10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Ракалович В.М.
Суддя-доповідач:Малахова Н.М.
іменем України
"06" травня 2014 р. Справа № 806/291/14
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Малахової Н.М.
суддів: Котік Т.С.
Мацького Є.М.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "20" березня 2014 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною,зобов'язання вчинити дії ,
У січні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (на даний час правонаступником військової частини НОМЕР_2 є військова частина НОМЕР_1 ) , в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не видачі йому речового майна в натурі у період з 11.03.2001 року по 27.12.2013 року та зобов'язати відповідача видати йому належне речове майно.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 20.03.2014 року позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо невидачі ОСОБА_1 речового майна та зобов'язано видати ОСОБА_1 речове майно: кашкет шерстяний повсякденний - 6 шт., берет - 1 шт., кашкет польовий бавовняний -3 шт., шапка - вушанка з овчини - 3 шт., шапка -феска - 2шт., пальто зимове -2шт., плащ демісезонний 4 шт., джемпер - 2шт., плащ - накидка з чохлом - 2шт., кітель повсякденний - 2шт., штани до кітеля - 4 шт., куртка та штани шерстяні -3 комплекти, сорочка кольору полину - 22 шт., галстук - 28шт., кашне - 4шт., рукавички шерстяні - 6 пар, куртка полубавовняна утеплена - 1шт., брюки польові бавовняні утеплені - 1шт., напівчоботи хромові -7 пар, напівчеревики хромові - 8 пар, черевики з в/б - 2пари, білизна натільна -12 комплектів, білизна тепла - 4 комплекти, шкарпетки бавовняні -109 пар, шкарпетки зимові -32 пари, футболка з коротким рукавом - 2шт., труси - 2шт., ремінь поясний з натуральної шкіри - 1шт., сумка польова - 1шт.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.
Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, а тому суд апеляційної інстанції, у відповідності до п.п.1,2 ч.1 ст.197 КАС України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.
Суд першої інстанції при вирішенні даного спору правильно виходив з того, що відносини, які виникли між сторонами урегульовано Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та Положенням про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року №1444
З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних Силах України у військовій частині НОМЕР_2 (на даний час правонаступником військової частини НОМЕР_2 є військова частина НОМЕР_1 (а.с.10) ).
Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 26 листопада 2013 року № 816 позивача було звільнено з військової служби у запас відповідно п.б, ч.6 ст.26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" (за станом здоров'я) (а.с.5).
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 27 грудня 2013 року № 300 позивача було виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення і направлено для зарахування на військовий облік до Житомирського ОМВК Житомирської області (а.с.6).
Під час проходження служби позивач не отримав частини належного йому речового майна, що підтверджується довідкою відповідача (а.с.7). Зазначене майно не було видано ОСОБА_1 і при звільненні з військової служби, а також, не виплачувалася і грошова компенсація за речове майно.
З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до висновку, що порушене право позивача на отримання речового майна підлягає відновленню шляхом витребування в натурі неотриманого речового майна.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (в редакції, яка діяла до 11 березня 2000 року) військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.
Згідно з пунктом 27 Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1444, військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення. Зазначеним особам, звільненим у запас або відставку після закінчення строку контракту, за належне їм, але не отримане протягом дії контракту речове майно виплачується грошова компенсація пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати закінчення контракту, або видається речове майно на суму грошової компенсації.
Статтею 2 Закону України від 17 лютого 2000 року № 1459-ІІІ “Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів”, що набрав чинності 11 березня 2000 року, призупинено дію частини 2 статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” в частині одержання військовослужбовцями речового майна або за їх бажанням грошової компенсації замість нього.
Законом України від 3 листопада 2006 року № 328-V “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб” статтю 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” викладено в новій редакції, а також доповнено статтею 9-1 (у редакції, чинній до 1 січня 2008 року), якою було передбачено, зокрема, що продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, мають право на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів.
При цьому положення частини 2 статті 9-1 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” регулюють порядок виплати компенсації замість речового майна військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, і не поширюються на військовослужбовців, звільнених з військової служби.
З урахуванням вищенаведених норм закону, безпідставним є посилання відповідача на те, що згода позивача на виключення його із списків особового складу частини є нічим іншім, ніж відсутність у нього претензій до відповідача щодо задоволення усіма належними видами забезпечення.
Окрім того, відповідачем не надано доказів, що під час проходження служби, речове майно, яке підлягало видачі позивачу було в наявності, а позивач відмовився його отримати.
Отже, є обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що позивач має право на отримання належного речового майна, замість компенсації.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення, підстави для скасування якого відсутні.
Разом з тим, допущена в резолютивній частині описка щодо зазначення номеру Військової частини може бути виправлена судом першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Військової частина НОМЕР_1 залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "20" березня 2014 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис) Н.М. Малахова
судді: (підпис) Т.С. Котік
(підпис) Є.М. Мацький
З оригіналом згідно: суддя ________________________________ Н.М. Малахова
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_1
АДРЕСА_1 - відповідачу/відповідачам: Військова частина НОМЕР_1 вул. Староказармена дільниця, 2,м.Чернігів,14029
4-третій особі: - ,