Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
Від "06" травня 2014 р. Справа № 906/286/14
Господарський суд Житомирської області у складі судді Омельяна О.С. при секретарі Гаврилюку О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 906/286/14
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_2
до Державного підприємства "Грозинське" (далі - ДП "Грозинське"), ідентифікаційний код 00724809, місцезнаходження: 11542, Житомирська область, Коростенський район, с. Грозине
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - розпорядник майна ДП "Грозинське" арбітражний керуючий Фесенко Є.М., свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора банкрута) від 18.02.2013 р. НОМЕР_2, місцезнаходження: 04119, АДРЕСА_1
про стягнення 99515,90 грн.,
за участі представників:
від позивача: ОСОБА_3 - дов. від 21.02.2014 р. №1/14;
від відповідача: Гераймович В.О. - директор (присутній в судовому засіданні 25.04.2014 р.);
від третьої особи: не з'явився,
встановив:
Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 89250,00 грн. основного боргу; 5685,20 грн. пені; 4232,60 грн. 3% річних; 348,10 грн. інфляційних витрат.
Ухвалою господарського суду від 25.03.2014 р. залучено до участі у справі розпорядника майна ДП "Грозинське" арбітражного керуючого Фесенка Є.М. як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
Ухвалою господарського суду від 28.04.2014 р. призначено судове засідання, зобов'язано позивача та відповідача надати до суду витребувані документи.
Судом встановлено, що особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання, повідомлені про час і місце розгляду справи своєчасно та з дотриманням вимог Господарського процесуального кодексу України, що підтверджується реєстром на відправку рекомендованої кореспонденції за 28.04.2014 р., який містить інформацію про надсилання позивачу, відповідачу та третій особі відповідних поштових відправлень - копій ухвали господарського суду Житомирської області від 28.04.2014 р.
Представником позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримано в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.
Відповідачем визнано вимоги позивача в розмірі 89250,00 грн. основного боргу, що підтверджується письмовим відзивом на позовну заяву (а.с. 48).
Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - розпорядником майна ДП "Грозинське" арбітражним керуючим Фесенком Є.М. також визнано вимоги позивача на суму 89250,00 грн. основного боргу, що підтверджується його письмовими поясненнями від 03.04.2014 р. (а.с. 50).
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача і дослідивши матеріали справи господарським судом встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 25.04.2012 р. між ФОП ОСОБА_1 та та ДП «Грозинське» було укладено договір купівлі-продажу №14, за умовами якого позивач зобов'язувався передати у власність відповідача, а відповідач зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених цим договором прийняти та оплатити наступне обладнання: штанга 24 м колір зелений RAL 6001- в кількості 1 (одна) шт., комплект обладнання обприскувача з комп'ютером, преміксером та баком для промив. ємкості - в кількості 1 (один) к-кт, рама обприскувача, ємність Агро-3000 (колір: жовтий) - в кількості 1 (одна) шт., комплект FarmGPS7 - в кількості 1 (один) к-кт, розпилювач FD 05 - в кількості 50 (п'ятдесят) шт. (а.с. 14-16).
Відповідно до п. 2.1 вказаного договору загальна вартість товару складає 249250,00 грн., в т.ч. ПДВ (20%) 41541,67 грн.
Згідно з п. 5.1 зазначеного договору покупець проводить оплату товару, відповідно до виставлених рахунків-фактур №№157, 158, 159 від 25.04.2012 р. в два етапи: першочерговий платіж в розмірі 60% проводиться покупцем в термін до 26.04.2012 р., друга частина платежу в розмірі 40% проводиться покупцем на протязі трьох місяців після відвантаження товару.
Позивачем було поставлено відповідачу весь товар 27.04.2012 р. згідно умов договору, що підтверджується актом приймання-передачі товару від 27.04.2012 р. (а.с. 17) та видатковими накладними №№144, 145, 146 від 27.04.2012 р. (а.с. 18-20). Таким чином, друга частина платежу в розмірі 40% мала бути здійснена відповідачем протягом трьох місяців після відвантаження товару, тобто до 27.07.2012 р.
Як підтверджується матеріалами справи, відповідачем 26.04.2012 р. відповідно до умов укладеного договору було здійснено першочерговий платіж на суму 150000,00 грн., що складає 60,18% від загальної вартості товару, що підтверджується випискою установи банку від 27.04.2012 р. (а.с. 30) з поточного рахунку відповідача.
Також 21.06.2012 р. відповідачем було сплачено на користь позивача 10000,00 грн. за призначення платежу згідно рахунку №157 від 25.04.2012 р., про що свідчить виписка банку від 23.06.2012 р. (а.с. 31).
При цьому рахунок №157 від 25.04.2012 р. був виставлений позивачем відповідачу на сплату згідно з п. 5.1 укладеного сторонами договору.
З урахуванням наведених фактів суд приходить до висновку, що відповідачем на виконання умов договору купівлі-продажу №14 від 25.04.2012 р. було сплачено 160000,00 грн. (150000,00 грн. + 10000,00 грн.).
Разом з тим, зобов'язання щодо оплати решти поставленого товару на загальну суму 89250,00 грн. в обумовлений договором строк відповідачем не виконано по час постановлення рішення у справі.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У матеріалах справи міститься акт звіряння взаємних розрахунків за період квітень 2012 р. - листопад 2013 р., підписаний повноважними представниками та скріплений печатками сторін (а.с. 49), з якого вбачається, що відповідачем визнано наявність у нього боргу перед позивачем в сумі 89250,00 грн.
Ураховуючи наведене в сукупності суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 89250,00 грн. основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Також позивач просив стягнути з відповідача за прострочення виконання грошових зобов'язань на підставі розділу 6 укладеного між сторонами договору купівлі-продажу №14 від 25.04.2012 р. 5685,20 грн. пені за період з 24.08.2013 р. по 24.02.2014 р.
Згідно з п. 3 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Так, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 6.4 договору у випадку несвоєчасної або простроченої оплати товару по рахунку виставленого продавцем, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 1% від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.
Разом з тим, згідно зі ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
У зв'язку з чим, позивачем при підрахунку суми заборгованості по пені застосовано подвійну облікову ставку НБУ у розмірі 13% за період з 24.08.2013 р. по 24.02.2014 р.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 22.12.2011 р. мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Згідно з абз. 4 ч. 3 ст. 19 вказаного Закону протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.
Відповідно до абз. 6 ч. 3 ст. 19 вказаного Закону протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
В судовому засіданні 06.05.2014 р. долучено до матеріалів даної справи отриману судом з бази даних «Діловодство спеціалізованого суду» господарського суду Житомирської області копію ухвали суду від 19.12.2013 р. у справі №906/1618/13 про порушення провадження у справі про банкрутство відповідача, якою, зокрема, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідача.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України (далі - ГК України) нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з розрахунком суду з урахуванням суми заборгованості 89250,00 грн. за період з 28.07.2012 р. по 27.01.2013 р. (період шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано) розмір пені становить 6730,33 грн. що більше ніж розмір заявленої до стягнення пені позивачем.
У зв'язку з викладеним, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 5685,20 грн. пені. є такими, що підлягають задоволенню.
Також позивач просив суд стягнути з відповідача 4232,60 грн. 3% річних та 348,10 грн. інфляційних витрат.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Разом з тим, як було зазначено, ухвалою господарського суду від 19.12.2013 р. у справі №9061618/13 порушено провадження у справі про банкрутство відповідача та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Згідно з розрахунками суду з урахуванням суми заборгованості 89250,00 грн. за період з 28.07.2012 р. по 18.12.2013 р. розмір заборгованості з 3% річних становить 3733,83 грн., інфляційних витратах - 357,00 грн.
У зв'язку з викладеним, суд прийшов до висновку, що такими, що підлягають задоволенню є позовні вимоги позивача на суму 3733,83 грн. 3% річних та 348,10 грн. інфляційних витрат, а у задоволенні позову в частині стягнення 498,77 грн. 3% річних слід відмовити.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.
Згідно з приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач визнав суму основного боргу 89250,00 грн. перед позивачем.
Ураховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до вимог чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню на суму 99017,13 грн., з яких: 89250,00 грн. основний борг, 5685,20 грн. пеня, 3733,83 грн. 3% річних, 348,10 грн. інфляційних втрат.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зокрема, на позивача покладається судовий збір у розмірі 1980,34 грн. (99017,13 грн. х 1990,32 грн. / 99515,90 грн.). Решта судового збору покладається на позивача у зв'язку з відмовою у задоволенні позову в частині стягнення 498,77 грн. 3% річних.
Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 549, 610-612, 625, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 231, 232 Господарського кодексу України, ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Житомирської області,
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства «Грозинське» (ідентифікаційний код 00724809, місцезнаходження: 11543, Житомирська область, Коростенський район, с. Грозине, вул. Тімірязєва, 26) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місцезнаходження: 08634, Київська область, Васильківський район, с. Гвоздів, вул. Новоселів, буд. 8) - 89250,00 грн. основного боргу; 5685,20 грн. пені; 3733,83 грн. 3% річних; 348,10 грн. інфляційних втрат; 1980,34 грн. судового збору.
3. Відмовити у задоволенні позову в частині стягнення 498,77 грн. 3% річних.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та рішення підписано 07.05.2014 р.
Суддя Омельян О.С.
Розрахунок розсилки:
1 - ФОП ОСОБА_1 (АДРЕСА_2) - рек.;
2 - ДП "Грозинське" (11542, Житомирська обл., Коростенський район, с. Грозине) - рек. ;
3 - арбітражний керуючий Фесенко Є.М. (АДРЕСА_1) - рек.;
4 - представник позивача ОСОБА_3 (АДРЕСА_3) - рек.