ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/3513/14 22.04.14
За позовомЗаступника Волинського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України в інтересах держави - Адміністрації державної прикордонної служби України в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах в особі Позивача - Луцького прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 )
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Укміт»
Простягнення 47 150, 22 грн.
Суддя Борисенко І.І.
Представники:
Від прокуратури Пушкарьов О.Г. - за дов.
Від позивача Лясковець В.Ф. - за дов.
Від відповідача не з'явились
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього на свою користь 47 150, 22 грн. заборгованості за спожиту електроенергію за Договором про спільне використання електричних мереж від 01.06.2013р. за № 78-13.
Відповідно до відомостей Інформаційно-ресурсного центру місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Укміт»: 03680, м. Київ, вул. Святошинська, б.34.
Ухвали суду про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи були надіслані за адресою, що зазначена в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців а саме: 03680, м. Київ, вул. Святошинська, б.34.
За зазначеною адресою відповідача не було розшукано, а тому конверт з ухвалою суду було повернуто назад до суду за закінченням терміну зберігання.
Відповідно до статті 64 ГПК України, судом вчинені дії для належного повідомлення відповідача у справі.
На призначені судові засідання 03.04.2014р. та 22.04.2014р. представник відповідача не з'являвся, витребуваних судом доказів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення судового засідання з зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив.
Отже, за встановлених обставин справи, відповідач належним чином був повідомлений про дату, місце та час судових засідань.
За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
01 червня 2013р. між ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (надалі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укміт» (надалі - Відповідач) було укладено Договір про спільне використання електричних мереж від 01.06.2013р. за № 78-13.
Відповідно до умов Договору, Позивач взяв на себе зобов'язання здійснити приєднання електроустановок Відповідача до своїх електричних мереж для виконання робіт відповідно до Договору підряду від 12.12.2012р. за № 51-12, а Відповідач взяв на себе зобов'язання сплатити кошти за використану електроенергію протягом 5-ти днів від дня отримання рахунків.
На виконання договірних зобов'язань Позивачем протягом червня - грудня 2013р. була надана Відповідачу електроенергія та виставлено рахунки, а саме: від 17.06.2013р. №17, від 25.07.2013р. №21, від 20.08.2013р. №26, від 27.09.2013р. №34, 25.10.2013р. №37, від 22.11.2013р. №40, від 16.12.2013р. №47 на загальну суму 47 150, 22 грн., що підтверджується Актами наданих послуг підписаними уповноваженими особами обох сторін та копіями рахунків.
Однак, Відповідач не виконав покладених на нього зобов'язань зі сплати рахунків за спожиту електроенергію, в зв'язку з чим заборгованість Відповідача перед Позивачем за спожиту електроенергію за період з 01.06.2013р. по 15.12.2013р. складає 47 150, 22 грн.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:
Договір про спільне використання електричних мереж від 01.06.2013р. за № 78-13, укладений між Позивачем та Відповідачем є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Матеріалами справи підтверджується факт надання Позивачем електроенергії Відповідачу, а також існування у Відповідача заборгованості по сплаті за надану електроенергію за період з червня 2013р. по грудень 2013р.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 4.2. визначено, що за фактично спожиту електроенергію Позивач виписує Відповідачу рахунок на оплату електроенергії, який має бути оплачений протягом 5-ти операційних днів від дня отримання Відповідачем рахунку.
За власним бажанням Субспоживач може здійснювати оплату електроенергії до отримання рахунку.
Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 4.2. Договору відповідач повинен був сплачувати грошові кошти за спожиту електроенергію протягом 5-ти операційних днів від дня отримання Відповідачем рахунку.
Суду надані докази (реєстри на відправлену кореспонденцію) направлення на адресу Відповідача рахунків на оплату електроенергії.
Проте, матеріали справи свідчать, що відповідач свого обов'язку зі сплати грошових коштів за спожиту електроенергію не виконав, у зв'язку із чим заборгованість відповідача за спожиту електроенергію за період з червня 2013р. по грудень 2013р. склала 47 150, 22 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент винесення рішення у справі настав.
Згідно з п. 2.1.6. Договору, Відповідач зобов'язався вчасно та в повному обсязі проводити оплату за використану електроенергію.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Факт наявності боргу у Відповідача за Договором про спільне використання електричних мереж від 01.06.2013р. за № 78-13 в сумі 47 150, 22 грн. за період з червня 2013р. по грудень 2013р. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.
В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Витрати по оплаті судового збору, згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укміт» (03680, м. Київ, вул. Святошинська, 34; Код: 37226300) на користь ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) (43021, м. Луцьк, вул. Стрілецька, 6; Код:14321661)
47 150, 22 (сорок сім тисяч сто п'ятдесят) грн. 22 коп. заборгованості за спожиту електроенергію.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укміт» (03680, м. Київ, вул. Святошинська, 34; Код: 37226300) в Державний бюджет України судовий збір в розмірі 1 827, 00 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.
Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 30.04.2014р.
Суддя І.І.Борисенко