Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відмову у забезпеченні адміністративного позову
12 травня 2014 року Справа № 805/5037/14
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивизії, 17
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Бойко М.І.,
при секретарі судового засідання Яценко І.А.,
за участю:
від позивача - Хейфець Р.В.,
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про забезпечення адміністративного позову Прокурора м. Харцизька до Харцизької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення від 15.04.2014 року № 6/52-2713 «Про звернення до Донецької обласної ради», -
18.04.2014 року Прокурор м. Харцизька, звернувся до суду з позовною заявою до Харцизької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення від 15.04.2014 року № 6/52-2713 «Про звернення до Донецької обласної ради».
Разом з позовною заявою позивач надав клопотання про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії рішення від 15.04.2014 року № 6/52-2713 «Про звернення до Донецької обласної ради».
Згідно поданої заяви прокурор просить постановити ухвалу про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії рішення Харцизької міської ради від 15.04.2014 року № 6/52-2713 «Про звернення до Донецької обласної ради».
В обґрунтування заявленого клопотання зазначив, що підставою для прокурорського реагування є перевищення Харцизькою міською радою повноважень, наданих їй Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Вказує, що пунктом 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 06.03.2008 року № 2 визначено, що відповідно до ст. 144 Конституції України рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням прокурора до суду.
Відповідно до ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування»,- акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Вважає, що захист прав, свобод та інтересів громадян та держави стане неможливим без вжиття таких заходів та для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Також зазначив, що правова позиція Вищого адміністративного суду України (п. 19 постанови Пленуму ВАСУ № 2 від 06.03.2008 року) яка передбачала, що оскарження у судовому порядку прокурором до суду правового акту органу місцевого самоврядування зупиняє дію такого акту та не потребує прийняття додаткового рішення про його зупинення, кореспондувалось зі ст. 21 Закону України «Про прокуратуру», яка передбачала, що у разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним та подача такої заяви зупиняє дію правового акта.
Звертає увагу суду на ту обставину, що станом на момент подачі позову Закон України «Про прокуратуру» не містить такої норми, отже, зупинення спірного рішення відповідача можливе лише шляхом прийняття відповідної ухвали, як це передбачено ст. 117 КАС України.
Крім того прокурором наголошено, що положення статей 117, 118 КАС України не містять ніяких обмежень стосовно вжиття заходів забезпечення позову.
Спірне рішення Харцизької міської ради є очевидно протиправним, посягає на засади конституційного ладу, територіальної цілісності та устрою України, ставить під загрозу громадський порядок та безпеку, життя і здоров'я людей, а отже, вважає, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди суспільним і державним інтересам.
Просить задовольнити клопотання про вжиття заходів забезпечення позову.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлене клопотання та просив його задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду заяви про забезпечення позову був повідомлений належним чином.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, доводи заяви про забезпечення позову, суд вважає клопотання таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав
Згідно з ч. 1 ст. 117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Частинами 3 та 4 ст. 117 КАС України передбачено, що суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються чи заборонити вчиняти певні дії. Крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.
Згідно із п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 6 березня 2008 року № 2 судам необхідно враховувати, що згідно з частинами третьою та четвертою статті 117 КАС України забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: 1) зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; 2) заборони вчиняти певні дії. Наведений перелік підстав забезпечення позову є вичерпним.
В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 144 Конституції України встановлено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.
В пункті 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 06.03.2008 року № 2 зазначено, що відповідно до ст. 144 Конституції України рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням прокурора до суду.
Таким чином, виходячи з зазначених положень основного Закону України подання прокурором позовної заяви до суду зупиняє дію правового акту органу місцевого самоврядування, який оскаржується, тобто, дія оскаржуваного рішення зупинена у встановленому законом порядку з моменту подання адміністративного позову до суду та не потребує прийняття додаткового рішення про їх зупинення.
Приймаючи до уваги, що дія оскаржуваного рішення органу місцевого самоврядування зупинена в силу основного Закону України, суд приходить до висновку про відсутність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, те що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль, відтак суд вважає клопотання про забезпечення позову таким, що не підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 117, 118, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання Прокурора м. Харцизька про забезпечення адміністративного позову Прокурора м. Харцизька до Харцизької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення від 15.04.2014 року № 6/52-2713 «Про звернення до Донецької обласної ради», - відмовити повністю.
Ухвала постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 12 травня 2014 року.
Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.
Суддя Бойко М.І.