Справа № 296/1901/14-к
1-кп/296/151/14
Вирок
Іменем України
18 квітня 2014 року м.Житомир
Корольовський районний суд м.Житомира в складі:
головуючої-судді ОСОБА_1
секретарі ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №22014060000000001 відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженого в м.Житомирі, громадянина України, з вищою освітою, не працює, не одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, проживає: АДРЕСА_1 , судимий:
- 12.02.2014 року Корольовським районним судом м.Житомира за ст.263 ч.1, ст.263 ч.2, ст.309 ч.3, ст.70, ст.75, ст.76 КК України на 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки;
за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст.359 КК України, -
Відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_4 на початку осені 2010 року (точного часу та дати досудовим слідством не встановлено), в порушення п.9 ч.2 ст.9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" №1775-3 від 01.06.2000 року, п.7 Постанови ВР України №2471-XII від 17.06.1992 року "Про право власності на окремі види майна", Постанови КМ України №1450 від 27.10.2001 року «Про затвердження Положення про порядок розроблення, виготовлення, реалізації та придбання спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв'язку, інших засобів негласного отримання інформації», перебуваючи у м.Житомирі (точного місця досудовим слідством не встановлено), діючи умисно та усвідомлюючи незаконність своїх дій, незаконно та без відповідного дозволу придбав у невстановленої особи GSM-мікрофон, який пристосований для отримання акустичних сигналів, перетворення їх у електричні та передачі на відстань радіоканалом мобільного зв'язку стандарту GSM, а також для контролю наявності акустичних сигналів при перевищенні звуку певного рівня, у місці безпосереднього розташування із встановленням односпрямованого сеансу зв'язку з авторизованим мобільним телефоном; автомобільний брелок призначений для отримання фотозображень і запису відео інформації та накопичення їх на зовнішньому носії; віброакустичний перетворювач призначений для перетворення віброколивань твердих поверхонь у звуковому діапазоні частот в електричний сигнал з подальшим його підсиленням.
04.11.2013 року у ході проведения обшуку житла громадянина ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , співробітниками Житомирського РВ УМВС України в Житомирській області були виявлені та вилучені вищевказані пристрої.
Відповідно до висновку експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБ України від 10.02.2014 року № 11/3, надані на дослідження технічні засоби - GSM-мікрофон, який пристосований для отримання акустичних сигналів, перетворення їх в електричні та передачі на відстань радіоканалом мобільного зв'язку стандарту GSM, а також для контролю наявності акустичних сигналів (наявність функції «акустопуск»), при перевищенні звуку певного рівня, у місці безпосереднього розташування із встановленням односпрямованого сеансу зв'язку з авторизованим мобільним телефоном; автомобільний брелок призначений для отримання фотозображень і запису відео інформації та накопичення їх на зовнішньому носії (картці пам'яті типу «micro SD»); віброакустичний перетворювач, призначений для перетворення віброколивань твердих поверхонь у звуковому діапазоні частот в електричний сигнал з подальшим його підсиленням, відносяться до спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації.
Таким чином, ОСОБА_4 незаконно придбав спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації - GSM-мікрофон, автомобільний брелок, віброакустичний перетворювач, чим скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.359 КК України.
26 лютого 2014 року між начальником відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ, державної митної служби та державної прикордонної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Житомирської області, який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 укладено угоду про визнання винуватості, у відповідності до вимог ст. 472 КПК України.
Згідно даної угоди прокурор ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_4 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст.359 КК України, як умисні дії, які виразились в незаконному придбанні спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації - GSM-мікрофон, який пристосований для отримання акустичних сигналів (наявність функції «акустопуск»), перетворення їх у електричні та передачі на відстань радіоканалом мобільного зв'язку стандарту GSM, а також для контролю наявності акустичних сигналів при перевищенні звуку певного рівня, у місці безпосереднього розташування із встановленням односпрямованого сеансу зв'язку з авторизованим мобільним телефоном; автомобільний брелок призначений для отримання фотозображень і запису відео інформації та накопичення їх на зовнішньому носії (картці пам'яті типу «micro SD»); віброакустичний перетворювач призначений для перетворення віброколивань твердих поверхонь у звуковому діапазоні частот в електричний сигнал з подальшим його підсиленням, відноситься до спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, істотних для даного кримінального провадження обставин. Обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні.
Вказаною угодою погоджено покарання, яке повинен понести ОСОБА_4 за ч.1 ст.359 КК України у виді штрафу в розмірі 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 5100 (п'ять тисяч сто) гривень.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Згідно п. 1 ч.3 ст.314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.
Відповідно ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченому ч.1 ст.359 КК України, який згідно ст.12 КК України, є злочином середньої тяжкості.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені абз.1, 4 п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим, і призначення ОСОБА_4 узгодженої сторонами міри покарання.
Враховуючи, що кримінальне правопорушення ОСОБА_4 вчинено до постановлення вироку Корольовського районного суду м.Житомира від 12.02 2014 року, то остаточне покарання слід призначити за правилами ч.4 ст.70 КК України. Однак, сторонами узгоджено покарання, яке необхідно відбувати реально, а тому відповідно ч.3 ст.72 КК України вироки підлягають самостійному виконанню.
Цивільний позов не заявлено.
З обвинуваченого в прибуток держави підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати за проведення судової експертизи.
Питання речових доказів суд вирішує відповідно ст.100 КПК України.
Запобіжний захід не обирався.
Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду від 26 лютого 2014 року про визнання винуватості між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.359 КК України.
Призначити за ч.1 ст.359 КК України узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 5100 (п'ять тисяч сто) гривень.
Відповідно з вимогами ст.70 ч.4, ст.72 ч.3 КК України, з урахуванням вироку Корольовського районного суду м.Житомира від 12.02.2014 року, яким ОСОБА_4 призначено покарання за ч.3 ст.309, ч.1ст.263, ч.2 ст.263, ст.70, ст.75, ст.76 КК України на 5 років позбавлення волі із встановленням іспитового строку на 3 роки, призначені покарання слід виконувати самостійно.
Речові докази: прилади із usb-кабелями до них в кількості 3 штуки, які зберігаються в камері речових доказів СВ УСБУ в Житомирській області - знищити.
Стягнути з ОСОБА_4 в прибуток держави витрати за проведення судової експертизи в розмірі 787,2 грн.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м. Житомира шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1
копія вірна