ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/5916/14 12.05.14
За позовом Приватного акціонерного товариства "ОТІС"
до Комунального підприємства "Господар" Дарницького району міста Києва
про стягнення 47 459,06 грн.
Суддя Грєхова О.А.
Представники сторін:
від позивача: Мацюк В. В. - представник за довіреністю
від відповідача: Малюга В. М. - представник за довіреністю
Заявлено позов про стягнення з Комунального підприємства "Господар" Дарницького району міста Києва заборгованості за Договором № D21Т 219/2 від 10.03.2011 року на виконання робіт з капітального ремонту ліфта після експертного обстеження в розмірі 47 459,06 грн. основного боргу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до укладеного між сторонами Договору позивачем виконано на користь відповідача роботи з ремонту ліфта, за які відповідач не розрахувався.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2014 року порушено провадження по справі № 910/5916/14, розгляд справи призначено на 12.05.2014 року.
В судове засідання 12.05.2014 року з'явився представник позивача та підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні 12.05.2014 року надав документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі та визнав заявлені позовні вимоги.
На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 12.05.2014 року відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва
10.03.2011 року між Комунальним підприємством "Господар" Дарницького району міста Києва, як замовником (надалі - відповідач) та Приватним акціонерним товариством "ОТІС", як підрядником (надалі - позивач) укладено Договір D21Т 219/2 на виконання робіт з капітального ремонту ліфта після експертного обстеження (надалі -Договір).
Відповідно до пункту 1.1 договору предметом цього договору є виконання робіт з капітального ремонту 1-го вантажно-пасажирського ліфта (після експертного обстеження), які замовник доручає, а підрядник приймає до виконання у житловому будинку КП «Господар» Дарницького району м. Києва, за адресою: вул. Санаторна, 18(2п), рег. № 12934, в терміни визначені сторонами.
Згідно з п. 2.1 договору, вартість договору на момент укладання складає: 49 909,91 грн., в т. ч. ПДВ20% - 8 318,32 грн.
Відповідно до п. 3.3 договору розрахунки за договором здійснюються замовником після введення ліфтів в експлуатацію на підставі актів приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3. Форми КБ-2в та КБ-3 оформлюються підрядником в 4-ох примірниках і підписуються уповноваженою особою підрядника з однієї сторони та уповноваженою особою замовника з другої сторони і завіряються круглими печатками. Форми КБ-2в та КБ-3 передаються замовнику, на підставі яких не пізніше ніж у 10-денний термін проводяться остаточні взаєморозрахунки.
Згідно акту приймання виконаних будівельних робіт (відновлювальні роботи з ремонту ліфту) № 219/2107-Т2 за червень 2011р. та довідки про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати/ за червень 2011р., які підписані уповноваженими представниками сторін (замовника та підрядника), посвідчені печатками останніх (належним чином засвідчені копії знаходяться в матеріалах справи) загальна вартість виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт склала 47 459,06 грн.
Відповідач не сплатив за виконані роботи по договору.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з грошовою вимогою № 41-юр від 18.03.2014 про оплату виконані роботи.
Однак, відповідач відповіді на вимогу не надав та за виконані позивачем роботи не розрахувався, в результаті чого за останнім утворилась заборгованість в розмірі 47 459,06 грн., що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.
Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Частиною 2 ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України визначено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.
Дослідивши Договір укладений сторонами суд прийшов до висновку про те, що за своєю правовою природою Договір D21Т 219/2 є договору підряду.
Згідно визначенням ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за договором належним чином, виконав передбачені договором роботи на суму 47 459,06 грн., про що сторонами було погоджено та підписано акт приймання виконаних будівельних робіт (відновлювальні роботи з ремонту ліфту) № 219/2107-Т2 за червень 2011р. та довідку про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати/ за червень 2011р.
Матеріали справи свідчать, що за виконані роботи відповідач не розрахувався з позивачем.
Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, враховуючи строки оплати, встановлені п. 3.3 договору, відповідач повинен був розрахуватися по договору не пізніше ніж у 10-денний термін з моменту передачі форми КБ-2в та КБ-3 замовнику
Проте відповідач не виконав прийняті на себе зобов'язання щодо оплати виконаних робіт.
Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання щодо оплати виконаних робіт та не спростував заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 47 459,06 грн. підлягають задоволенню.
Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства "Господар" Дарницького району міста Києва (02096, м. Київ, вулиця Заслонова, 3, код ЄДРПОУ 14315687), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного акціонерного товариства "ОТІС" (03062, м. Київ, вул. Чистяківська, буд. 32, код ЄДРПОУ 14357579) 47 459 (сорок сім тисяч чотириста п'ятдесят дев'ять) грн. 06 коп. основного боргу та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору.
3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання повного тексту рішення: 14.05.2014р.
Суддя О.А. Грєхова