ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
28 квітня 2014 року № 826/3422/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Клименчук Н.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м.Києві державної адміністрації
провизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 (надалі - позивач) з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації (надалі - відповідач); третя особа - Головне управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації,- про визнання протиправними дій щодо відмови у встановленні статуту інваліда війни, зобов'язання встановити статус та видати посвідчення інваліда війни.
Представник позивача в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що він є особою, яка залучалась до складу формувань Цивільної оборони і стала інвалідом внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи. Відповідач всупереч п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» відмовив в задоволенні заяви про надання статусу інваліда війни, а тому позивач просить в судовому порядку задовольнити позов повністю.
Представник відповідача подав письмові заперечення в яких зазначив, що статус інваліда війни встановлюється особам залученим до складу формувань цивільної оборони на підставі документів, які повинні містити інформацію про розпорядчий документ по лінії Цивільної оборони про залучення підприємств, установ (наказ чи розпорядження) до вказаного формування та розпорядчий документ по підприємству, установі про залучення осіб до складу зазначеного формування, усі відомості про роботу, яку виконував громадянин під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. В позові просив відмовити в повному обсязі.
Відповідно до вимог ч. 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Суд за згодою обох сторін, встановивши відсутність потреби заслухати свідка чи експерта у справі, так само, як і відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні переходить до розгляду справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії, та є безпосереднім учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується, зокрема, відповідним посвідченням загальнодержавного зразка серії НОМЕР_1 та вкладкою до нього НОМЕР_2
Внаслідок участі в роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС позивач 31.05.2010 р. отримав 2-гу групу інвалідності довічно, що підтверджується довідкою МСЕК серії КА-1 №005801 та експертним висновком №1573-7273 від 27.10.2003 Центральної МСЕК по встановленню причинного зв'язку хвороб. інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
В грудні 2013 року позивач звернувся до відповідача із заявою щодо встановлення йому статусу інваліда війни, як особі, що брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі формувань Цивільної оборони. Однак, Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації своїм листом №34-38 від 11.01.2014 року повідомило позивача про відсутність підстав для встановлення їй статусу інваліда війни у зв'язку з відсутністю документального підтвердження залучення особисто ОСОБА_1 до формування Цивільної оборони згідно з наказом чи розпорядженням, а також відсутністю документів про створення такого формування.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України закріплено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-ХІІ (далі по тексту - Закон№3551-ХІІ), цей закон спрямований на захист ветеранів війни шляхом: створення належних умов для підтримання здоров'я й активного довголіття; організації соціального та інших видів обслуговування, зміцнення матеріально-технічної бази створених для цієї мети закладів і служб та підготовки відповідних спеціалістів; виконання цільових програм соціального і правового захисту ветеранів війни; надання пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності відповідно до професійної підготовки і з урахуванням стану здоров'я.
Керуючись п. 9 ч.2 ст.7 Закон №3551-ХІІ» до інвалідів війни, крім інших категорій громадян, належать також особи, залучені до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
Згідно з п.10 «Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №302 від 12.05.1994 (далі - Положення), «посвідчення інваліда війни» видається на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності.
Наведені положення правових актів дають підстави дійти висновку, що посвідчення інваліда війни видається, в тому числі особам, які залучались до складу формувань Цивільної оборони, стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групута причину інвалідності. При цьому, необхідність надання будь-яких інших документів на підтвердження факту участі особи в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи наведеними приписами нормативно-правових актів не передбачено.
Положенням встановлено, що посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», на підставі якого надаються відповідні пільги і компенсації (пункт 2). «Посвідчення інваліда війни», «Посвідчення учасника війни» і відповідні нагрудні знаки, «Посвідчення члена сім'ї загиблого» видаються органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина (аб.2 п.7).
Як уже зазначалось, позивач звертався до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації із заявою від 17.12.2014, в якій просив встановити йому статус інваліда війни як особі, що брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі формувань цивільної оборони, проте йому було відмовлено у зв'язку з відсутністю документального підтвердження залучення ОСОБА_1 особисто до формувань Цивільної оборони згідно з наказом чи розпорядженням, а також через відсутність документів про створення такого формування.
Позивачем до матеріалів справи долучено копії посвідчення серії НОМЕР_1 з вкладкою до нього №204041, згідно з якими ОСОБА_1 визнано особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії, є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також довідку МСЕК серії КА №005801 про встановлення ОСОБА_1 2-гої групи інвалідності довічно, внаслідок участі в роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Також на підтвердження безпосередньої участі ОСОБА_1 в складі невоєнізованих формувань цивільної оборони з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи в 1986 році позивачем долучено до матеріалів справи копії Выписки с приказа Киевского управления пассажирского автотранспорта Автотранспортного предприятия 33002: 251/ок от 04.12.1986 «для продолжений работ по ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС на основании телефонограммы №689 от 01.12.186 года направить водителей сроком с 3 по 31 декабря 1986 года ОСОБА_1 ТАБ.6306», 22/ок. от 02.02.1987 «на основание телефонограммы Киевпассавтотранса №90/01 от 30.01.1987 направить в командировку в г.Чернобыль для транспортного обслуживания членов Государственной комиссии по ликвидации последствий аварии АЭС сроком с 31 января по 1 марта 1987 водителей: на а/м 48-23 КИБ ОСОБА_1 ТАБ.6306», №137/ок от 15.07.1987 «в связи с продолжением работ по ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС для транспортного обслуживания продлить срок командировки с 15 по 31 июля 1987 года водителям в г.Чернобыль Киевской области. По обслуживанию ПО «Комбинат» 11. ОСОБА_1 ТАБ.6306», №149/ок от 31.07.1987«в связи с продолжением работ по ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС для транспортного обслуживания продлить срок командировки с 01 по 15 августа 1987 года водителям в г.Чернобыль Киевской области. По обслуживанию ПО «Комбинат» 11. ОСОБА_1 ТАБ.6306», №181/ок от 15.09.1987«в связи с продолжением работ по ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС для транспортного обслуживания направить в командировку с 15 по 30сентября 1987 года водителей в г.Чернобыль Киевской области. По обслуживанию ПО «Комбинат» 11. ОСОБА_1 ТАБ.6306», №201/ок от 14.10.1987 «в связи с продолжением работ по ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС для транспортного обслуживания направить в командировку с 15 по 31 октября1987 года водителей в г.Чернобыль Киевской области. По обслуживанию ПО «Комбинат» 11. ОСОБА_1 ТАБ.6306», основание: Рапорт начальника отдела экуплуатации.
В листах Міністерства праці та соціальної політики України від 11.05.2005, 08.11.2005, 08.12.2005, 31.10.2006, 28.03.2008, 24.04.2008 міститься висновок про те, що підставою для встановлення статусу інваліда війни є посвідчення громадянина, що постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи з вкладкою учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка, що підтверджує залучення особи, яка стала інвалідом внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, до складу формування Цивільної оборони, видана органами Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.
Своїми листами 02-10047/271 від 28.11.2005 № та № 02-17796/284 від 30.12.2008 Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи роз'яснило, що залучення до складу формувань Цивільної оборони для участі в ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС підтверджується довідками, виданими відповідними підрозділами Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
За висновком суду, матеріали судової справи свідчать про наявність підстав для видачі позивачу посвідчення інваліда війни, враховуючи, що він був особисто залучений до ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у складі невоєнізованого формування цивільної оборони Київського автотранспортного підприємства 33002 Київського управління пасажирського транспорту і був залучений до виконання заходів цивільної оборони щодо евакуації населення з території м.Чорнобиль, отримав посвідчення серії НОМЕР_1 з вкладкою до нього №204041 про те, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії, а також є інвалідом 2-гої групи довічно внаслідок участі в роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (довідка МСЕК серії КА-1 №005801 та експертний висновок №1573-7273 від 27.10.2003. про причинний зв'язок між захворюванням та роботами з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС).
Таким чином, висновок відповідача щодо відсутності законних підстав для надання позивачу статусу інваліда війни через відсутність документального підтвердження залучення ОСОБА_1 особисто до формувань Цивільної оборони з ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС згідно з наказом чи розпорядженням, а також через відсутність документів про створення такого формування, викладений в листі №34-38 від 11.01.2014, за наявності довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності позивача - є необґрунтованим та спростовується дослідженими судом доказами. При цьому судом враховано, що відповідачем відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України не надано доказів на підтвердження висновків, викладених в листі №34-38 від 11.01.2014, та на спростування доказів, долучених позивачем до матеріалів судової справи.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України в разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Позивач просить визнати протиправною відмову Управління праці та соціального захисту населення Подільської районної в місті Києві державної адміністрації у встановленні позивачу статусу інваліда війни та видачі посвідчення інваліда війни. Судом встановлена, що вказана відмова викладена відповідачем у листі №34-38 від 11.01.2014.
На думку суду, лист №34-38 від 11.01.2014, не є рішенням в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України. Водночас, надання відповідачем відповіді на звернення позивача у формі листа не суперечить чинному законодавству. Що ж до бездіяльності відповідача, яка полягала у невстановленні позивачу статусу інваліда війни та ненаданні відповідного посвідчення, то суд не вбачає підстав для виходу за межі позовних вимог, це не є, в даному випадку, необхідним для захисту порушеного права позивача.
З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що невстановлення ОСОБА_1 статусу інваліда війни та ненадання йому відповідного посвідчення є порушенням його права на соціальний захист, передбачений Законом №3551-ХІІ, відповідно його право підлягає поновленню шляхом зобов'язання відповідача вчинити дії відповідно до вимог Закону №3551-ХІІ та Положення, встановивши позивачу статус інваліда війни та видачі посвідчення інваліда війни встановленого зразка.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, відповідача слід зобов'язати вчинити дії щодо встановлення позивачу статусу інваліда війни та видати посвідчення інваліда війни згідно з вимогами Закону №3551-ХІІ та Положення, з урахуванням встановлених в судовому рішенні обставин щодо безпосередньої участі ОСОБА_1 у складі невоєнізованого формування цивільної оборони Київського автотранспортного підприємства 33002 Київського управління пасажирського транспорту в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, отримання позивачем 2-гої групи інвалідності довічно внаслідок участі в роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується відповідною довідкою медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності. Водночас не підлягає задоволенню вимога про визнання протиправною відмови Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації №34-38 від 11.01.2014 у встановленні позивачу статусу інваліда війни та видачі посвідчення інваліда війни.
Позивач відповідно до п.10 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 звільнений від сплати судового збору.
Згідно з ч.3 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Сторонами не надано суду доказів понесення ними судових витрат, тому підстави для присудження на користь позивача чи відповідача судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації вчинити дії щодо встановлення ОСОБА_1 статусу інваліда війни та видачі посвідчення інваліда війни відповідно до вимог Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551-ХІІ від 22.10.1993 та «Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України№302. від 12.05.1994
У задоволенні решти адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя Н.М. Клименчук