м. Житомир
14 квітня 2014 року
справа № 806/474/14
категорія 10.2.1
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Черняхович І.Е.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
Управління Пенсійного фонду України в Ружинському районі Житомирської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ружинському районі про визнання дій незаконними та стягнення 450,00 грн.,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати незаконними дії Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Ружинському районі щодо відмови в узгодженні загальної суми витрат, що підлягають відшкодуванню в сумі 450,00 грн.; стягнути з відповідача загальну суму витрат, що понесені управлінням Пенсійного фонду України в України в Ружинському районі в розмірі 450,00 грн. У обґрунтування своїх позовних вимог управління Пенсійного фонду України в Ружинському районі Житомирської області посилається на те, що відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженому спільною постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04 березня 2003 року № 5-4/4, витрати по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, виплачені позивачем, повинні бути відшкодовані відповідачем за жовтень 2013 року - грудень 2013 року в загальній сумі 450,00 грн.
Також позивач вважає, що Відділенням виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Ружинському районі не прийняло до заліку вказану суму, тому такі дії відповідача є незаконними.
Від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача позов не визнав, просив відмовити в задоволенні позовних вимог, з мотивів наведених у письмових запереченнях (а.с. 31-32)
Зважаючи на відсутність перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні та приймаючи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні, відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши надані докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.
Матеріалами справи підтверджено, що при підписанні актів щомісячної звірки витрат по особовій справі потерпілого, якому виплачено пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві за жовтень - грудень 2013 року, які були подані управлінням Пенсійного фонду України в Ружинському районі Житомирської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Ружинському районі, останнім не було прийнято до заліку частини витрат Пенсійного фонду, що підлягають відшкодуванню за жовтень - грудень 2013 року в загальній сумі 450,00 грн., внаслідок чого відповідачем були складені таблиці розбіжностей до актів за жовтень - грудень 2013 року (а.с. 7, 12, 17).
Відповідно до вказаних таблиць відповідачем не було прийнято виплачених пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві за жовтень - грудень 2013 року по пенсіонеру ОСОБА_1 у загальному розмірі 450,00 грн.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 призначено і виплачується позивачем пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві.
Вказані обставини підтверджуються копією акту про нещасний випадок на виробництві №7 від 03.08.1981 року (а.с. 40).
У період з жовтня по грудень 2013 року управлінням Пенсійного фонду України в Ружинському районі Житомирської області зазначеній особі виплачувався основний розмір відповідних пенсій, щомісячну цільову грошову допомогу та доставку до пенсій у загальному розмірі 450,00 грн.
Відповідно до ст. 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Основи), загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (далі - роботодавець), громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Згідно із статтею 4 Основ, залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття; інші види страхування, передбачені законами України. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.
Пунктом 4 частини 1 статті 25 Основ визначено, що за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення - страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків визначено статтею 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 року № 1105-XIV, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон 1105-XIV).
В силу приписів частини 1 цієї статті Закону 1105-XIV, у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні: пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
За таких обставин та враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсія у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.
Між тим, статтею 81 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.
У частині 4 статті 26 Основ зазначено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.
Аналогічні положення закріплені у статті 24 Закону 1105-XIV, зокрема, у пункті 5 частини 1 вказаної статті встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що витрати, понесені органами Пенсійного фонду України у зв'язку з виплатою та доставкою пенсій по інвалідності від трудового каліцтва підлягають відшкодуванню за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань як належного страхувальника від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду України №№ 21-129а13 від 21.05.2013 року та 21-150а13 від 04.06.2013 року.
Згідно ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Разом з цим, суд не приймає до уваги доводи представника відповідача, викладені у письмових запереченнях, стосовно того, що Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань Ружинському районі правомірно відмовило у відшкодуванні позивачу пенсій не пов'язаних із страховим випадком (а.с. 31-32)
Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду від 25.11.2005 року № 22-1, для призначення пенсії по інвалідності, якщо інвалідність настала внаслідок трудового каліцтва, подається також акт форми Н-1 або інший офіційний документ (про нещасний випадок), а групу і причину інвалідності встановлює медико-соціальна експертна комісія (МСЕК).
Для встановлення інвалідності від трудового каліцтва не має значення чи наступив нещасний випадок по вині потерпілого чи інших осіб, важливо щоб нещасний випадок стався при виконанні працівником трудових обов'язків.
Норми Основ, Закону 1105-XIV та Порядку, не містять жодних обмежень щодо призначення пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва у разі відсутності вини підприємства.
Як видно із акту про нещасний випадок на виробництві інвалідність ОСОБА_1 настала внаслідок трудового каліцтва, у зв'язку з чим йому і було призначено відповідну пенсію.
Частиною 1 статті 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування (ч. 1 ст. 70 КАС України).
Згідно із положеннями статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідачем належних доказів на спростування вищевказаних обставин суду надано не було.
Враховуючи наведене вище, суд вважає, що позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в Ружинському районі Житомирської області про стягнення з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ружинському районі суми витрат на виплату пенсії за жовтень - грудень 2013 року у загальному розмірі 450,00 грн. є обґрунтованими, тому позов слід задовольнити.
Керуючись ст.ст. 86, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд
постановив:
Позов задовольнити.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Ружинському районі на користь управління Пенсійного фонду України в Ружинському районі Житомирської області суму витрат на виплату пенсій в розмірі 450,00 грн.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя І.Е.Черняхович