"15" квітня 2014 р. м. Київ К/9991/8538/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Гаманка О.І.
суддів Білуги С.В.
Загороднього А.Ф.
при секретарі Сперкач Т.В.,
за участю позивача його представника- Кошевича В.П.,
представника відповідача Мазуркевич А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 лютого 2010 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, Дніпропетровського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про визнання звільнення незаконним, зобов'язання поновити на роботі,-
У серпні 2007 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, Дніпропетровського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про скасування наказів УМВС України в Дніпропетровській області № 524 від 18.06.2007 року та №107 о/с від 19.06.2007 року в частині звільнення його з органів внутрішніх справ України, поновлення на роботі.
Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 лютого 2010 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2010 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення по справі та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ, до звільнення обіймав посаду інспектора патрульної служби 3-ї роти полку при Дніпропетровському міському управлінні.
Наказом УМВС України в Дніпропетровській області № 524 від 18.06.2007 року за порушення службової дисципліни - за вчинення протиправних дій відносно громадянина ОСОБА_4, які виразилися у привласненні його майна ОСОБА_3 звільнено з органів внутрішніх справ за ст. 63 п. "є" (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності стало порушення ним службової дисципліни, а саме - при патрулюванні на пр. Гагаріна у м. Дніпропетровську 02.04.2007року троє працівників ОВС, в тому числі і позивач приймали участь у затриманні громадянина ОСОБА_4, який знаходився у стані алкогольного сп'яніння. У ОСОБА_4 були вилучені документи та речі, серед яких і банківська картка з кодом доступу до рахунку, а по дорозі до Жовтневого РВ машина двічі зупинялася біля банкоматів.
Після того, як ОСОБА_4 відпустили без складання будь-яких процесуальних документів, останній виявив, що з його банківської картки були зняті гроші у сумі 1000 грн.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій, виходили з того, що, звільняючи позивача з органів внутрішніх справ, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів погоджується з такими висновками судів, виходячи з наступного.
Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України "Про міліцію" порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до підпункту "є" пункту 63 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР особи рядового і молодшого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.
Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначає Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, затверджений Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV.
Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об'єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку;повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби (статті 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України).
Частиною 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни може бути накладено такий вид дисциплінарного стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ.
Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, якою визначено порядок накладення дисциплінарних стягнень, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, провадження в кримінальній справі або справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, провадження в кримінальній справі чи справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.
Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що по факту порушення позивачем службової дисципліни відповідачем, у встановлений законом строк, було проведено службове розслідування.
Службовим розслідуванням було встановлено, що 03.04.2007 року командиром взводу 3-ї роти полку патрульної служби при Дніпропетровському МУ лейтенантом міліції Коваленком О.М., інспекторами цього ж підрозділу прапорщиком міліції Кошевичем ВЛ. та сержантом міліції Соломяним В А. дійсно було вчинено протиправні дії відносно гр. ОСОБА_4, які виразилися у незаконному привласненні його майна - а саме 1000 грн.
Колегії суддів погоджується з висновками судів, що вина позивача у скоєнні дисциплінарного проступку доведена матеріалами службового розслідування.
З огляду на викладене, суди дійшли правильного висновку про те, що порядок накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ відповідачем дотримано.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору.
За таких обставин, оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, підстав для їх скасування немає.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 лютого 2010 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, Дніпропетровського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про визнання звільнення незаконним, зобов'язання поновити на роботі - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.І. Гаманко
Судді С.В. Білуга
А.Ф.Загородній