04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"13" травня 2014 р. Справа№ 910/9559/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Авдеєва П.В.
суддів: Куксова В.В.
Гончарова С.А.
За участю представників сторін:
від ТОВ «Ласка Лізинг»: Галков І.О. - представник за довіреністю,
від Фірми «Т.М.М.» - ТОВ: Мирошніченко К.А. - представник за довіреністю.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг"
на ухвалу Господарського суду м. Києва від 31.03.2014 року
за заявою Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю
про відстрочку виконання рішення у справі №910/9559/13 (суддя Смірнова Ю.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг"
до Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю
про стягнення 64 646,25 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.07.2013р. у справі №910/9559/13 позовні вимоги задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг" основного боргу в сумі 60 600,17 грн., пеню в сумі 2 119,87 грн., інфляційні втрати в сумі 32,31 грн., 3% річних в сумі 1 893,90 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 720,50 грн.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.01.2014р. апеляційну скаргу Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2013р. по справі №910/9559/13 залишено без задоволення.
31.01.2014 до канцелярії суду першої інстанції надійшла заява Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2013 у справі № 910/9559/13.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2014р. у справі №910/9559/13 заяву Фірми "Т.М.М" - Товариства з обмеженою відповідальністю про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2013 у справі № 910/9559/13 задоволено частково.
Відстрочено на 6 (шість) місяців до 30.09.2014 виконання рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2013 у справі № 910/9559/13.
Не погоджуючись з даною ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати, посилаючись на неповне з'ясування обставин господарським судом, що мають значення для справи та неправильне застосування норм процесуального права.
Фірмою "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю надано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги з урахуванням доповнень до неї та відзиву, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції не підлягає скасуванню з наступних підстав.
У відповідності до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання, про що виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.
Отже, в основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.
Як зазначено в п.п.7.1.1, 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Так, в обґрунтування заяви про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2013р. у справі №910/9559/13 заявник посилається на відсутність фінансової можливості вчасно проводити розрахунки з контрагентами та встановлений жорсткий графік зобов'язань стосовно погашення наявної заборгованості, що значно утруднює виконання рішення суду. Заявник також наголошує на тому, що не відмовляється від виконання своїх зобов'язань перед позивачем, проте звертається з проханням відстрочити їх виконання для уникнення наслідків визнання відповідача банкрутом.
На підтвердження цих обставин відповідачем надано копію консолідованої фінансової звітності незалежного аудиту, яка у відповідності до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відображає фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів юридичної особи та її дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці.
Судова колегія не приймає до уваги і відхиляє посилання апелянта на те, що судом першої інстанції не враховано наявність у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення, оскільки якщо у відповідача відсутні кошти на рахунку в банку або коли їх не вистачає для покриття заборгованості, господарський суд може змінити спосіб виконання рішення і видати наказ про звернення стягнення на його майно. Питання щодо звернення стягнення на майно шляхом зміни способу виконання рішення суду, позивачем не ініціювалось. Між тим, відповідне питання може вирішуватися державним виконавцем у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Подані апелянтом роздруковані матеріали з Інтернет ресурсу не є допустимими доказами в розумінні положень ГПК, оскільки достовірність інформації, що міститься у зазначених доказах не підтверджена іншими доказами.
Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції врахував при прийнятті оскаржуваної ухвали можливі негативні наслідки для боржника при виконання рішення у встановлений строк та такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та врахувавши матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини боржника у виникненні спору, на підставі досліджених ним доказів по справі правомірно знайшов підстави для відстрочення на 6 місяців виконання рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2013 року у справі №910/9559/13 для надання можливості заявнику за цей час акумулювати необхідну грошову суму для виконання рішення без створення ризику визнання його банкрутом, а позивачу - отримати грошові кошти у повному обсязі, не застосовуючи заходів примусового виконання судового рішення.
Згідно з положеннями ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Згідно із ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Доводи, наведені Товариством з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг" в апеляційній скарзі з урахуванням доповнень до неї, судовою колегією до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.
Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи. Судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали.
Судові витрати на підставі ст.49 ГПК України слід покласти на апелянта.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.03.2014р. у справі №910/9559/13 залишити без задоволення.
2.Ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.03.2014 року у справі №910/9559/13 залишити без змін.
3.Матеріали справи №910/9559/13 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.
Головуючий суддя П.В. Авдеєв
Судді В.В. Куксов
С.А. Гончаров