29 квітня 2014 р.Справа № 816/565/14
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Донець Л.О.
Суддів: Бартош Н.С. , Мельнікової Л.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Семенівському та Хорольському районах Полтавської області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.02.2014р. по справі № 816/565/14
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Хорольському районі Полтавської області
до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Семенівському та Хорольському районах Полтавської області
про стягнення коштів,
10.02.2014 року, Управління Пенсійного фонду України в Хорольському районі Полтавської області (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Семенівському та Хрольському районах Полтавської області (далі - відповідач), в якому просить :
стягнути з відповідача суму заборгованості з витрат на виплату пенсії громадянам. які отримали каліцтво в державах СНД за період з 1 липня 2012 року по 30 вересня 2012 року та з 1 жовтня 2013 року по 31 грудня 2013 року в сумі 815,46 грн.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.02.2014 року позов в частині позовних вимог щодо стягнення суми витрат на виплату і доставку пенсій громадянам, які отримали каліцтво в державах СНД, за період з 01.07.2012 року по 30.09.2012 року залишено без розгляду.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.02.2014 р. позов задоволено частково.
Стягнуто з відповідача суму витрат на виплату та доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випдаку на виробництві, виплачених за період з 01.10.2013 року по 31.12.2013 рік, у розмірі 407,73 грн.
Не погодившись з прийнятою постановою в частині задоволення позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції в зазначеній частині скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Судом першої інстанції встановлено, що між сторонами підписані Акти щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з жовтня по грудень 2013 року, в яких включено суму, що підлягає відшкодуванню в розмірі 407,73 грн. понесених витрат на виплату пенсії ОСОБА_1
Позивачем вказано, що підготовлені списки осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з жовтня по грудень 2013 року, загальна сума витрат, що підлягає відшкодуванню становить 407,73 грн.
Зазначені витрати не були прийняті Фондом до відшкодування у повному обсязі, а саме не були враховані до відшкодування суми витрат на виплату пенсій громадянам держав - учасників СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну по ОСОБА_1
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач зобов'язаний відшкодовувати органам Пенсійного фонду України витрати на виплату пенсій, якщо нещасний випадок стався на території держав-учасниць Угоди.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Згідно з ст. 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсійне забезпечення громадян здійснюється органами Пенсійного фонду України, а згідно статті 8 Пенсійний фонд, поряд з іншими надходженнями, формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами на заходи соціального страхування.
Відповідно до ст.81 Закону України "Про пенсійне забезпечення" призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Статті 21, 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" передбачають обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі його смерті при настанні страхового випадку, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Збір та акумулювання страхових внесків здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань відповідно до статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та статей 1, 2 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що витрати, понесені Пенсійним фондом України у зв'язку з виплатою пенсій, передбачених ст. 26 Закону України "Про пенсійне забезпечення", підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.
Відповідно до ч.2 ст.7 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 22.02.2001 року Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.
Потерпілі, документи яких не передані до фонду соціального страхування від нещасних випадків, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від роботодавця, Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, при цьому кошти виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом соціального страхування від нещасних випадків в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.
Міністерством юстиції України 16.05.2003 року зареєстрована Постанова правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4, якою затверджений "Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання".
Згідно з п.2 вказаного Порядку останній визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій.
Відповідно до п. 4 цього Порядку, відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку зі втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Пунктом 5 Порядку передбачено, що органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку зі втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та списку померлих осіб і осіб, знятих з обліку з інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Відповідно до п. 6 Порядку Головні управління Пенсійного фонду та Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі поданих актів узагальнюють і узгоджують Довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Пунктом 7 Порядку встановлено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі вищевказаної Довідки на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.
Відповідачем ставиться під сумнів правильність врахування в актах звірки та виплати витрат, понесених позивачем у зв"язку з виплатою пенсії за період часу з жовтня по грудень 2013 року пенсіонеру ОСОБА_1, якому пенсія призначена внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, оскільки страховий випадок стався не на території України.
Матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_1 призначена пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві на підставі акту форми Н-1, затвердженого начальником Самарського пасажирського АТК №2 від 07.08.1992 року.
Відповідачем не заперечується понесення позивачем витрат по виплаті ним пенсії.
Відповідно до ст. 3 Угоди "Про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення" від 13.03.1992 року всі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення. Взаєморозрахунки не проводяться, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами.
Згідно з ст. 5 Угоди "Про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення" ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди.
За змістом частини 2 статті 2 Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.
Отже, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, якщо страховий випадок стався на території держав-учасниць Угоди, призначаються за законодавством України і виплачуються з коштів Пенсійного фонду України.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний відшкодовувати органам Пенсійного фонду України витрати на виплату пенсій, якщо нещасний випадок стався на території держав-учасниць Угоди.
Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції щодо захисту прав позивача у вигляді стягнення з відповідача витрат з виплати пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання ОСОБА_1 за період з жовтня по грудень 2013 року.
Посилання апеляційної скарги на несплату позивачем внесків до системи соціального страхування країни, в якій вони перебувають, колегія суддів вважає необгрунтовані.
Викладені вище обставини справи та норми діючого законодавства передбачають призначення пенсії по інвалідності та відшкодування понесених пенсійним органом витрат для осіб, які отримали каліцтво, якщо нещасний випадок стався на території держав-учасниць Угоди.
Згідно з ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Колегія суддів дійшла до висновку про те, що судове рішення не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Семенівському та Хорольському районах Полтавської області залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.02.2014р. по справі № 816/565/14 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя Донець Л.О.
Судді Бартош Н.С. Мельнікова Л.В.