"05" травня 2014 р.Справа № 916/806/14
Господарський суд Одеської області у складі:
Судді Зайцева Ю.О.
при секретарі судового засідання Ошарін Д.С.
За участю представників сторін:
Від прокуратури: Доброжан Н.І. (за посвідченням №010038 від 17.10.2012 р.);
Від позивача: Прибиткова О.О. (довіреність №1 від 08.01.2014 р.);
Від відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Ізмаїльського міжрайонного прокурора в інтересах Ізмаїльської міської ради до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про внесення змін до договору оренди землі,
Суть спору: 04.03.2014 р. Ізмаїльський міжрайонний прокурор звернувся в інтересах держави в особі Ізмаїльської міської ради до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки.
Ухвалою судді господарського суду Одеської області Зайцева Ю.О. від 07.03.2014 р. справа прийнята до провадження з призначенням до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Відповідач про час та місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом надсилання судових ухвал на адресу, зазначену в позовній заяві та у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців №140 від 06.02.2014 р., у судові засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, правом на відзив в порядку ст. 59 ГПК України не скористався.
Відповідно до п. 32 Інформаційного листа ВГСУ від 29 вересня 2009 року № 01-08/350 "Про деякі питання, порушені в доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" викладена правова позиція, згідно якої відмітка про відправку процесуального документа суду на зворотньому аркуші у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам у справі та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначено про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання. При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
Приймаючи до уваги, що судові відправлення скеровувалися на адресу відповідача визначену в позовній заяві та у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців №140 від 06.02.2014 р., суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
05.05.2014 р. у судовому засіданні після повернення з нарадчої кімнати було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення, суд встановив:
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що проведеною Ізмаїльською міжрайонною прокуратурою перевіркою за зверненням Ізмаїльської міської ради Одеської області встановлено, що 21.03.2005 року на підставі рішення Ізмаїльської міської ради №920 - IV від 24.01.2005 року між Ізмаїльською міською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 був укладений договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 0,7019 га, яка знаходиться у АДРЕСА_1
Відповідний договір зареєстрований у Ізмаїльській міській філії Державного
підприємства «Одеський регіональний центр державного земельного кадастру», про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 21.07.2005 р. за
№040450700075.
Пунктом 3 договору встановлено, що на земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна, що знаходяться у власності суб'єкта підприємницької діяльності.
Згідно п. 4 договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 968482 грн.
Відповідно до п. 7 договору, договір укладено строком на 49 років.
Пунктом 11 договору передбачено, що розмір орендної плати переглядається один раз у 2 роки у разі
- зміни умов господарювання, передбачених договором;
- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції;
16 квітня 2008 року між Ізмаїльською міською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 була підписана угода про внесення змін у договір оренди земельної ділянки від 21.03.2005 року.
Згідно до п. 2 цієї угоди нормативна грошова оцінка землі складає 1726764 грн.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Ізмаїльської міської ради від 06.06.2012 р. №2141-VI була затверджена нормативна грошова оцінка земель міста Ізмаїл Одеської області, яка відповідно до п.6 зазначеного рішення вводиться в дію 01.01.2013 р.
Згідно рішення Ізмаїльської міської ради від 31.01.2013 р. №2796-VI «Про встановлення розміру орендної плати для суб'єктів господарської діяльності, з якими укладено договори оренди землі, розмір орендної плати за якими менший трьох відсотків від нормативної грошової оцінки землі» орендна плати за користування земельною ділянкою встановлена в розмірі 3відсотків річних від нормативної грошової оцінки землі.
Таким чином позивач вказує, що оскільки на теперішній час грошова оцінка земельної ділянки становить 5 215 397,76 грн. то у договір оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 від 21.05.2008 р. зареєстрований в ОРФ ДП «ЦДЗК» 21.07.2005р. за №040450700075, мають бути внесені зміни в частині розміру грошової оцінки земельної ділянки.
Також, 24.05.2013 р. виконавчий комітет Ізмаїльської міської ради звернувся до відповідача ФОП ОСОБА_3 з пропозицією за №01/13-1246 про внесення змін до вищевказаного договору оренди земельної ділянки в частині розміру орендної плати.
В свою чергу ФОП ОСОБА_3 не надіслало до теперішнього часу виконавчому комітету Ізмаїльської міської ради відповіді про результат розгляду пропозиції щодо внесення змін у договір оренди.
Таким чином, позивач, посилаючись на витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Ізмаїл від 06.02.2014 р. № 280208/167, рішення Ізмаїльської міської ради від 06.06.2012 р. №2141-VI, рішення Ізмаїльської міської ради від 31.01.2013 р. №2796-VI «Про встановлення розміру орендної плати для суб'єктів господарської діяльності, з якими укладено договори оренди землі, розмір орендної плати за якими менший трьох відсотків від нормативної грошової оцінки землі», звернувся з відповідним позовом до суду та просить суд внести зміни до договору оренди земельної ділянки площею 0,7019 га, яка знаходиться у АДРЕСА_1 укладеного 21.03.2005 року та зареєстрованому 21.07.2005 р. у Ізмаїльській міській філії Державного підприємства «Одеський регіональний центр державного земельного кадастр за №040450700075, а саме:
- викласти п. 4 договору у наступній редакції: "Нормативна грошова оцінка земельної складає 5 215 397,76 грн. "
- викласти п. 10 договору у наступній редакції: "Всі розрахунку за договором земельної ділянки здійснюються в грошовій формі (безготівковій) шляхом перерахування «Орендарем» суми орендної плати на розрахунковий рахунок бюджету м. Ізмаїл";
а також внести зміни до угоди про внесення змін у договір оренди земельної ділянки від 21.03.2005 р., про що у Державному реєстрі землі вчинено запис від 21.05.2008 р., та викласти пункт 2 угоди у наступній редакції «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 5 215 397,76 грн.»
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Згідно зі статтею 121 Конституції України одним із завдань прокуратури України є
представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Відповідно до статті 20 Закону України "Про прокуратуру" при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право, зокрема, звертатись до суду, з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.
Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненій прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.
Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Згідно частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Відповідно до положень частини третьої цієї статті прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Згідно з ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Господарський суд порушує справи за позовними заявами: підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів; державних та інших органів, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України; прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави, відповідно до ст. 2 ГПК України.
Відповідно до статті 14 Конституції України, частини 1 статті 148 Господарського кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави та об'єктом прана власності Українського народу. Від імені народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Статтею 140 Конституції України передбачено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і Законів України.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради. Питання організації управління районами в містах належить до компетенції міських рад.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Ізмаїльська міська рада є представницьким виборним органом місцевого самоврядування, який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення. Право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.
За вимогами пункту 5 статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідна ради.
Згідно до статті 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є поряд з іншим земля й природні ресурси, що є у власності територіальних громад.
Відповідно до статті 143 основного Закону України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.
Відповідно до статті 80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності. Статтею 83 Земельного кодексу України передбачено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам міст є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності.
Підставою для набуття територіальною громадою в особі Ізмаїльської міської ради права комунальної власності на землю є безоплатна передача їй землі державою. Оскільки право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів, кожне порушення закону щодо безпідставного заволодіння комунальною власністю є порушенням державних інтересів.
Згідно до статті 145 Конституції України права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.
У даному випадку органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах є Ізмаїльська міська рада, оскільки згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» до виключної компетенції сільський, селищних та міських рад відноситься вирішення питань регулювання земельних відносин.
Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України). Отже, уклавши договір сторони за цим договором домовилися щодо його умов.
За таких обставин, між сторонами за договором виникли правовідносини щодо користування зазначеною у договорі земельною ділянкою, які, у першу чергу, регулюються умовами договору, нормами земельного законодавства, а також загальними нормами матеріального права.
Встановлено, що ФОП ОСОБА_3 на підставі договору оренди землі від 21.03.2005 року, укладеного з Ізмаїльською міською радою, використовується земельна ділянка несільськогосподарського призначення площею 0,7019 га, що знаходиться за адресою: м. Ізмаїл, АДРЕСА_1.
Згідно з вимогами ст.93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи. Відносини пов'язані з орендою землі, регулюються законом.
Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" також встановлено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до вимог ст.21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендареві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
У статтях 5,13,15,18 Закону України "Про оцінку земель" встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Підставою для проведення оцінки земель є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років. За результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація.
Положенням статей 20, 23 Закону України "Про оцінку земель" визначено, що дані про нормативно грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Ізмаїл від 06.02.2014 р. № 280208/167, який розроблено відділом Управлінням Держкомзему у м. Ізмаїл, нормативна грошова оцінка земельної ділянки що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,7019 га - станом на 06.02.2014 р. становить 5 215 397,76 грн.
У ст. 288 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, а розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума не може бути меншою трикратного розміру земельного податку та не може перевищувати 12% нормативно грошової оцінки.
У ст. 274 Податкового кодексу України ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1% від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.
При укладанні договору сторони обумовили, що згідно п. 11 розмір орендної плати переглядається один раз у 2 роки у разі зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції.
Таким чином, внесення змін щодо розміру орендної плати у договір оренди земельної ділянки у зв'язку з проведенням нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідає, як вимогам чинного законодавства, так і умовам укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки.
Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 11 ГПК України визначено, що підприємство, організація, які одержали пропозицію про зміну чи розірвання договору, відповідають на неї не пізніше 20 днів після одержання пропозиції. Якщо підприємства і організація не досягли згоди щодо зміни чи розірвання договору, а також у разі неодержання відповіді в установлений строк з урахуванням поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення господарського суду.
Відповідно до ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Як вище встановлено, виконком Ізмаїльської міської ради надіслав ФОП ОСОБА_3 пропозицію про внесення змін у договір оренди, разом із повідомленням про час і місце прийму юридичних осіб з питань внесення змін до договорів оренди, підписання та отримання розрахунків орендної плати за земельні ділянки.
В свою чергу ФОП ОСОБА_3 не надіслав Ізмаїльській міській раді відповіді про результат розгляду пропозиції щодо внесення змін у договір оренди.
Таким чином, на момент звернення прокуратури в інтересах держави в особі Ізмаїльської міської ради до суду з даним позовом про внесення змін у договір оренди щодо розміру орендної плати за земельну ділянку, між сторонами не було підписано відповідних змін до договору оренди, що свідчить про наявність між сторонами відповідного спору.
Статтею 632 ЦК України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У визначених законом випадках застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.
Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог прокурора в повному обсязі.
Рішення прийнято на підставі наданих сторонами доказів, оскільки згідно із ст.33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона: повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; самостійно визначити і надати суду ті докази на підтвердження своїх доводів, які вважає необхідними, належними і достатніми. Докази витребовуються судом у ході розгляду справи лише у разі подання відповідного клопотання - на суд не покладено обов'язку вказувати стороні, які докази вона повинна подати на підтвердження свої вимог чи заперечень, або проводити розшук тих чи інших доказів з власної ініціативи.
При цьому суд приймає до уваги строк розгляду справи, достатність часу у будь-якої із сторін для надання доказів на підтвердження власних доводів, для спростування обставин чи доводів протилежної сторони та для подання суду клопотання про витребування таких доказів у інших осіб.
За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст.44, 49 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача у справі.
Керуючись ст.ст. 32,33,34,38,43,44,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1.Позов Ізмаїльського міжрайонного прокурора в інтересах Ізмаїльської міської ради до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про внесення змін до договору оренди землі - задовольнити.
2.Внести зміни до договору оренди земельної ділянки площею 0,7019 га, яка знаходиться у АДРЕСА_1 укладеного між Ізмаїльською міською радою та фізичною особою ОСОБА_3 21.03.2005 року, та зареєстрованому 21.07.2005 р. у Ізмаїльській міській філії Державного підприємства «Одеський регіональний центр державного земельного кадастр за №040450700075.
Викласти пункт 4 договору у наступній редакції: "Нормативна грошова оцінка земельної складає 5 215 397,76 грн. "
Викласти пункт 10 договору у наступній редакції: "Всі розрахунку за договором земельної ділянки здійснюються в грошовій формі (безготівковій) шляхом перерахування «Орендарем» суми орендної плати на розрахунковий рахунок бюджету м. Ізмаїл";
3. Внести зміни до угоди про внесення змін у договір оренди земельної ділянки від 21.03.2005 р., про що у Державному реєстрі землі вчинено запис від 21.05.2008 р.
Викласти пункт 2 угоди у наступній редакції «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 5 215 397,76 грн.»
4. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (р/р 31210206783008 отримувач ГУ ДКСУ в Одеській області код ЄДРПОУ 37607526, банк отримувача ГУ ДКСУ в Одеській області МФО 828011 код класифікації: 22030001) судові витрати в розмірі 2436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили. Повний текст складено та підписано 12.05.2014 року.
Суддя Зайцев Ю.О.