м. Миколаїв
18 березня 2014 року Справа № 814/553/14
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лісовської Н. В. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомЦентрального відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, вул. Декабристів, 41/23, м. Миколаїв, 54002
доПрокурора Центрального району м. Миколаєва, вул. Нікольська, 73, м. Миколаїв, 54001
провизнання протиправним дії, визнання незаконною та скасування постанови від 20.02.2014р.,
Позивач звернувся до суду з позовом до Прокурора Центрального району м. Миколаєва про
- визнання протиправними дії виконуючого обов'язки прокурора Центрального району м. Миколаєва Кулініч В. щодо винесення постанови від 20.02.2014 року про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів;
- визнати незаконною постанову від 20.02.2014 року про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів прийняту виконувачем обов'язків прокурора Центрального району м. Миколаєва Кулініч В.;
- скасувати постанову від 20.02.2014 року про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів;
- визнати протиправними дії виконуючого обов'язки прокурора Центрального району м. Миколаєва Кулініч В. щодо внесення подання від 21.02.2014 року № (15-02)1375 вих-14 про усунення виявлених порушень вимог Закону України «Про виконавче провадження» під час примусового стягнення постанов у справах про адміністративні правопорушення , причин таких порушень та умов, що їм сприяють.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем порушено норми чинного законодавства та перевищено свої службові повноваження, а саме, Прокурором було призначено та фактично проведено перевірку виконавчого провадження, що не відноситься до повноважень прокуратури, а є виключним правом Директора Департаменту ДВС МЮУ та його заступників, начальників та заступників начальників ГУЮ Міністерства юстиції в АРК, головних управлінь юстиції в областях, містах Києва та Севастополя (ст. 84 Закону України «Про виконавче провадження»). Крім того, за наслідками проведеної перевірки відповідачем було внесено подання про усунення виявлених порушень вимог закону «Про виконавче провадження», яке, на думку позивача, винесено без проведення необхідної перевірки фактів виявлених порушень. А відтак, позивач просить суд визнати дії відповідача щодо проведення перевірки - протиправними, а прийняті ним рішення - постанову від 20.02.2014 про проведення перевірки, - скасувати.
Відповідач позовні вимоги не визнав, надав суду письмові заперечення, в яких зазначає, що Прокуратура діяла в межах своїх повноважень та у спосіб, визначений законом, а відтак, просить суд у задоволенні позову - відмовити.
В судовому засіданні 18.03.2014 року представником позивача Бондар Д. В. та представником відповідача Редченко В. Г. подані клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Суд здійснює розгляд справи в порядку письмового провадження відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України.
Вислухав пояснення сторін у минулих судових засіданнях, з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінив докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідив матеріали, що містяться у справі, суд дійшов висновку, що позов належить частковому задоволенню, виходячи з наступного:
Прокуратурою Центрального району м. Миколаєва на підставі постанови про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів від 20.02.2014 року було проведено перевірку у Центральному ВДВ ММУЮ щодо повноти вжитих заходів до забезпечення примусового стягнення застосованих адміністративних штрафів органами та посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій щодо притягнення громадян до адміністративної відповідальності, а саме постанов у справах про адміністративні правопорушення розглянутих ВДАІ ММУ УМВС України в Миколаївській області під час якої у діяльності державних виконавців виявлено ряд порушень, які підлягають усуненню.
Так, під час проведення перевірки були встановлені порушення строків направлення виконавчих документів, строки вчинення виконавчих дій державними виконавцями Морозом О.А., Звіревичем Д.Ю., Бронніковою Д.В.
За результатами проведеної перевірки відповідачем було внесено подання від 21.02.2014 року № (15-02) 1375, в якому в.о. прокурора Центрального району м. Миклолаєва Кулініч В. виклав наступні вимоги:
1. вжити заходів до усунення порушень закону України «Про виконавче провадження» в діяльності Центрального відділу ДВС Миколаївського міського управління юстиції;
2. притягнути до відповідальності державних виконавців Центрального відділу ДВС Миколаївського міського управління юстиції Мороза О.А., Звіревича Д.Ю., Броннікову Д.В. за неналежне виконання покладених на них обов'язків.
Обґрунтовуючи позовні вимоги щодо протиправності винесення відповідачем постанови про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів від 20.02.2014 року та проведення такої перевірки, Позивач зазначає, що відповідачем було порушено ч. 7 ст. 83 Закону України «Про виконавче провадження», який містить застереження та забороняє втручання інших державних або недержавних органів та їх посадових осіб у виконавче провадження, крім випадків, передбачених цим Законом.
Суд критично оцінює позицію позивача з цього питання з оглядом на наступне:
Вимоги ст.83 Закону України «Про виконавче провадження» прокурором району не порушено, оскільки не проводилась перевірка виконавчих проваджень. Як вбачається з матеріалів справи, об'єктом перевірки, відповідно до вимог п.1.2 Положення про порядок проведення органами прокуратури перевірок при здійсненні нагляду за додержанням і застосуванням законів, затвердженого наказом Генерального прокурора України №111 від 12.11.2012 є відділ ДВС та діяльність його службових осіб, а не безпосередньо матеріали виконавчих проваджень.
Крім того, відповідно до ст. 7, 250 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено повноваження прокурора щодо нагляду за додержанням і правильним застосуванням законів при провадженні у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі щодо перевірки законності дій органів при провадженні у справі.
Здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення, завершальною стадією якого є виконання постанови у справі, зачіпає як права громадян, так і інтереси держави, адже накладені адміністративні стягнення підлягають сплаті у доход Державного бюджету України.
Таким чином, прокурор, має право здійснювати нагляд за додержанням і застосуванням законів на завершальній стадії судового провадження, у тому числі в органах державної виконавчої служби, що не суперечить законодавству та не виходить за межі повноважень прокуратури. А відтак, позовні вимоги щодо протиправності винесення відповідачем постанови про проведення перевірки від 20.02.2014 року та її проведення не обґрунтовані та задоволенню не належать.
Крім того, не належать задоволенню і позовні вимоги щодо скасування постанови про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів від 20.02.2014 року, оскільки перевірка за спірною постановою закінчена, а тому відсутні підстави для її скасування.
З метою усунення виявлених в ході перевірки порушень законодавства прокурором внесено подання. Вжиття заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення відповідно до п.4 ч.1 ст.6 Закону України «Про прокуратуру» є обов'язком прокурора виходячи з принципів організації і діяльності органів прокуратури.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» подання - це акт реагування прокурора на виявлені порушення закону з вимогою (вимогами) щодо:
1) усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяли;
2) притягнення осіб до передбаченої законом відповідальності;
3) відшкодування шкоди;
4) скасування нормативно-правового акта, окремих його частин або приведення його у відповідність із законом;
5) припинення незаконних дій чи бездіяльності посадових і службових осіб.
Таким чином, вимоги позивача щодо визнання протиправними дії виконуючого обов'язки прокурора Центрального району м. Миколаєва Кулініч В. щодо внесення подання від 21.02.2014 року № (15-02)1375 не належать задоволенню, оскільки прокурор діяв у межах наданих йому повноважень.
Разом з тим, відповідно до положень ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, однак, суд може вийти за межі позовних вимог в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Так, дії відповідача щодо внесення подання є правомірними, проте, зміст вимог оскаржуваного подання не відповідає вимогам законодавства в частині притягнення до відповідальності державних виконавців Мороза О.А., Звіревича Д.Ю., Броннікової Д.В. за неналежне виконання покладених на них обов'язків. Так, п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено таку вимогу прокурора як притягнення осіб до передбаченої законом відповідальності. Проте, Закон не наділяє прокурора повноваженнями визначення осіб, яких необхідно притягнути до відповідальності, в межах перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів. Такі повноваження є похідними від імперативного права роботодавця та керівника установи. Так, подання повинно містити лише вказівку щодо притягнення осіб, винних у порушенні законодавства, проте коло цих осіб визначається саме керівником установи (роботодавцем).
За таких обставин суд дійшов висновку про необхідність вийти за межі позовних вимог для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, та скасувати п. 2 подання про усунення виявлених порушень вимог Закону України «Про виконавче провадження» під час примусового стягнення постанов у справах про адміністративні правопорушення від 20.02.2014 року № № (15-02)1375.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості (частина 1 статті 11 КАС).
Згідно ст. 71 ч. 2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -
Позов Центрального відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції - задовольнити частково.
Скасувати п. 2 Подання прокурора Центрального району м. Миколаєва від 20.02.2014 року № № (15-02)1375 щодо частині притягнення до відповідальності державних виконавців Мороза О.А., Звіревича Д.Ю., Броннікової Д.В. за неналежне виконання покладених на них обов'язків.
В решті позовних вимог - відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає чинності з моменту закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.
Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного Адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Суддя Н. В. Лісовська