Справа № 247/401/14-а
2-а/247/51/14
08 травня 2014 року Торезький міський суд Донецької області в складі:
головуючого судді: Гнатюка О.М.,
при секретарі: Зайцевій Я.О.
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача Тзіфи О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Тореза адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Торезі Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернулася до суду із адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в місті Торезі Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії. Свої вимоги мотивувала тим, що їй на підставі постанови Торезького міського суду від 10 липня 2013 року їй призначено пенсію за віком з 29 квітня 2013 року. На пенсію вона перейшла на пільгових умовах, так як вона працювала у підземних умовах. Відповідно до наказу №214/к від 1 серпня 1988 року вона була прийнята на роботу у якості гірника на маркшейдерські роботи до ш/у «Торезьке» Торезького виробничого об'єднання з видобування антрациту «Торезантрацит». Наказом №22/к від 23 лютого 2001 року вона була звільнена з підприємства за п.1 ст. 40 КЗпП України в зв'язку із ліквідацією підприємства. Відповідно до вимог п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та у зв'язку з тим, що вона працювала на підземних роботах в якості гірника на маркшейдерських роботах протягом 12 років 06 місяців 22 днів , вона має право на пенсію за віком на пільгових умовах.
На підставі постанови Торезького міського суду Донецької області від 10 липня 2013 року № 247/2494/13-а і ухвали Донецького Апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2013 року вона є одержувачем пенсії за віком з 29 квітня 2013 року.
У листопаді 2013 року позивач звернулася до відповідача за роз'ясненнями з нарахування їй пенсії, висловила свою незгоду щодо того, що розмір пенсії їй нарахований неправильно.
У постанові Торезького міського суду Донецької області від 10 липня 2013 року зазначено, що згідно із архівною довідкою від 11 лютого 2013 року вона дійсно працювала повний робочий день під землею в шахтоуправлінні «Торезьке» виробничого об'єднання «Торезантрацит» з 01 серпня 1988 року по 23 лютого 2001 року в якості підземного гірника на маркшейдерських роботах 1 - го розряду на ділянці «Маркшейдерський відділ», була зайнята на підземних роботах 50 % і більше робочого часу на рік і дана посада відноситься до Списку № 1 р.1 п. 1 «г», згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11 березня 1994 року.
Вважає, що відповідач безпідставно не зарахував до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи в ш/у «Торезьке» виробничого об'єднання «Торезантрацит» як підземного гірника на маркшейдерських роботах 1 - го розряду ділянки « Маркшейдерський відділ» з 21 серпня 1992 року по 23 лютого 2001 року. При нарахуванні пенсії відповідач знову відкидає цей період, і рахує його як до загального стажу, а вона працювала в якості підземного гірника на маркшейдерських роботах.
Позивач вважає, що пенсію їй потрібно нарахувати на підставі Закону України «Про підвищення престижу шахтарської праці», відповідно спочатку пенсія призначена в порушення норм чинного законодавства України. Відповідач простим листом від 08 листопада 2013 року повідомив про те, що вона не має права на призначення пенсії на підставі Закону України «Про підвищення престижу шахтарської праці», так як я повинна відпрацювати повний робочий день під землею. Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці», який вступив в дію з 16 вересня 2008 року, спрямований на підвищення престижності шахтарської праці , надання додаткових гарантій у виплаті та підвищенні заробітної плати і розв'язанні соціально - побутових проблем шахтарів.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві та уранові руди, працівників шахтобудівних підприємств, зайнятих на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно - рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими або особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право або пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш трьох розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, що втратив працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажер роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Згідно з відповіддю ПФУ пенсія не розрахована за Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці», хоча була призначена за віком пільгових умовах з 29 квітня 2013 року.
Вважає, що відповідач зобов'язаний нарахувати їй пенсію в розмірі не менше трьох розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», яким визначено мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Позивач працювала в шахтоуправлінні «Торезьке» виробничого об'єднання «Торезантрацит» з 01 серпня 1988 року по 23 лютого 2001 року в якості підземного гірника на маркшейдерських роботах 1 - го розряду на ділянці «Маркшейдерський відділ», була зайнята на підземних роботах 50% і більше робочого часу на рік. Посада, на якій вона працювала відноситься до Списком № 1 р.1 п. 1 «г» , згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11 березня 1994 року. У момент моєї роботи на підприємстві в підземних умовах не було чітко встановленого часу скільки повинен відпрацювати маркшейдер підземно, встановлені обмеження були введені пізніше. І тому в довідках вказується, що була зайнята на підземних роботах 50 % і більше робочого часу на рік, точного часу проведення під землею ніхто не записував.
Відповідач, не взяв до уваги, що по 24 серпня 1991 року позивач працювала на підприємстві в СРСР, на той момент атестації робочих місць не було, не було встановлено нормативами процентного співвідношення відпрацьованого часу в шкідливих умовах праці, і без шкідливих за один робочий день.
Просить визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в місті Торезі з нарахування пенсії позивачу з 29 квітня 2013 року, зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Торезі провести нарахування та виплату пенсії з 29 квітня 2013 року у відповідності до вимог ст. 8 Закону України «Про престижність шахтарської праці», яким передбачений мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах за списком №1 виробництва, робіт, професій, посад та показників, затвердженому Кабінетом Міністрів України не менш трьох розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, а також стягнути з відповідача судові витрати. (а.с.)
26 лютого 2014 року позивач подав до суду заяву про уточнення своїх позовних вимог, в якій просив визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в місті Торезі з проведення розрахунку пенсії позивачу з 29 квітня 2013 року, зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Торезі провести нарахування та виплату пенсії з 29 квітня 2013 року у відповідності до вимог ст. 8 Закону України «Про престижність шахтарської праці», яким передбачений мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах за списком №1 виробництва, робіт, професій, посад та показників, затвердженому Кабінетом Міністрів України не менш трьох розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, а також стягнути з відповідача судові витрати. (а.с. 44)
Позивач в судовому засіданні підтримав свої уточнені позовні вимоги, просив задовольнити позов, визнати дії відповідача неправомірними з розрахунку пенсії, зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Торезі провести нарахування та виплату пенсії з 29 квітня 2013 року у відповідності до вимог ст. 8 Закону України «Про престижність шахтарської праці», стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав уточнені позовні вимоги ОСОБА_1, навівши доводи аналогічні викладеним у позові.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала. Пояснила, що позивач отримує пенсію в Управлінні Пенсійного фонду України в місті Торезі відповідно до постанови Торезького міського суду від 10 липня 2013 року. Пенсія була призначена розпорядженням № 7 від 23 жовтня 2013 року за віком на пільгових умовах за списком № 1 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі не погоджується із твердженням позивача про те, що період роботи позивача в шахтоуправлінні "Торезьке" ВО "Торезантрацит" з 01 серпня 1988 року по 23 лютого 2001 року в якості підземного гірника на маркшейдерських роботах не зараховано до пільгового стажу за списком № 1. Згідно з наданими позивачем довідками від 11 лютого 2013 року № 06/2-70 був проведений розрахунок стажу, з якого вбачається, що період роботи з 01 серпня 1988 року по 28 грудня 1999 року зарахований до пільгового стажу. Період роботи з 29 грудня 1999 року по 23 лютого 2001 року зарахований до загального стажу, у зв'язку із тим, в довідці зазначено, що підземних виходів не має, та позивач користувалася відпустками за власний рахунок.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві та уранові руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та членів їх родин. Статтею 8 цього Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менше 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом міністрів України, встановлюється у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Дія статей 1 та 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» поширюється на працівників, професії і посади яких передбачені пунктами «а», «б», «в» підрозділу 1 «Підземні роботи в шахтах, рудниках…» розділу 1 «Гірничі роботи» Списку №1 виробництв, робіт, професій і посад на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість на яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36, за умови зайнятості повний робочий день на підземних роботах у шахтах, рудниках. Позивач одержує пенсію за віком на пільгових умовах, призначену згідно статті 13 п. «а» Закону України «Про пенсійне забезпечення». Відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 - жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Згідно пункту 38 вказаного Порядку, при прийманні документів орган, що призначає пенсію здійснює попередню правову експертизу змісту і належного оформлення наданих документів. Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутністю трудової книжки або відповідних записів у ній. Пунктом 1 цього Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Тобто право підтвердження пільгового характеру роботи надане підприємству.
Пунктом 20 - «Особливості підтвердження трудового стажу окремим категоріям працівників» - цієї Постанови зазначено: «У випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Тому твердження позивача про те, що в випадку, якщо документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків не є доцільним у питаннях щодо зарахування певного періоду роботи до пільгового стажу, оскільки показами свідків встановлюється період роботи, за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації.
Постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 затверджені Списки №1 і №2 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці та в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах. Постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162 та від 16 січня 2003 року №36 затверджені аналогічні Списки №1 і №2.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за №1451/11731 затверджений Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Пунктом 2 цього Порядку передбачено, що під повним робочим днем слід вважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
Пунктом 3 зазначеного Порядку зазначено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
Оскільки на період роботи позивача діяли Списки №1 і №2, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162, то звертатися необхідно саме до них.
Підрозділом І. «Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин....» розділу І. «Гірничі роботи» в підпункті «г» «Робітники, керівники, спеціалісти і службовці, зайняті на підземних роботах 50 відсотків і більше робочого часу на рік (в обліковому періоді)» передбачені гірники маркшейдерських служб.
В примітках до розділу І. вказано, що працівникам, переліченим у підпунктах «г» і «д», зайнятим на підземних роботах менше половини робочого часу на рік (в обліковому періоді), пенсія призначається за Списком №2. В цьому випадку право на пенсію на пільгових умовах регламентовано пунктом «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та зменшення пенсійного віку за його нормами інше.
Згідно матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 працювала з 01 серпня 1988 року по 23 лютого 2001 року на шахтоуправлінні "Торезьке" гірником на маркшейдерських роботах.
Згідно довідки № 06/2-68 від 11 лютого 2013 року, виданої ВП "Управління матеріальними ресурсами" ДП "Торезантрацит" по шахтоуправлінню " Торезьке" з серпня 1988 року по грудень 1999 року ОСОБА_1 була зайнята на підземних роботах 50% і більше робочого часу, тому вказаний період зараховано до стажу роботи за списком № 1.
В теперішній час страховий стаж позивача враховано по 31 березня 2013 року та становить 23 роки 2 місяці 22 дні, в тому числі на роботах за Списком № 1 - 11 років 2 місяці 26 днів. Оскільки стаж позивача на роботах за Списком № 1 з повним робочим днем під землею відсутній, то немає підстав для обчислення пенсії з урахуванням норм статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці".
Просила відмовити в задоволені позовних вимог.
Вислухавши позивача, представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.
Згідно із трудовою книжкою позивачки вона працювала в шахтоуправлінні "Торезьке" ВО "Торезантрацит" з 01 серпня 1988 року по 23 лютого 2001 року в якості підземного гірника на маркшейдерських роботах, звільнена 23 лютого 2001 року за ч.1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку із ліквідацією підприємства, наказ №22/к від 23 лютого 2001 року. (а.с. 20)
8 листопада 2013 року відповідачем надано листом відповідь позивачу про відсутність підстав для обчислення пенсії відповідно до норм Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», оскільки період роботи на посаді підземного робітника на маркшейдерських роботах не дає такого права. (а.с. 6-7)
Постановою Торезького міського суду Донецької області від 10 липня 2013 року Управління пенсійного фонду України зобов'язане зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 21 серпня 1992 року по 23 лютого 2001 року у шахтоуправлінні "Торезьке" ВО "Торезантрацит" в якості підземного гірника на маркшейдерських роботах до пільгового стажу за Списком №1, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162 (а.с.) Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 сепня 2013 року вказана постанова Торезького міського суду Донецької області від 10 липня 2013 року залишена без змін. (а.с)
Відповідно до протоколу №7 від 23 жовтня 2013 року УПФУ в м. Торезі позивачу проведений розрахунок пенсії на пільгових умовах за Списком №1. (а.с.)
Згідно із розрахунком стажу, проведеного УПФУ в м. Торез загальний стаж позивачки складає 23 роки 2 місяці 22 дні, з них за Списком №1 страховий стаж складає 11 років 2 місяців 26 днів. (а.с.)
ОСОБА_1 29 квітня 2013 року звернулася із заявою до УПФУ м. Тореза про призначення пенсії за віком (а.с.).
Відповідно до довідки №06/2-68 від 11 лютого 2013 року, виданої ВП «УМР» ДП «Торезантрацит» , Ткаченко - ОСОБА_1 працювала з 1 серпня 1988 року по 23 лютого 2001 року підземним гірноробочим на маркшейдерських роботах 1 розряду на дільниці «Маркшейдерській відділ». За час роботи була зайнята на підземних роботах 50% та більше робочого часу під землею на рік.
Згідно із довідкою №06/2-70 виданою ВП «УМР» ДП «Торезантрацит» кількість виходів спусків-виїздів ОСОБА_1 складає у 1988 році - 56, 1989 році - 150, 1990 році - 12, з 17 червня 1990 року по 7 квітня 1993 року - декретна відпустка по догляду за дитиною до 3-х років, у 1993 році - 90, 1994 році - 23, у 1995 році - 156, у 1996 році - 43, у 1997 році - 121, у 1998 році - 101, у 1999 році - 74, у 2000 році підземних виходів не мала. (а.с.)
Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд приходить до висновку щодо відмови у задоволенні позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу, при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом І Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно пункту 20 Порядку у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Як вбачається з трудової книжки позивачки з 01 серпня 1988 року по 23 лютого 2001 року, вона працювала в шахтоуправлінні "Торезьке" ВО "Торезантрацит" з 01 серпня 1988 року по 23 лютого 2001 року в якості підземного гірника на маркшейдерських роботах (а.с. 20)
Відповідно до постанови Торезького міського суду Донецької області від 10 липня 2013 року встановлено, що позивачка працювала в шахтоуправлінні «Торезьке» виробничого об'єднання «Торезантрацит» з 01 серпня 1988 року по 23 лютого 2001 року в якості підземного гірника на маркшейдерських роботах 1-го розряду на ділянці «Маркшейдерський відділ», була зайнята на підземних роботах 50 % і більше робочого часу на рік і дана посада відноситься до Списку № 1 р.1 п. 1 «г», згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11 березня 1994 року. (а.с.)
Відповідно до довідок №06/2-68, №06/2-70 від 11 лютого 2013 року, виданої ВП «УМР» ДП «Торезантрацит», Ткаченко - ОСОБА_1 працювала з 1 серпня 1988 року по 23 лютого 2001 року підземним гірноробочим на маркшейдерських роботах 1 розряду на дільниці «Маркшейдерській відділ». За час роботи була зайнята на підземних роботах 50% та більше робочого часу під землею на рік.
Таким чином, в трудовій книжці позивачки, яка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, відсутні відомості, що підтверджують її право на обчислення пенсії відповідно до норм Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» за період роботи з 01 серпня 1988 року по 23 лютого 2001 року, а саме - запис, що вона працювала у вказаний період з повним робочим днем під землею, тобто була зайнята на підземних роботах 80 % і більше робочого часу на рік, та у довідці про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, це також не підтверджується.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві та уранові руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
Тобто, стаття 1 цього Закону визначає лише коло осіб, на яких поширюється дія цього закону, визначаючи всіх їх узагальнюючим терміном шахтарі.
Статтею 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці передбачено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80% середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як 3 розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Судом встановлено, що згідно з даними пенсійної справи, на момент призначення пенсії стаж роботи позивачки на підземних роботах під землею за Списком № 1 «шахтарі» складав 11 років 2 місяців 26 днів, але із зайнятістю на підземних роботах 50% та більше робочого часу на рік, тобто з неповним робочим днем. Таким чином, виходячи з вимог чинного законодавства немає підстав для призначення пенсії відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку щодо відмови у задоволенні позову через відсутність доказів зайнятості позивачки у спірний період на підземних роботах повний робочий день.
Керуючись ч.2 ст.19 Конституції України,ст.ст.2, 6, 17, 18, 87, 94, 160, 163, 183-2 КАС України, ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637 Київ «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», ст. 8 Закону України Про підвищення престижу шахтарської праці,-
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Торезі Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова постановлена в нарадчій кімнаті та проголошено вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 08 травня 2014 року.
Постанова буде виготовлена в повному обсязі 13 травня 2014 року.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Торезький міський суд Донецької області шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя О.М. Гнатюк