Справа № 621/1067/14-ц
Провадження № 2/621/518/14
іменем України
06.05.2014 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді - Бережної Н.М.,
за участю секретаря - Друпової А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Змієві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Геніївської сільської ради Зміївського району Харківської області, управління Держземагенства у Зміївському районі Харківської області про визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями, земельну ділянку,
11.04.2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Геніївської сільської ради Зміївського району Харківської області, управління Держземагенства у Зміївському районі Харківської області про визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями, земельну ділянку.
В обґрунтування свого позову ОСОБА_1 вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_4, після смерті якої відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку з надвірними будівлями, розташованими в АДРЕСА_1, та земельні ділянки - земельні частки (паї), які належали померлій на підставі Сертифікату, серія НОМЕР_4, у розмірі 1,33 умовних кадастрових гектарів (сіножатті + пасовища), без визначення цієї частки в натурі, та у розмірі 4,78 умовних кадастрових гектарів без визначення цієї частки в натурі. Інших спадкоємців, крім позивача - немає, оскільки її рідний брат - ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2. ОСОБА_1 своєчасно звернулася до нотаріальної контори з метою отримання спадщини після смерті матері, крім того, позивач разом мешкала із померлою, однак, спадкоємиці було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину, так як не було встановлено факт родинних відносин між нею, її матір'ю та братом, а також у зв'язку з тим, що ОСОБА_4 за життя не отримала Свідоцтво про право власності на житловий будинок з надвірними спорудами. Оскільки іншої можливості оформити свої права на спадщину у ОСОБА_1 немає, вона просила визнати за нею право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, розташовані в АДРЕСА_1; визнати за позивачем право на земельну частку (пай) на підставі сертифікату, серія НОМЕР_4, у розмірі 1,33 умовних кадастрових гектарів (сіножатті + пасовища), без визначення цієї частки в натурі, та земельну частку (пай), розміром 4,78 умовних кадастрових гектарів без визначення цієї частки в натурі, розташованої на території Геніївської сільської ради Зміївського району Харківської області на підставі сертифікату, серія НОМЕР_4.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала частково, позовні вимоги щодо визнання за нею права власності на земельну частку (пай) на підставі сертифікату, серія НОМЕР_4, у розмірі 1,33 умовних кадастрових гектарів (сіножатті + пасовища), без визначення цієї частки в натурі - просила залишити без розгляду.
Представники відповідачів Геніївської сільської ради Зміївського району Харківської області та управління Держземагенства у Зміївському районі Харківської області у судове засідання не з'явилися, про розгляд справи були повідомлені належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про отримання судової кореспонденції та розпискою про отримання судової повістки, заперечень проти позову, заяв про розгляд справи за їх відсутності не надавали.
У зв'язку з неявкою осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 197 ЦПК України, суд розглянув цивільну справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального запису.
Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 22.06.1974 року ОСОБА_1 зареєструвала шлюб із ОСОБА_7, копія Свідоцтва про шлюб, серія НОМЕР_1, актовий запис № 12 /а.с. 11/.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 - копія Свідоцтва про смерть, серія НОМЕР_2, актовий запис № 3248 /а.с. 10/.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 - копія Свідоцтва про смерть, серія НОМЕР_3, актовий запис № 01 /а.с. 09/.
Факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_4, як матері та доньки, а також між позивачем та ОСОБА_5, як брата та сестри встановлено рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 23.05.2013 року /а.с. 14/.
За життя ОСОБА_4 була власником житлового будинку з надвірними будівлями, розташованими в АДРЕСА_1, та земельної частки (паю) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Геніївське», розміром 4,78 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).
Даний факт підтверджується копією Довідки КП «Зміївське БТІ» від 03.12.2013 року № 2997, копією технічного паспорту на житловий будинок, копією Сертифікату на право на земельну частку (пай), серія НОМЕР_4 та копією Довідки відділу Держземагенства у Зміївському районі Харківської області від 16.12.2013 року № 01-15/5452 /а.с. 12, 15, 16-18, 19/.
Довідкою виконавчого комітету Геніївської сільської ради Зміївського району Харківської області від 15.10.2013 року № 1709 визначено, що ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, на день смерті була зареєстрована та постійно проживала за адресою АДРЕСА_1 /а.с. 13/.
Листом Зміївської державної нотаріальної контори Харківської області від 24.04.2014 року № 659/01-16 повідомлялось, що після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 до нотаріальної контори надійшла заява 05.09.2000 року про прийняття спадщини від доньки померлої ОСОБА_1 Свідоцтво про право на спадщину не видавалося.
В той же час в матеріалах справи міститься копія листа Зміївської державної нотаріальної контори Харківської області від 30.12.2013 року № 1999/02-14, яким роз'яснено ОСОБА_1, що видати Свідоцтво про право на спадщину нотаріальна контора можливості не має, оскільки, померла за життя не отримала Свідоцтва про право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, розташованих в АДРЕСА_1 /а.с. 20/.
Відповідно до ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Отже, до даних спірних правовідносин необхідно застосовувати норми Цивільного кодексу, які діяли на момент смерті вищевказаних осіб, тобто ЦК в редакції від 1963 року.
Відповідно до ст. 526 ЦК УРСР, в редакції 1963 року, місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця, а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини.
Згідно за ст. 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частинах, діти (в тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.
Статтями 548, 549 цього ж Кодексу передбачено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Згідно з п. 216 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом МЮ України від 03.03.2004 року № 20/5 (з наступними змінами та доповненнями) - видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання право встановлювальних документів про належність цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
Згідно наказу Мінрегіонбуду від 19.03.2013 року № 95 щодо порядку прийняття в експлуатацію об'єктів нерухомого майна, збудованих до 05.08.1992 року, одним із документів, що свідчить про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, відповідно до вимог законодавства, є технічний паспорт на житловий будинок.
Отже, встановлено, що померла ОСОБА_4 фактично була власником житлового будинку АДРЕСА_1, а також земельної частки (паю), розташованої на землях КСП «Геніївське». ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом та прийняла спадщину, оскільки звернулася до нотаріальної контори із відповідною заявою у встановлений шестимісячний строк, однак, через те, що у померлої відсутній правовстановлюючий документ - Свідоцтво про право власності на житловий будинок АДРЕСА_1, позивач позбавлена можливості оформити своє право на спадщину інакше, ніж через суд, тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та можливість їх задоволення.
Керуючись ст. ст. 526, 529, 548, 549 ЦК УРСР (1963 року), ст. 5 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 169, 197, 209, 212-215ЦПК України, суд,
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до Геніївської сільської ради Зміївського району Харківської області, управління Держземагенства у Зміївському районі Харківської області про визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями, земельну ділянку - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадщину в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, у вигляді:
- житлового будинку АДРЕСА_1;
- земельної частки (пай), розміром 4,78 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка перебуває у колективній власності КСП «Геніївське», вартістю 4589 (чотири тисячі п'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 00 коп., що належали ОСОБА_4 на підставі сертифікату серії НОМЕР_4, виданого Зміївською райдержадміністрацією 29.05.1997 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Зміївський районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий: