23 квітня 2014 року м. Львів № 9104/183246/12
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Савицької Н.В.
суддів: Костіва М.В., Шавеля Р.М.
за участю секретаря судового засідання : Коцур В.К.
представників апелянта: Гая О.О., Керода Р.П.
представника відповідача Рождественської Л.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит Престиж» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.11.2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит Престиж» до Державної податкової інспекції в Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-
07.06.2011 р. позивач Товариства з обмеженої відповідальністю «Фаворит Престиж» (далі ТзОВ «Фаворит Престиж) звернувся в суд з позовом до Державної податкової інспекції в Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень № 0001472302/18168 та № 0001482302/18169 від 26.05.2011 р.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20.11.2012 р. в в позові відмовлено.
Не погодившись з даною постановою, апелянт ТзОВ «Фаворит Престиж» подав апеляційну скаргу, покликаючись на те, що постанова суду першої інстанції є необґрунтована, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги покликається на те, що реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами підтверджується представленими доказами, на що суд першої інстанції не звернув увагу.
Апелянт просить суд, вказану постанову скасувати та прийняти нову постанову якою позов задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
Відмовляючи в позові суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції не підтверджуються належними первинними документами.
Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів, відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи і є правильними виходячи з наступних підстав.
Позивач ТзОВ «Фаворит Престиж» являється юридичною особою та перебуває станом на 12.04.2011 р. на податковому обліку у ДПІ у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області.
Протягом 18.04.2011 р. по 04.05.2011 р. відповідач Державна податкова інспекція у Залізничному районі м. Львова провів планову виїзну перевірку ТзОВ « Фаворит Престиж» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2010 р. валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2010 р.
За результатами перевірки складено акт № 1056/23-1/35620723 від 12.05.2011р.
Як видно з даного акта позивач ТзОВ «Фаворит Престиж» порушив п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3 п 5.9 ст.5 п.п. 11.2.3 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п 1,п.2 ст. 215, ст. 203, ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України, п. 1.8 ст.1 п.п. 7.2.1 п.7.2 п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4., п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме встановлено завищення валових витрат з податку на прибуток на загальну суму 5192050 грн., що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток на загальну суму 1298013 грн. та завищення податкового кредиту з ПДВ всього на суму 1050677 грн., що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість на вказану суму з вартості придбаних товарно-матеріальних цінностей ( робіт, послуг ) по безтоварних операціях із ТзОВ «Екопласт-Львів», ПП «Універсалбуд», ПП «Львівкомфортгруп-К», ТзОВ «Іртас», ЗАТ НВП «Укрзахіденерго», ПП «Міоком», ПП «МКМ-Сервіс», ПП «Будгаранткомфорт», ПП «Пром Комфорт Стиль», ПП «Картельбудпостач», ТзОВ «ТК Теххіммаш», ТзОВ «Львівський спеціалізований комбінат № 2», ПП «Галич Тур», ПП «Телекомунікаційні системи Експрес», ПП «Екоенергобуд», ПП «Фірма МААБ», ПП «Західпромінвест»., ТзОВ «Ольга».
На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідач ДПІ у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області прийняв податкові повідомлення-рішення № 0001472302/18168 від 26.05.2011 р. яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 1622516,25 в тому числі: основний платіж - 1298013,00 штрафні санкції - 324503,25 грн. та № 0001482302/18169 від 26.05.2011 р. яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1313346,25 грн. в тому числі: основний платіж - 1050677 грн., штрафні санкції - 262669,25 грн.
Підставою для винесення вказаних повідомлень-рішень є висновки податкового органу по результатам проведеної перевірки про відсутність реальності здійснення господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами на підставі яких платником податку були сформовані дані податкового обліку.
Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин про те, чи були дії позивача спрямовані на безпідставне одержання коштів із державного бюджету, чи мали операції із придбання товарів та послуг реальний характер, яким чином придбались товари а також дійсна можливість здійснення таких операцій.
Судом першої інстанції встановлено що позивач з вищевказаними контрагентами уклав ряд договорів переважно у вигляді усних домовленостей про отримання товарно-матеріальних цінностей, послуг.
Проте, згідно ст. 208 ЦК України між юридичними особами передбачено укладення договору саме в письмовій формі а не в усній.
Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарський операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа ( форми ); дату і місце складання; назву підприємства від якого складено документ; зміст та обсяг господарських операцій, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок встановлений Законом України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».
Відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належить до складу валових витрат будь-які витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів ( послуг ) не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями ( іншими подібними документами згідно з п.п. 7.2.6 цього пункту.
Отже, до складу податкового кредиту відносить лише ті суми витрат платника податку які фактично понесені на придбання товарів ( робіт, послуг ) для подальшого використання їх у власній господарській діяльності та будь-які документи ( в тому числі договори, накладні, акти здачі-прийняття робіт ( надання послуг ) які мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарських операцій.
Проте, позивач не надав суду належних та допустимих доказів які свідчать про реальність здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей а саме : щодо оприбуткування товарно-матеріальних цінностей на складі ( книг складського обліку запасів тощо ), довіреностей на отримання товару, актів приймання-передачі товару, належним чином оформлених товарно-транспортних накладних, щодо понесених витрат на перевезення вантажу.
Акти-перевірки від 30.12.2010 р., 24.12.2010 р., 24.09.2010 р., 17.02.2011 р., 17.03.2011 р, 11.02.2011 р., 31.03.2011 р., які знаходяться в матеріалах справи свідчать про те, що контрагенти не мали матеріально-технічної бази для поставки товарів на виконання обсягу робіт і послуг та підтверджують неспроможність даними суб'єктами господарювання поставляти товари, виконувати роботи та послуги за вищеперерахованими правочинами.
Разом з тим, як видно із змісту Постанови Сихівського районного суду м. Львова від 29.12.2011 р. особи ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 впродовж 2009-2010 р. на території Львівської області діючи у співучасті з іншими особами зареєстрували та використовували підприємства з ознаками фіктивності з метою покриття незаконної діяльності, а саме, ТзОВ «Віктор Ко», ТзОВ «Екопласт-Львів», ПП «Універсалбуд», ТзОВ «Іртас», ПП «Універсалбуд», ПП «Західпрестижтрейд», ППБФ «Віалекс», ПП «Фірма МААБ», ТзОВ «Маюн», ТзОВ «Львівський спеціалізований комбінат № 2», ТзОВ «Миколаїв Авто».
Усіх вищевказаних осіб крім ОСОБА_11 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст.ст. 1, 6 Закону України «Про амністію у 2011 році» за злочин передбачений ч. 2 ст. 205 КК України ( фіктивне підприємство ), а ОСОБА_11 - за злочин передбачений ч. 2 ст. 367 КК України ( службова недбалість ) із закриттям кримінальної справи.
Таким чином, фінансово-господарські взаємовідносини між позивачем ТзОВ «Фаворит Престиж» та контрагентами є такими, що вчинено без створення правових наслідків тому видані останніми позивачу первинні документи слід вважати такими, що не мають юридичної сили.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку що реальність здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами не підтверджується представленими доказами, вказані дії позивача спрямовані виключно на отримання податкової вигоди. За відсутності фактичного здійснення операцій відповідні суми не можуть включатись до складу витрат та податкового кредиту для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств та ПДВ навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову оскільки, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем в межах повноважень та у спосіб передбачений чинним законодавством.
У відповідності до вимог ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Із урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. 160, ст.195, ст.198, ст.205, ст.206, ст.254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит Престиж» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.11.2012 року у справі за № 2а-6564/11/1370 - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий: Н.В. Савицька
Судді: М.В. Костів
Р.М. Шавель