24 квітня 2014 р. Житомир справа № 806/2687/13-a
категорія 10.1
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Капинос О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 4742,48 грн.,-
встановив:
Управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області звернулося до суду з позовом. Просило стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 4742,48 грн. заборгованості по сплаті єдиного внеску за 2012 рік. В обґрунтування позову посилався на те, що вказана сума заборгованості виникла у зв'язку з невиконанням відповідачем свого обов'язку як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування своєчасно та в повному обсязі сплачувати його згідно з частиною 2 статті 6, частиною 8 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". Крім того, Управлінням Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області ФОП ОСОБА_1 була сформована і направлена вимога № Ф-59-У від 01 березня 2013 року про сплату недоїмки.
Представник позивача прибув до суду, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити. Подав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідач також прибув до суду, проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні за необґрунтованістю та безпідставністю, згідно заяви просить розгляд справи проводити в порядку письмового провадження.
У відповідності до ч. 4 ст. 122 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа, є платником єдиного податку та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області. Крім того, одночасно отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідачем 01 березня 2013 р. було винесено вимогу № Ф- 29 У про сплату боргу в сумі 4742,48 грн.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464-VI), єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідності до п. 4. ч. 1. ст. 4 Закону №2464-VI, платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Згідно з ч. 4 ст. 4 Закону №2464-VI особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Вказана норма набрала законної сили 06.08.2011 року.
Суд не погоджується з доводами представника відповідача стосовно того, що позивач не підпадає під дію ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а тому і не звільняється від сплати єдиного внеску на підставі ч.4 ст.4 Закону №2464, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років.
Разом з тим, відповідно до абз. 1 ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
У даному випадку положення ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" потрібно розуміти в контексті з положеннями ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Відтак, пенсія за віком може бути надана особі яка не досягла пенсійного віку, встановленого Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за умови, якщо остання працювала або проживала на територіях радіоактивного забруднення.
Судом встановлено, що позивачу, у відповідності до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", була надана пенсія за віком із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Частиною 4 статті 4 Закону №2464-VI визначені необхідні умови для звільнення від сплати єдиного внеску, а саме: особа обрала спрощену систему оподаткування і є пенсіонером за віком або інвалідом та отримує відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Положеннями вищевказаної статті не передбачено, що саме особи, яким надано пенсію за віком на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", звільняються від сплати за себе єдиного внеску.
Враховуючи те, що позивач звільнена від сплати єдиного внеску, а тому у відповідача були відсутні правові підстави для виставлення та надіслання для неї вимоги про сплату боргу № Ф-29 У від 01 березня 2013 р.
ОСОБА_1 у добровільному порядку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування не числиться, найманих працівників не має, а тому суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позову.
Крім того, постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 18.09.2013 року , яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2013 року у справі № 806/4419/13-а, підтверджено, що у позивача були відсутні правові підстави для винесення вимоги № Ф-29 У від 01 березня 2013 р. відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки ОСОБА_1 не є платником єдиного внеску.
З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 86, 158-162, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
У задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 4742,48 грн. відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя О.В. Капинос