Головуючий суду 1 інстанції - Юзефович І.О.
Доповідач - Медведєва Л.П.
Справа № 428/7639/13-ц
Провадження № 22ц/782/1636/14
28 квітня 2014 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:
Головуючого - судді Медведєвої Л.П.
Суддів - Ступіної Я.Ю.,Медведєва А.М.
при секретарі - Арутюнян Р.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду в місті Луганську справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк „Привабанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 21 березня 2014 року,
У вересні 2013 року Публічним акціонерним товариством комерційний банк „Приватбанк" подано до суду вказаний позов.
У викладенні обставин, якими позивач обгрунтовував свої позовні вимоги, він зазначив, що відповідно до договору № LGXRRC24170021 25.03.2009 року відповідач отримала кредит у розмірі 4023,346 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з умовами надання кредиту фізичним особам „Розстрочка" складає між ним і Банком Договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здіснюється у наступному порядку:щомісяця в період сплати, позичальник повинен надавати банку грошові кошти /щомісячний платіж/ для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом,за відсотками,комісією, а також інші витрати згідно умов. У порушення норм закону та умов договору, відповідач зобов'язання за договором належним чином не виконалаёу зв'язку з чим станом на 05.09.2013 року має заборгованість - 28753,67 гривень, яка складається з наступного: 362,85 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1094,29 гривень - заборгованість по комісії за користування кредитом; 25451,12 гривень - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 500,00 гривень - штраф /фіксована частина/; 1345,41 гривень - штраф /процентна складова/.
Позивач просив стягнути з відповідача вказану суму заборгованості та судові витрати по сплаті судового збору у сумі 287,54 гривень.
Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 21 березня 2014 року позов задоволено частково, внаслідок чого стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбагнк" суму заборгованості за кредитним договором 5480,14 гривень та судові витрати по сплаті судового збору у сумі 229,40 гривень.
Звернувшись з апеляційною скаргою, відповідач посилається на порушення норм матеріального і процесуального права та ставить питання про скасування рішення і ухвалення нового, яким у задоволенні позову відмовити.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, про час та місце останнього їх повідомлено належним чином і в установленому законом порядку.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
За результатами розгляду справи судом першої інстанції встановлені наступні обставини.
Так,судом встановлено, що 25.03.2009 року між ПАТ КБ „Притватбанк" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № LGXRRC24170021, який складається з Заяви позичальника, Умов надання споживчого кредиту фізичним особам та Тарифів, згідно якого відповідачу було надано строковий кредит у розмірі 4023,36 гривень на строк 18 місяців з 25.03.2009 року по 25.09.2010 року на придбання товару, а також у розмірі 855,36 гривень на сплату страхового платежуёз умовами сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 1,0% на місяць на суму залишку заборгованості в обмін на зобов'язання позичальника повернути кредитёсплатити проценти на умовах та в строки передбачені договором. Погашення кредиту повинно здійснюватись з 25 по 30 число кожного місяця шляхом надання позичальником грошових коштів /щомісячний платіж/ в сумі 310,03 гривень. Для виконання зобов'язань банк відкриває позичальнику рахунок 29099059781288 для зарахування коштів, спрямованих на погашення заборгованості по кредиту, відсоткам,винагороди та ін.платежам.Відповідач з вказаними умовами погодилася, була згодна, що „Заява позичальника" із запропонованими Банком Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам /"Розстрочка" Стандарт/, Тарифами складає між нею та Банком кредитний договір, про що містить підпис відповідача.
Відповідно до копії довідки про умови кредитування, 25.03.2009 року Банк письмово проінформував клієнта ОСОБА_2 про умови кредитування та сукупну вартість споживчого кредиту, про що відповідач поставила свій підпис.
Згідно з копією Графіку погашення кредиту відповідача було проінформовано про зобов'язання погашати кредит з 25 по 30 число кожного місяця, починаючи з 25.04.2009 року у сумі 310,03 гривень. Один з оригіналів Графіку було видано особисто відповідачу 25.03.2009 року, про що свідчить її підпис.
Відповідно до копії рахунку №3 від 25.03.2009 року постачальник ПП ОСОБА_3 постачає ОСОБА_2 гостинний гарнітур „Борис" за ціною 3600 гривень.
Згідно з копією рахунку-фактури №128, ФОП ОСОБА_4 надає платнику ОСОБА_2 мобільний телефон SAMSUNG Е250 за ціною 715 гривень.
Відповідно до копії акту прийому-передачі товару №LGXRRC24170021 від 25.03.2009 року відповідно до рахунку №3 від 25.03.2009 року продавець ПП ОСОБА_3 передала, а покупець ОСОБА_2 прийняла гостинний гарнітур „Борис" вартістю 3600 гривень.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № LGXRRC24170021 від 25.03.2009року, укладеного між ПАТ КБ „Приватбанк" та ОСОБА_2, станом на 05.09.2013 року відповідач має заборгованість за кредитом у сумі 28753,67 гривень, яка складається з наступного: 362,85 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1094,29 гривень - заборгованість по комісії за користування кредитом; 25451,12 гривень - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 500,00 гривень - штраф /фіксована частина/; 1345,41 гривень - штраф /процентна складова/.
Спір судом вирішено на підставі ст.ст.258,526,610,1046,1050,1054 ЦК України, п.п.22,23 ст.1, ч.4 ст.11Закону України „ Про захист прав споживачів",при ухваленні рішення суд керувався постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року „Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", ст.ст.10,11,60,88,212-215,223,224-226 ЦПК України.
Задовольняючи позов частково,суд першої інстанції відповідно до вимог ч.3 ст.551 ЦК України зменшив розмір суми неустойки пропорційно до розміру виданого кредитного ліміту.
За наслідками розгляду апеляційної скарги колегія суддів визнала, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матерільного та процесуального права, тому підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.
Відповідно ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У зв'язку з порушенням виконання умов кредитного договору, станом на 05 вересня 2013 року у відповідача виникла заборгованість у сумі 28753 грн 67 коп.
Таким чином висновок суду про неналежне виконання відповідачем кредитного зобов'язання та існування заборгованості є вірним.
Доводи апеляційної скарги про те, що позов у частині стягнення пені та штрафу подано з істотним порушенням строку позовної давності, колегія суддів не може прийняти до уваги по наступним підставам.
Сторони, як убачається з матеріалів справи, встановили строк повернення кредиту по 25 вересня 2010 року включно.
Згідно ч. ч. 1 та 4 ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Відповідно до вимог ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права (ч. 1 ст. 261 ЦК України).
Як встановлено судом, банк звернувся до суду з вимогами про стягнення з ОСОБА_2заборгованості за кредитом 26 вересня 2013 року.
Згідно з умовами кредитного договору його складовою є Умови надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт). Пунктом 5.5 цих Умов позовну давність за вимогами про стягнення заборгованості за кредитом, процентів за користування ним, пені, штрафу сторонам встановлено тривалістю п'ять років, що відповідає ч. 1 ст. 259 ЦК України.
Суд першої інстанції, встановивши такі обставини, дійшов вірного висновку про те, що позивач звернувся до суду з вимогою про захист свого цивільного права в межах погодженої сторонами позовної давності.
Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України № 6-116цс13 від 6 листопада 2013 року у справі за позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, яка, відповідно до положень статті 360-7 ЦПК України, є обов'язковою для всіх судів України.
Довід апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції в порушення вимог закону визначив розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача, колегія суддів не може прийняти до уваги по наступним обставинам.
Приймаючи остаточне рішення по справі в частині вимог про стягнення пені, апеляційний суд враховує те, що згідно ч. 3 ст. 509 ЦК України, зобов'язання між сторонами по загальному правилу мають ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості та вважає необхідним застосувати положення ч. 3 ст. 551 ЦК України.
За змістом ч. 3 статті 551 ЦК України суд має право у випадку виникнення спору з приводу розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінивши розмір заборгованості та розмір штрафних санкцій (неустойки), зменшити її розмір в тому випадку, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення, тобто зменшити розмір штрафних санкцій (неустойки) через її неспівмірність з розміром основного зобов'язання.
Згідно п. 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ „Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" № 5 від 30.03.2012 року істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).
Як зазначено вище про розмір заборгованості, розмір заявленої до стягнення пені є непропорційно великим порівняно із сумою боргу.
За таких обставин, з урахуванням зазначених вище положень статей Цивільного кодексу України, судом першої інстанції зменшено суму пені до 4023,00 грн., виходячи в засад розумності та справедливості.
Довід апеляційної скарги про те, що у розрахунку заборгованості, наданого позивачем, не містяться здійсненні відповідачем у рахунок погашення заборгованості, колегія суддів не може прийняти до уваги по наступним підставам.
На аркушах справи 54-60 містяться додаткові письмові пояснення представаника позивача - Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» щодо руху коштів по договору № LGXRRC24170021 від 25.03.2009 року, відповідно до якого погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати,Позичальник повинен надавати Банку грошові кошти /щомісячний платіж/ у розмірі 310,03 гривень для погашення заборгованості за Кредитом,яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інши витрати згідно Умов.
За період з 30.04.2009 року по 31.03.2011 року відповідачем було сплачено суму 4023,36 гривень, яка зарахована на погашення сальдо кредиту,810 гривень - пеня, 46,46 гривень - проценти.
Представником позивача у вказаних поясненнях зазначено, що відповідно до протоколу кредитного комітету ПАТ КБ «Приватбанк» від 20.03.2009 року було змінено порядок погашення беззаставних кредитів, по яким сума штрафних санкцій і процентів перевищує суму основного боргу, тому згідно з інформлистом від 25.06.2009 року, що роз'яснював порядок зарахування заборгованості за кредитним договором по процедурі «розстрочка»,у тому числі по кредитному договору № LGXRRC24170021 від 25.03.2009 року,погашення заборгованості починаючи з погашення відповідачем від 13.03.2010 року здійснювалось в першу чергу на сальдо кредиту,а після цього на заборгованість, що передбачена умовами кредитного договору.
Довід апеляційної скарги про те, що рішення суду в частині встановлення пені у розмірі 4023,00 гривень не відповідає вимогам п.5 ч.3 ст.18 Закону України « Про захист права споживачів» і є несправедливим та пеня має бути зменшена до 50% фактичної заборгованості, колегія суддів не може прийняти до уваги по наступним підставам.
Відповідно до п.5 ч.3 ст.18 Закону України « Про захист прав споживачів», норма якої передбачає визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача,несправедливими є, зокрема, умови договору про: встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором;
Як роз'яснено в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин», - п.14 - при вирішенні спорів про визнання кредитного договору недійсним слід враховувати вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема ст.ст.18, 19 ЗУ «Про захист прав споживачів».
З матеріалів справи вбачається, що вимог при визнання недійсними умов кредитного договору унаслідок їх несправедливості у розумінні положень вказаного Закону не пред'являлось.
Крім того, у матеріалах справи відсутня заява відповідача про зменшення розміру неустойки.
При викладених обставинах, відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційна скарга має бути відхилена, рішення суду - залишено без змін.
Керуючись ст.ст.209,307,308 ЦПК України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити
Рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 21 березня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосредньо до Вищого спеціалізованого суду України з розляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді