28 листопада 2013 рокусправа № 0870/11015/12
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.
суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.
за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.,
без представників сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2012 року у справі № 0870/11015/12
за позовом Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби
до Приватного підприємства «АРТ-Інкам»
про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податку, що знаходиться в банку, -
20 листопада 2012 р. Державна податкова інспекція у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просила накласти арешт на всі кошти та інші цінності Приватного підприємства «АРТ-Інкам», які знаходяться в установах банку.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю несплаченої заборгованості відповідача та відсутністю майна підприємства, на яке податковий орган може звернути стягнення.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2012 р. у справі № 0870/11015/12 (суддя Кисіль Р. В.) у задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.
Постанову суду мотивовано неможливістю накладення повторного арешту на вже арештоване майно. Суд зазначає, що позивачем не доведено наявність інших коштів та цінностей на вказаних рахунках в установах банків, на які накладено арешт за іншим виконавчим документом.
Не погодившись з постановою суду, ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2012 р. у справі №0870/11015/12, як таку що винесена і порушенням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги повністю повторюють обґрунтування позовних вимог. Скаржник вважає, що суд першої інстанції не надав вірної оцінки обставинам справи, не дослідив того факту, що у Підприємства відсутні джерела погашення податкового боргу, але наявні розрахункові рахунки, що відповідно до ст.20 ПК України дає право податкового органу звернутись з вимогою про накладення арешту на кошти боржника до суду.
Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
До судового засідання не з'явились представники сторін. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників суду не повідомлені.
З урахуванням наявних в справі матеріалів, виходячи з приписів ч. 4 ст. 196 КАС України нез'явлення в судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду скарги. Відповідно до ст. 41 КАС України в зв'язку з неявкою представників сторін фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального пристрою не здійснювалось.
Як вбачається з матеріалів справи, ПП «АРТ-Інкам» зареєстроване виконавчим комітетом Запорізької міської ради та знаходиться на обліку в ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя, як платник податків.
З матеріалів справи вбачається, що згідно розрахунку заборгованості та скороченої облікової картки платника податків відповідач має податковий борг з податку на додану вартість та з податку на прибуток на загальну суму 14 437,53 грн.
Наявність податкової заборгованості у вказаній сумі обґрунтована несплатою відповідачем самостійно визначених податкових зобов'язань з податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємств, а саме:
- на підставі акту № 2444/1801/34869/64 від 22.11.2011 р. про результати камеральної перевірки з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань відповідача за період з 30.07.2011 р. по 22.11.2011 р., яким зафіксована несвоєчасна сплата Підприємством узгодженої суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість, і на підставі якого позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 002071501 від 22.11.2011 р., яким відповідачеві визначена сума штрафу у розмірі 9735,30 грн.
Акт перевірки та податкове повідомлення рішення направлені на адресу відповідача, але 28.11.2011 р. повідомлення повернуто з відміткою поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання», про що позивачем складено довідку № 1527/1501/34869164 від 28.11.2011 р.
Так, за твердженням позивача, податкова заборгованість з податку на додану вартість виникла в результаті нарахування відповідачеві штрафних санкцій по податковому повідомленню-рішенню № 0002071501 від 22.11.2011 р. у сумі 9735,30 грн., суму якої зменшено за рахунок переплати на 159,77 грн., в зв'язку з чим залишок основного платежу за вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням складає 9 575,53 грн.
- податкова заборгованість з податку на прибуток у сумі 4927 грн. нарахована по відповідній декларації Підприємства № 9010581792 від 09.11.2011 р., розмір якої зменшено за рахунок переплати на 65 грн., в зв'язку чим залишок боргу відповідача з податку на прибуток складає 4 862 грн.
У зв'язку з тим, що відповідач не сплатив узгоджену суму грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, на виконання вимог ст.59 ПК України, позивачем на його адресу направлена податкова вимога № 241 від 29.11.2011 р. на суму 4 862 грн. (а.с.6).
Наведені вище обставини щодо наявності у Підприємства податкового боргу у сумі 14437,53 грн. (9 575,53 грн. - з ПДВ, 4927 грн. - з податку на прибуток підприємств) були предметом дослідження Запорізьким окружним адміністративним судом у справі №0870/1131/12, що розглядалась у порядку ст.183-3 КАС України.
Так, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 13.03.2012 р. у справі № 0870/1131/12 подання ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя до ПП «АРТ-Інкам» про стягнення коштів з рахунків платника податку борг з податку на прибуток у сумі 4927 грн. та з податку на додану вартість в сумі 9575,53 грн. задоволено (а. с.7, 8).
На виконання вказаного судового рішення та з метою погашення податкового боргу Підприємства позивач надсилав інкасові доручення (розпорядження) до установ банку а саме: інкасове доручення (розпорядження) № 17 від 23.08.2012 р. до АТ «ПАТ ВТБ БАНК»; інкасове доручення (розпорядження) № 18 від 23.08.2012 р. до ПАТ «ВТБ Банк», які повернуті без виконання з написом: «Відсутні кошти на рахунку платника. На вказаний в інкасовому дорученні рахунок накладено арешт за іншим виконавчим документом» (а. с.9, 10).
Для виявлення активів Підприємства та їх вартості позивачем направлено запити до уповноважених організацій, згідно відповідей на які (ТУ Держгірпромнагляду у Запорізькій області від 26.12.2011 р. № 07/02-21/2398, ВРЕР № 3 УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області від 14.12.2011 р. № 10/пв-2780, Запорізького МБТІ від 28.03.2012 р. №5917, а. с.11-13) відсутні відомості про реєстрацію відповідачем майна та майнових прав.
ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя, вважаючи, що за відсутності у ПП «АРТ-Інкам» майна, яке може бути передано у податкову заставу, наявні підстави для застосування арешту коштів на розрахункових рахунках Підприємства.
Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя не підлягає задоволенню з таких підстав:
Підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено право органів державної податкової служби України звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
Таким чином, судом першої інстанції вірно зазначено, що право звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податку виникає у податкового органу в разі одночасної наявності двох умов: наявність у платника податків податкового боргу та відсутність майна для його погашення.
Щодо наявності у Підприємства податкового боргу у сумі 14 437,53 грн., то положеннями статті 72 КАС України визначаються підстави для звільнення від доказування.
Так, згідно ч.1 даної статті обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
У ч.1 ст.254 КАС України передбачено, що постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У відповідності до ч.1 ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Позивач обґрунтовує наявність у відповідача податкового боргу у сумі 14 437,53 грн. встановленням даного факту постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 13.03.2012 р. у справі № 0870/1131/12, яка, як зазначено вище, розглядалась у порядку 183-3 КАС України.
Стаття 183-3 КАС України визначає особливості провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби.
Частиною 9 вказаної статті передбачена можливість апеляційного перегляду постанови суду першої інстанції, який здійснюється за загальною процедурою.
Згідно відмітки на вищевказаній постанові Запорізького окружного адміністративного суду від 13.03.2012 р. у справі № 0870/1131/12 станом на 17.04.2012 р. дана постанова не набрала законної сили (а. с.8, див. на зв.).
Інших доказів, на які посилається позивач, як на підстави виникнення у відповідача відповідного податкового боргу (зокрема, вищевказаних акту камеральної перевірки №2444/1801/34869/64 від 22.11.2011 р., податкового повідомлення-рішення № 002071501 від 22.11.2011 р., яким відповідачеві визначена сума штрафу у розмірі 9735,30 грн., поштового конверту з повідомлення з відміткою поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання», декларації Підприємства № 9010581792 від 09.11.2011 р.) матеріали справи не містять.
Отже, з огляду на приписи ч.1 ст.72 КАС України та на те, що відсутні докази набрання сили постанови від 13.03.2012 р. у справі № 0870/1131/12, колегія суддів дійшла висновку про недоведеність податковим органом наявності у відповідача податкового боргу у сумі 14 437,53 грн., як однієї з підстав для застосування арешту коштів на банківських рахунках Підприємства.
Щодо відсутності у відповідача майна, яке підлягає передачі у податкову заставу, то скаржник зазначає, що фактичні обставини справи, які підтверджені вищенаведеними листами ТУ Держгірпромнагляду, МРЕВ та БТІ, свідчать, що у Підприємства немає джерел погашення податкового боргу, але наявні розрахункові рахунки і тому в даному випадку орган державної податкової служби має право звернутися у межах права, передбаченого п.п.20.1.17 п.20.1 ст.20 ПК України, до суду з позовом про накладення арешту на всі кошти та інші цінності Відповідача, які знаходяться в установах банку.
Проте, з положень п.п.20.1.17 п.20.1 ст.20 ПК України вбачається, що арешт накладається не на рахунки платника податків, а на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, в зв'язку з чим правомірним є висновок суду першої інстанції про необхідність надання податковим органом суду доказів наявності у платника податків коштів та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку.
При цьому, звернення податкового органу до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, є зверненням щодо арешту майна, що належить платнику податків.
З огляду ж на вищевказані інкасові доручення (розпорядження), які свідчать про відсутність коштів на рахунках Підприємства, і відсутність будь-яких інших доказів наявності у відповідача коштів чи інших цінностей, що знаходяться в банку, позивачем фактично не надано суду підстав для задоволення позовних вимог у даній справі.
При цьому, враховуючи напис в цих інкасових дорученнях стосовно вже накладеного арешту на кошти відповідача за іншим виконавчим документом, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, про те, що чинним законодавством не передбачена можливість повторного накладення арешту на майно, без попереднього зняття раніше накладеного арешту.
Отже, позивач звернувся до суду в порушення вимог ст.20 ПК України з огляду на недоведеність наявності обов'язкових підстав для накладення арешту.
Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає правомірною та обґрунтованою постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2012 р. у даній справі, а доводи апеляційної скарги ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя такими, що не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, що свідчить про відсутність підстав для скасування постанови суду першої інстанції.
Керуючись ст.196, ст.198, ст.ст.202, 205, 207 КАС України, суд , -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2012 р. у справі № 0870/11015/12 залишити без задоволення.
Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2012 р. у справі № 0870/11015/12 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.
Головуючий: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк
Суддя: Я.В. Семененко