справа № 691/599/14-к
провадження № 1-кп/691/60/14
12 травня 2014 року Городищенський районний суд Черкаської області
в складі :
судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Городище кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Городище, Черкаської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не одруженого, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 383 КК України,
ОСОБА_4 03.04.2014 року, близько 01.20 годин, перебуваючи за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , діючи умисно, з прямим умислом, з метою приховати те, що його знайомі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вчинили крадіжку, завідомо знаючи про те, що його автомобіль знаходиться на тому місці, де він його залишив, а саме: на місці вчинення крадіжки, та ніким не викрадався, зателефонував до чергової частини Городищенського РВ УМВС України в Черкаській області та повідомив про те, що він, близько 00.40 годин, 03.04.2014 року виявив відсутність свого автомобіля ВАЗ - 2103, д.н.з. НОМЕР_1 , зеленого кольору, який він залишив без нагляду по вул. Індустріальна у м. Городище, після чого вказане повідомлення було зареєстроване в ЖЕО № 476 та спрямоване до СВ Городищенського РВ УМВС України в Черкаській області, де внесено до ЄРДР за № 12014250110000151.
Такі дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 383 КК України, тобто завідомо неправдиве повідомлення органу досудового розслідування про вчинення злочину.
28.04.2014 року між прокурором та підозрюваним була укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст. 472 КПК України.
Згідно даної угоди прокурор та ОСОБА_4 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 383 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинен понести ОСОБА_4 у вигляді 2 (двох) років обмеження волі із звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробовуванням з іспитовим строком 1 рік. На ОСОБА_4 покладені обов'язки по виконанню пунктів 3, 4 ст. 76 КК України, зокрема: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально - виконавчій інспекції.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно п. 2 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 383 КК України, який згідно ст. 12 КК України, є злочином невеликої тяжкості.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Судом роз'яснено, що наслідком укладення та затвердження угоди про визнання винуватості для прокурора, підозрюваного чи обвинуваченого є обмеження їх права оскарження вироку, згідно з положеннями ст.ст. 394 та 424 КПК України.
Обвинуваченому ОСОБА_4 роз'яснено зміст ст. 389-1 КК України, яка передбачає кримінальну відповідальність за умисне невиконання угоди про визнання винуватості.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також, судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним ОСОБА_4 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Судові витрати та речові докази по справі відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження на стадії досудового розслідування не застосовувались.
Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд -
Затвердити угоду від 28 квітня 2014 року про визнання винуватості між старшим прокурором прокуратури Городищенського району та підозрюваним ОСОБА_4 .
Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 383 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом однорічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України, зобов'язати засудженого ОСОБА_4 : повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що умисне невиконання ним угоди є підставою для притягнення його до відповідальності, встановленої законом.
Вирок на підставі угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Черкаської області через Городищенський районний суд протягом 30 днів, з дня його проголошення.
Копію вироку негайно, після його проголошення, вручити засудженому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1