ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/5890/14 05.05.14
Суддя Отрош І.М., розглянувши справу
За позовом Приватного підприємства "АНЛІ"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "ДЕМІС КАНЦ"
провідшкодування шкоди у розмірі 162666 грн. 03 коп.
Представники:
від позивача: Карнаух О.В. - представник за довіреністю б/н від 29.04.2014
від відповідача: не з'явився
02.04.2014 до Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява Приватного підприємства "АНЛІ" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕМІС КАНЦ" про відшкодування шкоди у розмірі 162666 грн. 03 коп.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України не виконав зобов'язання щодо відшкодування збитків, завданих працівником відповідача в результаті дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобілів Mercedes-Benz, державний номер НОМЕР_1, та Cadillac Escalade, державний номер НОМЕР_2, в межах розміру різниці між фактичною шкодою і страховою виплатою.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.04.2014 порушено провадження у справі № 910/5890/14 та справу призначено до розгляду на 18.04.2014.
16.04.2014 до відділу діловодства Господарського суду м. Києва від Департаменту інформаційного забезпечення, аналізу та методології страхування Моторного (транспортного) бюро України надійшов витяг з Централізованої бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України.
18.04.2014 до відділу діловодства Господарського суду м. Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду та письмові пояснення.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.04.2014 розгляд справи відкладено на 05.05.2014, у зв'язку з неявкою представника відповідача у судове засідання на необхідністю витребування додаткових доказів.
23.04.2014 до відділу діловодства Господарського суду м. Києва від позивача надійшла заява про долучення доказів до матеріалів справи.
Представник відповідача у судове засідання 05.05.2014 не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не подав, вимоги суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 27330464.
У судове засідання з'явився представник позивача та надав пояснення по суті справи, відповідно до яких в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
У судовому засіданні 05.05.2014 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази та матеріали справи, суд
01.11.2012 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕМІС КАНЦ" (орендар) укладено договір найму (оренди) автомобіля № 01/11/12-4, відповідно до умов якого орендодавець передав орендарю транспортний засіб Mercedes-Benz 815, 2000 року випуску, шасі НОМЕР_4, державний номер НОМЕР_1, зареєстрований РЕВ2-го МРВ ДАІ при МВС Україні в Дніпропетровській області 13.02.2007, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5.
Відповідно до постанови Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20.08.2013 у справі № 182/7245/13-п, яка залишена без змін постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20.09.2013, встановлено, що 07.07.2013 о 23 год. 20 хв. на 153 км. + 890 м. на а/д Дніпропетровськ-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка водій Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕМІС КАНЦ", ОСОБА_3, під час виконання ним своїх трудових обов'язків, керуючи автомобілем Mercedes-Benz, державний номер НОМЕР_1, невірно врахував дорожню обстановку, не зміг контролювати рух транспортного засобу, виїхав на зустрічну смугу, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Cadillac Escalade, державний номер НОМЕР_2, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Вищевказаною постановою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 340 грн. 00 грн.
Як вбачається із свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 власником автомобіля Cadillac Escalade, державний номер НОМЕР_2, є Приватне підприємство "АНЛІ".
Відповідно до Висновку експертного дослідження про оцінку вартості матеріального збитку № 2507/13/13 від 26.06.2013 та ремонтної калькуляції № 2507/13/13 від 22.07.2013 (здійсненої в системі AUDATEX), складених експертом-автотоварознавцем ОСОБА_4 (свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів № 931 від 11.05.2002), вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Cadillac Escalade, державний номер НОМЕР_2, пошкодженого в результаті дорожньо-транспортної пригоди, складає 211066 грн. 03 коп.
04.09.2013 між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 (виконавець) та Приватним підприємством «АНЛІ» (замовник) укладено договір про ремонт транспортного засобу № 04/09, відповідно до якого виконавець бере на себе зобовЯзання надати замовнику послуги з ремонту автомобільного транспортного засобу, у тоому числі з використанням матеріалів (запасних частин) як замовника, так і спеціального замовлених виконавцем. Замовник бере на себе зобов'язання прийняти й оплатити ці послуги, а також вартість використаних матеріалів (запасних частин) виконавця в розмірі, строки та в порядку, що передбачені умовами цього договору.
З урахуванням наряду-замовлення № 1 до договору № 04/09 від 04.09.2013 на надання послуг з ремонту автомобіля Cadillac Escalade, державний номер НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_3, та акту приймання-передачі виконаних робіт від 07.10.2013, підписаних фізичною особою підприємцем ОСОБА_5 та Приватним підприємством «АНЛІ», фактична вартість відновлювального ремонту автомобіля Cadillac Escalade, державний номер НОМЕР_2, склала 211066 грн. 03 коп.
Як встановлено судом, позивачем на рахунок фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 було сплачено вартість відновлювального ремонту у розмірі 211066 грн. 03 коп., що підтверджується платіжними дорученнями № 170 від 18.01.2014, № 216 від 17.03.2014, № 221 від 17.03.2014 та № 222 від 20.03.2014, належним чином засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи.
Як встановлено судом, відповідно до відомостей з Централізованої бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України, станом на 07.07.2013, цивільна відповідальність власника транспортного засобу «Mercedes-Benz, державний номер НОМЕР_1, застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "УНІКА" відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/3000541 з встановленим розміром страхової суми за шкоду заподіяну майну - 50000 грн., франшизи - 0 грн.
Згідно з статтею 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
22.08.2013 Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІКА» в межах ліміту відповідальності виплатило Приватному підприємству «АНЛІ» страхове відшкодування у розмірі 50000 грн. 00 коп., що підтверджується випискою з особового рахунку позивача № 26007300332701.980 за 22.08.2013.
Відповідно до частини 1 статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Нормами статті 1192 Цивільного кодексу України встановлено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
У відповідності до статті 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Згідно з нормами статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Для застосування такого виду господарської санкції (правового наслідку порушення зобов'язання) як стягнення збитків необхідна наявність всіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника і збитками, вини.
При відсутності хоч б одного з цих елементів господарсько-правова відповідальність не настає.
Згідно з частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
За правилами статті 611 Цивільного кодексу України відшкодування збитків є встановленим договором або законом правовим наслідком, що настає у разі порушення зобов'язання.
Як вбачається з постанови Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20.08.2013 у справі № 182/7245/13-п, що залишена без змін постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20.09.2013, на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕМІС КАНЦ".
Згідно з частиною 3 статті 35 Господарського процесуального суду України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно з частиною 1 статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Таким чином, відповідальним за збитки, завдані власнику пошкодженого автомобіля Cadillac Escalade, державний номер НОМЕР_2, в межа розміру різниці між фактичною шкодою і страховою виплатою у сумі 161066 грн. 03 коп. є Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕМІС КАНЦ".
Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача витрат, понесених у зв'язку з визначенням розміру матеріальної шкоди, завданої власнику транспортного засобу Cadillac Escalade, державний номер НОМЕР_2, у розмірі 1600 грн., в підтвердження чого надано договір про надання послуг експертного дослідження з оцінки вартості матеріального збитку від 12.07.2013, акт наданих послуг експертного дослідження з оцінки вартості матеріального збитку від 26.07.2013, підписані Приватним підприємством «АНЛІ» та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4, а також випискою з особового рахунку позивача № 26007300332701.980 за 16.08.2013. Проте, зазначені вимоги, з урахуванням норм статті 1192 Цивільного кодексу України, визнаються судом необґрунтованими, оскільки розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Крім того, витрати, понесені у зв'язку з визначенням розміру матеріальної шкоди не є складовою фактичного розміру збитків, а належать до господарських витрат.
Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 161066 грн. 03 коп., як різниці між фактичною шкодою і страховою виплатою, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, позивачем було заявлено клопотання про відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 10000 грн.
Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Нормами частини 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У відповідно до пункту 6.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 № 7 витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.
Таким чином, відшкодовуються втрати, які були здійснені стороною за отримання послуг лише адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 N 6-рп/2013 у справі N 1-4/2013.
В якості доказів понесення витрат на оплату послуг адвоката по даній справі на суму 10000 грн., позивач надав договір про надання правової допомоги № 5 від 25.03.2014, додаток № 1 від 25.03.2014 до договору про надання правової допомоги № 5 від 25.03.2014, додаток № 2 від 17.04.2014 до договору про надання правової допомоги № 5 від 25.03.2014, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2392 від 14.11.2011, а також платіжні доручення № 239 від 15.04.2014 на суму 8000 грн. та № 242 від 17.04.2014 на суму 2000 грн.
Враховуючи вищевикладене, витрати позивача, понесені у зв'язку з оплатою послуг адвоката та судовий збір покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч.ч. 1, 5 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою Відповідальністю "ДЕМІС КАНЦ" (01601, м. Київ, вул. Шовковична, буд. 42-44, ідентифікаційний код 36295682) на користь Приватного підприємства "АНЛІ" (49051, м. Дніпропетровськ, вул. Винокурова, буд. 11, ідентифікаційний код 33857341) грошові кошти у розмірі 161066 (сто шістдесят одна тисяча шістдесят шість) грн. 03 коп., витрати за послуги адвоката у розмірі 9901 (дев'ять тисяч дев'ятсот одна) грн. 64 коп. та 3221 (три тисячі двісті двадцять одна) грн. 32 коп. судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.
Повне рішення складено: 12.05.2014
Суддя І.М. Отрош