Справа № 638/21188/13 - К
Номер провадження 1 - КП/638/187/14
20.02.2014 р. Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
представника потерпілого ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження № 12013220480006342 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в м. Харкові, громадянина України, тимчасово не працює, не одруженого, з вищою освітою, раніше неодноразово засудженого: 18.09.2007 р. Дзержинським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 190, ст. 70 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробувальним терміном на 2 роки; 16.05.2008 р. Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 185, ст. ст. 70, 71 КК України до 3 років позбавлення волі; 21.10.2011 р. Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ст. ст. 70, 71 КК України до 2 років позбавлення волі, 11.06.2012 р. постановою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова на підставі ст. 81 КК України від відбування покарання умовно-достроково звільнений на строк 5 місяців 8 днів, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України,
встановив:
30.12.2013 року в провадження Дзержинського районного суду м. Харкова надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.
ОСОБА_4 19.11.2013 р. близько 14:00 години, знаходячись у будівельно-господарському гіпермаркеті № 2 ТОВ „Епіцентр К”, який розташований за адресою: м. Харків, вул. Архітекторів, № 7, побачив кухонні ножі, які вирішив таємно викрасти.
Реалізуючи свій злочинний намір, діючи з корисливих мотивів, ОСОБА_4 , скориставшись тим, що працівники магазину та сторонні особи за його діями не спостерігають, таємно взяв з торговельної вітрини п'ять ножів, а саме: три керамічні ножі довжиною по 16,5 см та два керамічні ножі довжиною 25 см.
Згідно висновку судово - товарознавчої експертизи № 12394 від 13.12.2013 р. вартість одного керамічного ножа довжиною 16,5 см. складає 39,90 грн.; вартість одного керамічного ножа довжиною 25 см. складає 109,90 грн.
Після того, ОСОБА_4 зняв з ножів упаковки зі штрих кодами, сховав викрадені ножі до внутрішньої лівої кишені своєї куртки та пройшов непоміченим крізь лінію кас, вийшов з приміщення вказаного гіпермаркету. ОСОБА_4 з місця вчинення злочину з викраденим майном зник, звернувши його на свою користь та розпорядився ним на власний розсуд, чим заподіяв гіпермаркету № 2 ТОВ „Епіцентр К” матеріальну шкоду на загальну суму 339,50 грн.
Таким чином, своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), скоєне повторно.
Крім того, ОСОБА_4 , 21.11.2013 р. о 10:54 години, перебуваючи у будівельно-господарському гіпермаркеті № 2 ТОВ „Епіцентр К”, який розташований за адресою: м. Харків, вул. Архітекторів, № 7, побачив кухонні ножі та плоскогубці, які вирішив таємно викрасти.
Реалізуючи свій злочинний намір, діючи з корисливих мотивів ОСОБА_4 , вважаючи, що працівники магазину та сторонні особи за його діями не спостерігають, таємно взяв з торговельної вітрини чотири ножі: один ніж довжиною 16,5 см., два ножа довжиною по 25 см., один ніж довжиною 28 см. та плоскогубці 160 мм.
Згідно висновку судово - товарознавчої експертизи № 12396 від 09.12.2013 р. вартість одного керамічного ножа довжиною 16,5 см. складає 39,90 грн.; вартість одного керамічного ножа довжиною 25 см. складає 79,90 грн.; вартість одного керамічного ножа довжиною 28 см. складає 109,90 грн.; вартість плоскогубців 160 мм. складає 32,00 грн. Загальна сума викраденого майна складає 341,60 грн.
Після цього ОСОБА_4 сховав викрадене майно до внутрішньої кишені своєї куртки та пройшов лінію кас, не оплатив вартість викраденого майна. Прямуючи на вихід з гіпермаркету, ОСОБА_4 не зміг довести свій злочинний намір до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки протиправні дії останнього були припинені працівниками охорони будівельно - господарського гіпермаркету № 2 ТОВ „Епіцентр К”.
Таким чином, своїми протиправними, умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, тобто закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (замах на крадіжку), вчинене повторно.
Разом з обвинувальним актом до суду надійшла угода про примирення між представником потерпілого - ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_4 від 25.12.2013 р., відповідно до якої обвинувачений беззастережно визнає обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні. Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 185 у виді 2 років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України у виді 1 року позбавлення волі, ст. 70 КК України призначити остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у вигляді 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки.
Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні просив суд вказану угоду про примирення з потерпілим затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
В судове засідання представник потерпілого ТОВ „Епіцентр К” - ОСОБА_5 просив суд вказану угоду про примирення з потерпілим затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання.
Відповідно до ст. 472 КПК України в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов'язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення угод, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди.
Як передбачено ст. 375 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, що повинен відповідати загальним вимогам до обвинувальних вироків з урахуванням передбачених ч. 3 цієї процесуальної норми особливостей, із призначенням узгодженої сторонами міри покарання.
Між тим, суттю угоди є зобов'язання визнання обвинуваченого ОСОБА_4 вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, що передбачає кримінальну відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Статтею 81 КПК України, серед обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачено подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, що є обов'язковими й для ухвалення вироку на підставі угоди за вимогами ст. ст. 370, 374 КПК України із урахуванням особливостей ч. 3 ст. 475 зазначеного Кодексу.
Крім того, відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні повторно злочину, що ст. 12 КК України віднесено до злочинів середньої тяжкості та передбачає покарання у виді арешту на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
За ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.
ОСОБА_4 повторно вчинив кримінальне правопорушення, до вчинення цього кримінального правопорушення - злочину, він ще три рази був засуджений за вчинення інших злочинів, покарання, зазначене в угоді у виді 2 років позбавлення волі, в силу ст. 75 КК України до 2 роки випробувального терміну, як умова угоди, не відповідає ч. 2 ст. 65 КК України, не є необхідним й достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів, що обмежує суд в ухваленні законного та обґрунтованого вироку за наслідками угоди.
Таким чином, в затвердженні угоди про примирення між представником потерпілого - ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_4 від 25.12.2013 р., у вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України слід відмовити, оскільки умови угоди суперечать зазначеним вимогам КПК України та закону, існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не відповідають інтересам суспільства.
Із цих підстав кримінальне провадження продовжуються у загальному порядку.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 314, 372, 471, 474 КПК України, суд
ухвалив:
В затвердженні угоди від 25 грудня 2013 року про примирення між представником потерпілого - ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 22.11.2013 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань під 12013220480006342 - відмовити
Кримінальне провадження продовжити у загальному порядку.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Головуючий: