Справа № 473/1072/14-ц
"08" травня 2014 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючого - судді Ротар М.М., при секретарі - Фінько О.П.
за участю представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Орган опіки та піклування виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області про надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон неповнолітньої дитини без згоди батька,
В березні 2014 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3, в якому просила надати їй дозвіл на виїзд доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 за кордон без дозволу батька.
В обґрунтування свої вимог позивач зазначала, що шлюб між нею та відповідачем розірвано в жовтні 2008 року. Від шлюбу вони мають неповнолітню дитину ОСОБА_4, яка проживає з позивачкою. Відповідач ОСОБА_3 безпідставно не надає згоди на виїзд дитини за межі України, що на думку позивача шкодить інтересам дитини та не сприяє її всебічному та гармонійному розвитку. Посилаючись на вказане позивачка просила надати їй дозвіл на виїзд ОСОБА_4 за кордон без дозволу батька ОСОБА_3 до повноліття дитини.
В судовому засіданні представник позивача змінив предмет позову та просив надати дозвіл на виїзд за межі України до Польщі на строк з 07.07.2014 року по 30.08.2014 року ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, в супроводі матері ОСОБА_2, яка буде забезпечувати проїзд, перебування за кордоном та повернення в Україну своєї доньки ОСОБА_4 без згоди та супроводу батька ОСОБА_3.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом виклику через оголошення у пресі ( газета Рідне Прибужжя від 24 квітня 2014 року №17), що відповідає вимогам ч.9 ст. 74 ЦПК України.
Представник третьої особи - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Вознесенської міської ради в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до п.4 ст.169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.
За таких обставин суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України. Представник позивача проти розгляду справи в порядку заочного провадження не заперечував.
Вислухавши доводи та пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, при цьому суд виходить з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що сторони по справі перебували у шлюбі, який розірвали 05 листопада 2008 року, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Вознесенську Вознесенського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області (а.с.4).
Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про народження ( а.с.5).
Судом також встановлено, що дитина проживає разом із матір'ю, позивачем у справі ОСОБА_2, яка займається її утриманням, вихованням, розвитком. (довідка КП "Єдність від 25.02.2014 року а.с.10.)
Батько дитини ОСОБА_3 самоусунувся від виховання дитини, уникає зустрічі з дитиною та матір'ю дитини, що унеможливлює належно оформити документи на тимчасовий виїзд дитини на межі України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Європейської Конвенції про права дитини від 20.11.1989р., ратифікованої 27.02.1991р., держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
У відповідності до ст. 150 СК України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно з ч. 1 ст. 155 Сімейного кодексу України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
Відповідно до ч. 2 ст. 155 Сімейного кодексу України, батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України"" оформлення проїзного документа дитини провадиться на підставі нотаріально засвідченого клопотання батьків або законних представників батьків чи дітей у разі потреби самостійного виїзду неповнолітнього за кордон. За відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду. Проїздний документ оформляється на термін три роки.
У відповідності до ст. 9 Конвенції про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1989 року - держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Крім цього, статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Аналізуючи вищенаведені обставини, приймаючи до уваги необхідність забезпечення інтересів неповнолітньої дитини та те, що батько дитини своїми діями перешкоджає матері дитини забезпечити належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити, надати дозвіл дитині на тимчасовий виїзд за кордон без згоди батька .
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 169, 212- 215, 218, 223, 294, 296 ЦПК, ст. ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої Генеральною асамблеєю ООН 20.11.1989 року, ст. ст. 150, 155 Сімейного Кодексу України, ст. 4 Законом України „Про порядок виїзду з України і в'їзд в Україну громадян України" від 21.01.1994 року, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Орган опіки та піклування виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області про надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон неповнолітньої дитини без згоди батька, задовольнити у повному обсязі.
Надати дозвіл на виїзд за межі України до Польщі на строк з 07.07.2014 року по 30.08.2014 року ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, в супроводі матері ОСОБА_2, без згоди та супроводу батька ОСОБА_3.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя Ротар М.М.