Справа: № 2а-5456/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Винокуров К.С. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.
Іменем України
06 травня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді суддів при секретаріБорисюк Л.П., Ключковича В.Ю., Петрика І.Й. Чайка О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Екогінтокс» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 листопада 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Екогінтокс» до Директора Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Жупаненка Віктора Миколайовича про визнання дій незаконними, визнання недійсною та скасування постанови, -
В квітні 2012 року ПАТ «Екогінтокс» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Директора Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Жупаненка Віктора Миколайовича в якому просило визнати дії відповідача щодо винесення постанови про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів № 320-ЦД-1-Е від 30.03.2012 незаконними, визнати недійсною та скасувати зазначену постанову.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 листопада 2012 року в задоволенні позову відмовлено.
Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 20.03.2012 заступником директора Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку у відношенні ПАТ «Екогінтокс» було складено акт № 321-ЦД-1-Е про правопорушення на ринку цінних паперів, яким встановлено ознаки порушення позивачем вимог ст. 40 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», пункту 1, глави 7, розділу V Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, а саме: неопублікування ПАТ «Екогінтокс» регулярної річної інформації за 2010 рік в офіційному друкованому виданні.
30.03.2012 директором Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на підставі вищевказаного акту внаслідок неопублікування ПАТ «Екогінтокс» регулярної річної інформації за 2010 рік в офіційному друкованому виданні винесено постанову про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів № 320-ЦД-1-Е.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів виходить з наступного.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», Правилами розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затвердженими рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11 грудня 2007 року № 2272 (далі - Правила № 2272).
Правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні визначено Законом України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» (далі - Закон № 448/96-ВР ), державне регулювання ринку цінних паперів - здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері.
Державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.
Порядок та строки розгляду Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку справ про порушення громадянами, посадовими особами та юридичними особами вимог законодавства на ринку цінних паперів визначають Правила № 2272. Метою цих Правил є забезпечення дотримання учасниками ринку цінних паперів вимог законодавства на ринку цінних паперів, захисту прав учасників ринку цінних паперів.
Розгляд справ про правопорушення, вчинені на території України, здійснюється згідно з цими Правилами.
Відповідно до п. 5. Розділу I Правил № 2272, уповноважені особи Комісії в межах своїх повноважень зобов'язані в кожному випадку виявлення правопорушення вжити всіх необхідних заходів для документального закріплення факту правопорушення, всебічно, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, а також своєчасно застосувати передбачені законодавством санкції. Рішення за справою повинно бути законним та обґрунтованим. Рішення повинно ґрунтуватися лише на тих доказах, які були досліджені під час розгляду справи.
Згідно Розділу IV Правил № 2272, про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів щодо юридичних осіб оформлюється уповноважена особа виносить постанову про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів.
Відповідно до пунктів 2,5 Розділу VI, уповноваженою особою про вчинення правопорушення складається акт про правопорушення на ринку цінних паперів. Акт про правопорушення на ринку цінних паперів складається та підписується не пізніше 15 робочих днів з дати винесення постанови про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів.
Згідно Розділу VIII Правил № 2272, Уповноважена особа приймає рішення про накладення санкцій, не пов'язаних зі сплатою штрафу протягом 15 робочих днів після отримання акта про правопорушення на ринку цінних паперів та документів, що стосуються справи.
Відповідно до вимог пунктів 1,2 Розділу VII, рішення уповноваженої особи за справою оформлюється у вигляді постанови.
Разом з тим, ст. 250 ГК України визначено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Як зазначено позивачем, під час винесення оскаржуваної постанови, відповідачем не було прийнято до уваги те що, вищезазначене порушення позивачем законодавства про цінні папери могло вже бути виявленим 02 червня 2011 року, що у відповідності до положень ст. 250 ГК України давало б можливість застосування санкцій за таке порушення лише до 03 листопада 2011 року. Таким чином, за твердженням позивача, відповідач, прийнявши оскаржувану постанову 30.03.2012, пропустив строк, встановлений ст. 250 ГК України.
Однак, в матеріалах справи наявна постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.05.2012 у справі № 2А-4462/12/2670 (набрала законної сили згідно ухвали КААС від 06.09.2012), предметом розгляду якої були позовні вимоги щодо визнання протиправними дій посадової особи НКЦПФР щодо складання Акту №321-ЦД-1-Е від 20.03.2012 про правопорушення на ринку цінних паперів на підставі якого була винесена оскаржувана в даній справі постанова, а також визнання недійсним та скасування зазначеного акту.
Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Під час розгляду справи № 2А-4462/12/2670, позивачем висувались повністю аналогічні аргументи на підтримку своєї позиції, які також базувались на припущенні стосовно пропуску встановленого ст. 250 ГК України шестимісячного строку застосування адміністративно-господарських санкцій, який має відраховуватись з моменту виявлення вчиненого порушення.
В постанові суду від 28.05.2012 було дано оцінку зазначеним доводам позивача, в мотивувальній частині якої встановлено, що відповідачем виявлено правопорушення вчинене позивачем саме 06.03.2012 та в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Отже, зазначені обставини, які встановленні постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.05.2012 не потребують доказування в даній справі.
З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність оскаржуваних дій відповідача та постанови.
Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Екогінтокс» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 листопада 2012 року - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 листопада 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк В.Ю. Ключкович І.Й. Петрик
Повний текст ухвали складено та підписано - 08.05.2014
Головуючий суддя Борисюк Л.П.
Судді: Ключкович В.Ю.
Петрик І.Й.