою покращення ситуації у сфері обліку та охорони об'єктів культурної спадщини, формування Державного реєстру нерухомих пам'яток України, прийнято наказ № 156 про занесення будинку розташованого на розі на АДРЕСА_1, як будинку в якому народився та жив ОСОБА_9, до переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини Дніпропетровської області (т.1, а. с.115-117).
Колегія суддів, за результатами розгляду апеляційної скарги позивача, вирішуючи даний спір по суті заявлених вимог, дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_5, виходячи з наступного:
Завданням адміністративного суду є перевірка правомірності (легальності) рішень суб'єкта владних повноважень з огляду на чіткі критерії, які зазначені у частині 3 статті 2 КАС України з урахуванням закріпленого статтею 9 КАС України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Фактично предметом даного спору є правомірність винесення відповідачем-2 наказу №156 від 22.11.2010 р., яким будинок, розташований на АДРЕСА_1, занесений до переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини Дніпропетровської області, як будинок, в якому народився та жив ОСОБА_9 з 1986 по 1906 роки.
Для з'ясування правомірності даного наказу необхідно встановити наявність підстав для його прийняття, тобто дослідити чи були підстави для віднесення будинку, розташованого на АДРЕСА_1, до переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини Дніпропетровської області, як будинку, в якому, начебто, народився та жив ОСОБА_9 з 1986 по 1906 роки, на підставі доказів, наданих сторонами до матеріалів справи.
Згідно приписів статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
У відповідності до ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно ч.ч.1, 2, 4 ст.70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
При цьому, частиною 2 статті 71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається саме на відповідача (якщо він заперечує проти адміністративного позову).
З вищенаведених обставин справи вбачається, що відповідач-2 для винесення спірного наказу мав всі передбачені п.3 Порядку № 1760 документи: облікова документація на об'єкт культурної спадщини включає облікову картку, його паспорт, коротку історичну довідку тощо.
Проте, матеріали справи не містять жодного документального доказу, який би зберіг автентичні свідчення (цілком вірогідні, засновані на першоджерелах) і свідчив про те, що саме у будинку, розташованому на АДРЕСА_1 народився та жив ОСОБА_9 з 1986 по 1906 роки.
Наведені вище документальні докази лише фіксують цю обставину як встановлений факт, однак не відображаючи чим цей факт доводиться.
Посилання відповідача-2 на те, що в музеї зберігається книга ОСОБА_9, в якій він зробив запис про те, що прожи вав в АДРЕСА_1 біля пруда, який місцеві жителі називали озером (т.1, а. с.80, 81), не є належним доказом у розумінні ст.70 КАС України, оскільки не є свідченням того, що саме в будинку на АДРЕСА_1 народився та жив ОСОБА_9 з 1986 по 1906 роки.
Крім того, матеріали справи не містять жодного доказу, який би свідчив про роки будування будинку на АДРЕСА_1.
За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону № 1805, об'єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти, інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність;
- дослідження - науково-пошукова, науково-практична діяльність, спрямована на одержання нової інформації про об'єкти культурної спадщини, історичні населені місця, традиційний характер середовища, який є типовим для певних культур або періодів розвитку.
Доказів того, що відповідачами проводились науково-дослідні, пошукові заходи з метою визначення наявності та культурної цінності об'єкта культурної спадщини, матеріали справи не місять.
Отже, відповідачем-2, як суб'єктом владних повноважень, всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України не доведено наявність підстав для прийняття наказу № 156 від 22.11.2010 р. про занесення будинку розташованого на АДРЕСА_1, як будинку, в якому народився та жив ОСОБА_9 з 1986 по 1906 роки, до переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини Дніпропетровської області, тому позовні вимоги в частині скасування даного наказу підлягають задоволенню.
Стосовно позовних вимог щодо скасування окремих положень протоколу засідання обласної консультативної ради № 4/10-КР від 15.10.2010 р., колегія суддів зазначає про відсутність підстав для їх задоволення з огляду на те, що протокол засідання обласної консультативної ради № 4/10-КР від 15.10.2010 р. не є актом індивідуальної дії, який би спричиняв для позивача будь-які правові наслідки, а є, згідно вищенаведених положень чинного законодавства, лише підставою для прийняття відповідачем-2 відповідного наказу від 22.11.2010 р. № 156, який, в свою чергу, є актом індивідуальної дії, та на думку позивача, порушує законні інтереси та охоронювані законом права ОСОБА_5 З урахуванням того, що на порушення процедури проведення засідання обласної консультативної ради , як колегіального органу, позивачем не вказується, доводи апеляційної скарги спрямовані на відсутність достовірних доказів проживання ОСОБА_9 на АДРЕСА_1, тому підстав для скасування окремих положень протоколу, на думку судової колегії, не вбачається.
В той же час, підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_5 про зобов'язання Департаменту культури , туризму, національностей та релігій Дніпропетровської ОДА, як органу, який відповідно до Положення, затвердженого 28.12.12 р. розпорядженням №994/0/3.12 опікується питаннями та пропозиціями щодо занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток винести подання на вилучення з державного реєстру нерухомих пам'яток України за категорією місцевого значення будинку на АДРЕСА_1, як будинку в якому народився і жив видатний актор і режисер ОСОБА_9, з огляду на задоволення судом апеляційної інстанції позовних вимог позивача про скасування окремих положень наказу про занесення будинку розташованого на АДРЕСА_1, як будинку, в якому народився та жив ОСОБА_9 з 1986 по 1906 роки, до переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини Дніпропетровської області.
Відповідно до положень ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено судове рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування постанови суду з прийняттям нової про часткове задоволення позову ОСОБА_5
Згідно приписів ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст.196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд , -
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 липня 2012 р. у справі № 2а/0470/1763/12 задовольнити.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 липня 2012р. у справі № 2а/0470/1763/12 скасувати та прийняти нову про задоволення адміністративного позову частково.
Скасувати окремі положення наказу Управління культури і туризму Дніпропетровської обласної державної адміністрації № 156 від 22.11.2010 р. про занесення будинку розташованого на АДРЕСА_1, як будинку, в якому народився та жив ОСОБА_9 з 1986 по 1906 роки, до переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини Дніпропетровської області.
Зобов'язати Департамент культури, туризму, національностей та релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації винести подання на вилучення з державного реєстру нерухомих пам'яток України за категорією місцевого значення будинку на АДРЕСА_1 , як будинку в якому народився і жив видатний актор і режисер ОСОБА_9.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути судовий збір з Державного бюджету України на користь ОСОБА_5 32,19 грн. судового збору.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.
Головуючий: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк
Суддя: Я.В. Семененко