25 квітня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/8615/13-а
Категорія: 5.2.2. Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
доповідача, судді - Димерлія О.О.
суддів - Єщенка О.В.
- Романішина В.Л.
участю секретаря - Цуцкірідзе М.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Південної митниці Міндоходів України на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Креін Юкреін» до Південної митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» №248 від 19.11.2012 року -,
Позивач звернувся до суду з вказаним вище позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати зазначене повідомлення-рішення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що прийняте відповідачем рішення є необґрунтованим та не відповідає вимогам чинного законодавства.
Відповідач з позовними вимогами не погодився, до суду надав заперечення, в яких пояснив, що Південна митниця діяла у відповідності до вимог законодавства, оскаржуване рішення винесене правомірно й обґрунтовано.
Одеським окружним адміністративним судом прийнято постанову від 07 лютого 2014 року, якою позов задоволено повістю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми «Р» №248 від 19.11.2012 року.
На зазначену постанову Південною митницею Міндоходів подано апеляційну скаргу. Апелянт просить оскаржувану постанову скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачем на виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 01.01.2011 року №15/ІМ-UKR/, який було укладено між ним та фірмою «DP TRAIDANG LIMITED» (Нова Зеландія), ввезено на територію України за вантажною митною декларацією форми МД-2 від 24.05.2011 року №500050001/2011/006534 товар: «самохідний підйомний спеціалізований кран на базі гусеничного екскаватора (кран гусеничний з гідравлічним приводом), новий, рік виготовлення 2010. Модель: МС-285 CRM(E).сер. номер Р00934 - 1шт. Вантажопідйомність - 2,82 т.. Максимальна робоча висота - 8,7 м. Торг. Марка: MAEDA. Виробник: MAEDA SEISAKUSHO СО., LTD. Країна виробника: Японія JP».
Відповідачем від митних іноземних органів Німеччини та Королівства Швеції було отримано інформацію про не підтвердження автентичності документів, наданих митному органу України. На підставі чого, в дотримання вимог Митного кодексу України, відповідачем було проведено невиїзну документальну перевірку позивача на предмет своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при переміщенні через митний кордон України товарів за ВМД від 24.05.2011 року №500050001/2011/006534.
Зі змісту вказаної вище отриманої інформації вбачається, що постачальником товару на умовах EXW Molnlycke є шведська компанія AB Kranlyft, на підставі інвойсу від 11.03.2011 року №110261, пакувального листа до інвойсу №110261, міжнародної транспортної накладної між Molnlycke, Швеція до України, сертифікату походження № SE В 710661 та інших. Вартість зазначеного товару за цими документами складає 51710, 00 євро.
За умов поставки товару EXW позивач як покупець несе всі витрати пов'язані з переміщенням товару, починаючи з вивезення товару зі складу. Усі витрати позивач повинен був врахувати при декларуванні митної вартості товару. ТОВ «Асстра Форвардінг» надало інформацію, згідно якої позивач замовив транспортні послуги по автоперевезенню вантажу за межами України, сума такої послуги склала 23626, 31 грн..
Враховуючи усі зазначені показники, відповідач обчислив розмір митної вартості товару,який склав 602423, 94 грн..
Перевіркою встановлено ряд порушень які призвели до заниження позивачем митної вартості товарів, внаслідок чого не було сплачено ПДВ у повному обсязі.
За результатами перевірки складено Акт № н0069/2/500000000/0037389561 від 01.11.2012 року. На підставі Акту відповідачем визначені грошові зобов'язання з ПДВ на загальну суму 72355,26 грн., які були направлені на адресу позивача разом із податковим повідомленням-рішенням №248 від 19.11.2012 року.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції посилався на те, що надані до матеріалів справи документи свідчать про те, що безпосереднім постачальником придбаного позивачем товару є компанія «DP TRAIDANG LIMITED» за умовами поставки «СІР - Одесса». Ця інформація зазначена і в комерційному інвойсі №110261 від 11.03.2011 року. Всі розрахунки здійснювались саме з цією компанією.
Апеляційний суд вважає правильними висновки суду першої інстанції виходячи з наступного.
Суд першої інстанції в оскаржуваній постанові зазначає, що позивачем до митних органів було пред'явлено ряд необхідних документів, серед яких наданий комерційний Інвойс № 110261 від 11.03.2011 року, з якого вбачається, що вартість товару згідно умов контракту, укладеного з компанією «DP TRAIDANG LIMITED» складає 21500 євро.
Митниця, посилаючись на лист Митної адміністрації Швеції, стверджує, що Інвойс №110261 від 07.03.2011 року має ти ж самі реквізити як і Інвойс поданий позивачем, але із зазначення суми вартості товару - 51700,00 євро.
Відповідно до вимог ст.ст. 260, 262 Митного кодексу України від 11.07.2001 року № 92-ІV митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього кодексу. Митна вартість товару і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.
Згідно до ст. 264 Митного кодексу України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Статтею 86 того ж кодексу визначено, що з моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення та декларант несе юридичну відповідальність за відомості, зазначені в ВМД.
Апеляційний суд зазначає наступне - висновки акту перевірки податкового органу базуються виключно на співставленні інформації, наданої іноземними митними органами з документами, поданими позивачем при митному оформленні разом із митною декларації. Між тим, для ТОВ «Креін Юкреін» безпосереднім постачальником товару на умовах «СІР-Одеса» є компанія «DP TRAIDANG LIMITED» з якою здійснювалися всі розрахунки. Вказане, підтверджується вантажною митною декларацією де відображені штампи банківської установи про перерахування коштів саме на користь компанії «DP TRAIDANG LIMITED».
В матеріалах справи відсутні, і митницею не надавалися, будь-які докази підтвердження взаєморозрахунків позивача з шведською компанією AB Kranlyft. Виписаний від імені цієї компанії інвойс не можна вважати доказом господарських правовідносин, оскільки цей рахунок ТОВ «Креін Юкреін» не сплачений. Інвойс не містить штампів банківської установи, що, у свою чергу, свідчить про відсутність платежів.
Отже, самі по собі відомості іноземних митних органів, без надання доказів, не можуть свідчити про надання позивачем первинних документів, які містять неправдиві данні та порушення ним вимог ст..267 Митного кодексу України.
Так-як висновок контролюючого органу не відповідає встановленим під час судового розгляду обставинам справи, рішення суду першої інстанції про скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» №248 від 19.11.2012 року є вірним.
Зважаючи на все вище викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що при розгляді справи судом правильно застосовані норми матеріального і процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка.
Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми законів України та відповідають чинному законодавству.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки базуються на невірному трактуванні позивачем фактичних обставин норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись: ст.. ст..185, 195, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Південної митниці Міндоходів України - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Креін Юкреін» до Південної митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» №248 від 19.11.2012 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України на протязі двадцяти днів.
Суддя-доповідач:
Судді: