359/3741/14-к
1-кс/359/461/2014
“12” травня 2014 р.
Бориспільський міськрайонний суд Київської обл. у складі:
Слідчий суддя ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
заявника ОСОБА_3
прокурора ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бориспіль скаргу ОСОБА_3 на незаконні дії та бездіяльність слідчого,-
Заявник ОСОБА_3 звернулася до суду з вказаною скаргою на незаконні дії та бездіяльність слідчого, посилаючись на те, що він є володільцем тимчасово вилученого майна, а саме автомобіля «Міні Купер» держ. НОМЕР_1 , який у нього було вилучено під час розслідування кримінального провадження № 12013100100000627. Наголошує на тому, що утримуючи автомобіль в якості речового доказу слідчим порушуються як вимоги кримінального процесуального законодавства так і права власника та володільця автомобіля на користування майном. Його статус у кримінальному провадженні не визначено. Процесуальних рішень щодо встановлення статусу вилученого автомобіля не встановлено, тобто фактично утримання цього майна є порушенням вимог ст. 167 КПК України. Підстави для утримання на зберіганні як речового доказу вищезазначеного автомобіля відсутні.
В судовому засіданні дані обставини та вимоги підтримав та пояснив, що вказаний автомобіль він обміняв з доплатою в м.Києві у невідомої особи, зв'язок з яким є лише по номеру мобільного телефону, на власний автомобіль марки «Мерседес-Бенц С класу». При цьому жодної довіреності ні він, ні особа, яка передала йому автомобіль «Міні Купер» у нотаріуса не виготовляли. Договорів купівлі-продажу чи отримання довідки-розрахунку не має. Покладався на порядність вказаної особи. З право установчих документів на право користування автомобілем «Міні Купер» було лише свідоцтво про його державну реєстрацію. Вважає себе власником даного автомобіля та просить зобов'язати слідчого повернути йому тимчасово вилучений транспортний засіб «Міні Купер» держ. НОМЕР_1 та свідоцтво НОМЕР_2 про його державну реєстрацію.
Прокурор в судовому засіданні висловив думку про повернення скарги виходячи з наступного. Дослідивши матеріали кримінального провадження вважає, що скаргу подала особа, яка не має права її подавати, оскільки ОСОБА_3 не є власником транспортного засобу, а відповідно до підроблених документів він протиправно розпоряджався транспортним засобом, а не їм володів, а це два різних за своєю правою природою поняття. До суду не було надано правочину, а саме договору купівлі-продажу зазначеного транспортного засобу чи інших документів які б містили відомості про законність придбаного майна, а саме автомобілю «Міні Купер».
Правом звернення до суду наділений власник транспортного засобу який в даному випадку не встановлений.
Заслухавши пояснення сторін в процесі, дослідивши матеріали кримінального провадження внесеного до ЄРДР № 12013100100000627 від 22.03.2013 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.290 КК України, слідчий суддя прийшов до переконання про відмову у задоволенні даної скарги з наступних підстав.
Під час стадії вирішення питання про відкриття провадження, суду не були відомі обставини на які посилається прокурор щодо повернення скарги, відповідно до п.1 ч.2 ст.304 КПК України, а тому з метою повного та об'єктивного розгляду даної скарги, слідчим суддею було прийнято рішення про відкриття провадження та розгляду її по суті.
Відповідно до ч. 4 ст. 304 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Враховуючи те, що скаржник оскаржує бездіяльність слідчого щодо не встановлення статусу вилученого автомобіля та його неповернення разом з свідоцтвом про його реєстрацію, а дані обставини не свідчать про винесення процесуального рішення, від дати якого чи отримання документу скаржником можливо відрахувати 10 днів, як того вимагає ч.1 ст.304 КПК України, суд не вбачає підстав відмовляти останньому з підстав пропущення вказаного строку.
Питання про відкриття чи не відкриття провадження за скаргою, з врахування вимог ст.304 КПК України, є прерогативою слідчого судді.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.
У відповідності до ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ який був вилучений стороною кримінального провадження повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Частина 1 статті 317 ЦК України передбачає, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Згідно ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до п.6 порядку державної реєстрації (переєстрації) зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. N 1388 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2009 р. N 1371 - транспортні засоби реєструються за юридичними та фізичними особами в реєстраційно-екзаменаційних підрозділах Державтоінспекції. Транспортні засоби, що належать декільком фізичним або юридичним особам (співвласникам), за їх письмовою заявою реєструються за однією з таких осіб, яких в даному випадку не встановлено.
Відповідно до висновку технічної експертизи від 07.08.2013 р. бланк свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу з серійним номером НОМЕР_2 , не відповідає аналогічним свідоцтвам про реєстрацію транспортних засобів, виготовленим ТОВ «Знак» Консорціуму «ЄДАПС», що здійснює їх офіційне виготовлення.
Крім того, відповідно до висновку спеціаліста з дослідження автомобіля «Міні Купер», який послужив підставою для порушення вказаного кримінального провадження, ідентифікаційний номер « НОМЕР_3 » досліджуваного автомобіля «Міні Купер»- змінювався. Попереднім номером даного автомобіля є « НОМЕР_4 ».
Таким чином подане скаржником правоохоронним органам свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу з серійним номером НОМЕР_2 , не відповідає аналоговим. Крім того скаржником не подано жодного документа, який би давав йому право керувати та розпоряджатися вилученим автомобілем.
Таким чином на день розгляду скарги власника вилученого автомобіля не встановлено. А тому відсутні підстави для задоволення скарги та повернення автомобіля і свідоцтва про його реєстрацію. Підроблене свідоцтво про реєстрацію даного транспортного засобу, позбавляє можливості ОСОБА_3 будь яким чином використовувати автомобіль «Міні Купер».
Крім того слідчим не визначено процесуальний статус ОСОБА_3 , а тому немає підстав повертати автомобіль саме йому.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303-308 КПК України, суд,-
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на незаконні дії та бездіяльність слідчого, відмовити.
Ухвала слідчого судді є остаточною і оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1