10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Адамович О.Й.
Суддя-доповідач:Малахова Н.М.
іменем України
"06" травня 2014 р. Справа № 296/1344/14-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Малахової Н.М.
суддів: Котік Т.С.
Моніча Б.С.,
при секретарі Хаюк Т.В. ,
за участю представника позивачки ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомир від "26" березня 2014 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Житомирської міської ради про дотримання права людини на доступ до публічної інформації ,
13.02.2014 року представник ОСОБА_4 звернулася до суду із заявою про прийняття додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_4 до Житомирської міської ради про дотримання права людини на доступ до публічної інформації.
В обґрунтування заяви представник позивачки посилалася на те, що суд, приймаючи постанову від 06.11.2013р., не вирішив питання про судові витрати. Відтак, просила стягнути з відповідача судові витрати пов'язані із прибуттям до суду, згідно п.2 ч.3 ст. 87 КАС України та компенсацію за відрив від звичайних занять згідно ч.2 ст. 91 КАС України, в розмірі 523 грн.; а також судові витрати пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, згідно ч.1 ст. 93 КАС України, в розмірі 816 грн., що в сумі становить 816 грн.
У подальшому представник ОСОБА_4 уточнила вимоги заяви та просила зазначити номер рахунку з якого підлягають стягненню судові витрати в сумі 1339грн.
Окрім того, 19.03.2014р. представник ОСОБА_4 подала заяву про доповнення своєї заяви та просила прийняти додаткове рішення та визначити спосіб виконання рішення суду від 06.11.2013р. в частині стягнення з Житомирської міської ради 1000 грн. моральної шкоди, а саме вказати номер рахунку з якого слід стягнути кошти.
Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 26.03.2014 року у задоволені заяви відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати вказану ухвалу та прийняти нову ухвалу, якою задовольнити її вимоги.
Розглянувши справу у межах визначених ст. 195 КАС України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково, виходячи з наступного.
Як встановлено судом постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 06.11.2013 року позовні вимоги ОСОБА_4 було задоволено частково.
Згідно заяви від 13.02.2014р. та з уточнених до неї заяв представник ОСОБА_4 просила суд першої інстанції прийняти додаткову постанову щодо стягнення на користь позивача судових витрат, а саме : витрат за проїзд до суду, в підтвердження чого були надані проїзні квитки; витрат, пов'язаних з проведення з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, компенсації за відрив від звичайних занять.
Вирішуючи заяву суд першої інстанції дійшов висновків, що підстави для задоволення заяви про прийняття додаткової постанови у відповідності до вимог п.3 ч.1 ст. 168 КАС України від сутні.
Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції в частині щодо відсутності підстав для стягнення компенсація за відрив представника позивачки від звичайних занять.
Приписами ч.1 ст.168 КАС України визначено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Як встановлено судом, інтереси позивачки у суді представляла її представник ОСОБА_3, яка проживає разом з позивачкою у м. Житомирі.
Приписами ч. 2 ст. 91 КАС України визначено, що стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, та її представнику сплачуються іншою стороною компенсація за відрив від звичайних занять-пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати.
Вказана компенсація стосується осіб, які не є зайнятими, тобто не працюють.
Як встановлено судом, представник позивача ОСОБА_3 є пенсіонером, приймала участь у 15 судових засіданнях.
Відповідно до ч. 3 ст. 91 КАС України граничні розміри компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду, до яких віднесено і збитки за відрив від звичайних занять сторін, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Згідно Постанови КМУ №590 від 27.04.2006р. "Про граничні розміри компенсації витрат пов'язаних з розглядом цивільних справ та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави" компенсація за відрив від звичайних занять стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, її представникові у зв'язку з явкою до суду обчислюється пропорційно до розміру мінімальної заробітної плати особи і не може перевищувати її розмір, обчислений за фактичні години відриву від звичайних занять.
Отже, вихідними величинами для розрахунку компенсації є: законодавчо встановлений розмір заробітної плати та фактичні години відриву особи від звичайних занять.
Розрахунок компенсації здійснюються з урахуванням часу перебування у судових засіданнях та пропорційно до розміру мінімальної заробітної плати, з врахуванням приписів ст. 94 КАС України, оскільки позов задоволено частково (60%).
Судом не враховується час переїзду представника до суду та від суду до місця проживання, оскільки не надано доказів витраченого часу. Відтак, сума, яка підлягає відшкодуванню в якості компенсації повинна становити 268,20 грн. ( 60% від 447 грн.)
З огляду на вищенаведене, ухвала суду першої інстанції в частині щодо відмови у прийнятті додаткової постанови про стягнення компенсації за відрив від звичайних занять підлягає скасуванню з прийняттям додаткової постанови .
Вирішуючи заяву про прийняття додаткової постанови в іншій частині, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в її задоволені, виходячи з наступного.
Згідно ч.1 ст. 93 КАС України витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних до розгляду справи, несе сторона, яка заявила клопотання про вчинення цих дій. Якщо клопотання про вчинення відповідних дій заявлено обома сторонами, витрати несуть обидві сторони порівну.
За змістом ч. 1 ст. 93 КАС України, до витрат з проведення огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, відносяться витрати понесені для забезпечення, зокрема, огляду доказів судом за їх місцезнаходженням за межами суду і не можуть відноситися витрати на подання заяв та клопотань до суду, які вказані в п.2.2. заяви.
Окрім того, з матеріалів справи та наданих позивачкою доказів не вбачається, що ОСОБА_4 були понесені витрати вказані у ч.1 ст. 93 КАС України.
Відтак, вирішуючи заяву, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків щодо відмови у задоволені заяви про стягнення судових витрат, передбачених ч.1 ст. 93 КАС України.
Вирішуючи заяву, суд першої інстанції дійшов також вірних висновків, що не підлягає до задоволення заява в частині стягнення витрат на проїзд представником позивачки до суду, оскільки КАС України відшкодування вказаних витрат іншою стороною не передбачено.
Колегія суддів погоджується також з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення вимог ОСОБА_4 в частині прийняття додаткового рішення , яким визначити спосіб виконання рішення суду від 06.11.2013р. про стягнення з Житомирської міської ради 1000 грн. моральної шкоди, а саме вказати номер рахунку з якого слід стягнути кошти.
У постанові Корольовського районного суду м. Житомира від 06.11.2013 року про стягнення на користь ОСОБА_4 1000 грн. моральної шкоди суд першої інстанції зазначив всі необхідні дані, визначені п.3 ч.1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", які необхідні для подальшого оформлення виконавчого документа.
Як встановлено судом, 03.02.2014 року ОСОБА_4 було видано виконавчий лист про стягнення на її користь 1000 грн. моральної шкоди, а 18.03.2014 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби відкрито виконавче провадження з виконання названого документу.
З огляду на вищенаведене, апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, ухвала суду першої інстанції скасуванню в частині відмови у задоволені заяви про прийняття додаткової постанови щодо стягнення компенсації за відрив від звичайних занять представника позивача з прийняттям у цій частині нової постанови про задоволення заяви . В решті ухвала підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 199, 202,205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково. Ухвалу Корольовського районного суду м. Житомир від "26" березня 2014 р. скасувати в частині відмови у задоволені заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат, пов'язаних з відривом від звичайних занять та прийняти в цій частині додаткову постанову.
Задовольнити заяву ОСОБА_4 про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення на користь представника позивача ОСОБА_3 компенсації за відрив від звичайних занять. Стягнути з місцевого бюджету Житомирської міської ради на користь представника ОСОБА_4- ОСОБА_3 268 грн. 20 коп. компенсації за відрив від звичайних занять.
В решті ухвалу залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис) Н.М. Малахова
судді: (підпис) Т.С. Котік
(підпис) Б.С. Моніч
З оригіналом згідно: суддя ________________________________ Н.М. Малахова
Повний текст судового рішення виготовлено "08" травня 2014 р.
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_4 та представник ОСОБА_3 (проживає разом з позивачкою) АДРЕСА_1
3- відповідачу/відповідачам: Житомирська міська рада майдан С.П. Корольова, 4/2,м.Житомир,10014
4-третій особі: - ,