Справа № 1316/3244/12 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/783/230/14 Доповідач: ОСОБА_2
13 травня 2014 року в м. Львові.
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
під головуванням судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому матеріали подання Пустомитівського МВ КВІ УДПтСУ У Львівській області про звільнення від покарання засудженого вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 20 грудня 2013 року за ч.2 ст.366, ч.3 ст.365 КК України ОСОБА_6 за апеляційною скаргою прокурора прокуратури Пустомитівського району Львівської області ОСОБА_7 на ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 14 березня 2014 року про звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання,
з участю прокурора - ОСОБА_8 ,
захисника - ОСОБА_9 ,
Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 14.03.2014 року було задоволено подання КВІ Пустомитівського УДПтСУ у Львівській області від 12.03.2014 року про застосування Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо імплементації до національного законодавства положень статті 19 Конвенції ООН проти корупції» від 21 лютого 2014 року № 746-VII та звільнено ОСОБА_6 від покарання призначеного йому вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 20.12.2013 року за ч.3 ст.365 КК України.
Прокурор в апеляційній скарзі просить ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 14.03.2014 року скасувати, та постановити нову ухвалу, якою залишити без задоволення подання КВІ Пустомитівського УДПтСУ у Львівській області про звільнення ОСОБА_6 від покарання, призначеного за ч.3 ст.365 КК України.
У своїх доводах на підтвердження апеляційних вимог прокурор зазначає, що ОСОБА_6 засуджений вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 20.12.2013 року за вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст.366, ч.3 ст.365 КК України, а тому приймаючи рішення про звільнення засудженого ОСОБА_6 за ч.3 ст.365 КК України суд в своїй ухвалі не зазначив чи підлягає самостійному виконанню покарання за ч.2 ст.366 КК України.
Крім цього, прокурор вказує, що судом в ухвалі не зазначено характеризуючи дані засудженого, з яких би вбачалося, що він не є працівником правоохоронного органу, тобто суб'єктом, який підлягає під звільнення від відповідальності за ст.365 КК України, а тому прокурор вважає, оскаржувану ухвалу суду незаконною.
В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції прокурор підтримала апеляційні вимоги та навела аналогічні доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Захисник заперечив проти апеляційної скарги прокурора, вважає ухвалу суду законною та обґрунтованою.
З матеріалів провадження встановлено, що вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 20.12.2013 року, який набрав законної сили, ОСОБА_6 було визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.365, ч.2 ст.366 КК України, та із застосуванням ст.ст.69, 70 КК України засуджено до п'яти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих функцій на строк три роки. На підставі ст.75 КК України засудженого було звільнено від відбування призначеного покарання з встановленням іспитового строку тривалістю три роки, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
У відповідності до п.3 ч.1 розділу 1 Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо імплементації до національного законодавства положень статті 19 Конвенції ООН проти корупції» від 21 лютого 2014 року № 746-VII ст.365 КК України було викладено в новій редакції, згідно якої суб'єктом злочину є працівник правоохоронного органу, тобто усувається караність діяння, за одне з яких було засуджено ОСОБА_6 ..
У зв'язку з набранням чинності вище зазначеного закону та на його виконання КВІ Пустомитівського УДПтСУ у Львівській області звернулася до суду з відповідним поданням, яке судом було задоволено.
Однак, під час розгляду подання КВІ Пустомитівського УДПтСУ у Львівській області про звільнення від покарання ОСОБА_6 за ч.3 ст.365 КК України суд першої інстанції не визначив та жодним чином не обґрунтував порядок виконання вироку суду першої інстанції щодо призначеного ОСОБА_6 покарання за ч.2 ст.366 КК України, оскільки останньому вироком суду було призначено остаточне покарання на підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів.
А тому колегія суддів приходить до переконання про те, що оскаржувану ухвалу суду першої інстанції слід скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити подання КВІ Пустомитівського УДПтСУ у Львівській області про звільнення від покарання ОСОБА_6 за ч.3 ст.365 КК України та встановити порядок виконання вироку суду в частині відбуття ОСОБА_6 покарання за ч.2 ст.366 КК України.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.405, 407, 419, 426 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу прокурора прокуратури Пустомитівського району Львівської області ОСОБА_7 задовольнити частково.
Ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 14 березня 2014 року про звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання скасувати.
Звільнити ОСОБА_6 від покарання, призначеного йому вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 20.12.2013 року за ч.3 ст.365 КК України.
Вважати ОСОБА_6 засудженим за ч.2 ст.366 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк два роки з позбавленням обіймати посади сільського та селищного голови в органах місцевого самоврядування на строк один рік.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_6 звільнити від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк три роки із покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п.2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Головуючий:
Судді: