Справа №: 398/5415/13-ц
Іменем України
"03" квітня 2014 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Тимченко Л.М.
при секретарі Міщенко С.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Олександрія цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до правонаступника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ПАТ «Дельта Банк» (надалі банк або позивач) 07 липня 2013 року звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 (надалі відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що згідно умов укладеного договору № 002-28531-130411 від 13 квітня 2011 року (надалі договір про відкриття карткового рахунку) відповідачу було відкрито картковий рахунок на загальну суму 30 000 грн. та надано платіжну картку (надалі карта). Відповідач не виконав свої зобов'язання, кредитні кошти не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість станом на 15 травня 2013 року в сумі 6 270 грн. 98 коп., в тому числі заборгованість по тілу кредиту в сумі 3 527 грн. 78 коп., прострочене тіло кредиту в сумі 877 грн. 91 коп. заборгованість по відсоткам за користування кредитом в сумі 00 грн. 00 коп. а також заборгованість за комісіями в сумі 5 000 грн. 00 коп.
В судове засідання представник позивача не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду справи в суді, в позовній заяві просить суд задовольнити позовну заяву в повному обсязі, наполягає на стягненні саме вказаної суми, оскільки відповідач не сплачує борг по картковому рахунку. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у справі - спадкоємець померлого ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечує проти позовних вимог, стверджує, що кредит отримував його брат, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, за життя він своєчасно сплачував кредит, однак після смерті виникла заборгованість, про яку він не знав. Уже коли він отримав ухвалу суду про залучення його до участі у справі як правонаступника, він звертався до Олександрійського відділення Дельта банку та надав копію свідоцтва про смерть брата, щоб зробили перерахунок заборгованості, просить суд врахувати його матеріальне забезпечення, оскільки він є пенсіонером, має на утриманні неповнолітнього сина, дружина теж є пенсіонером. Заперечує проти нарахованих банком процентів після смерті брата, від банку він жодного листа - повідомлення про борг не отримував.
Заслухавши пояснення відповідача та дослідивши докази у сукупності з іншими матеріалами справи, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог чи заперечень, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
За змістом ст.10 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
За змістом ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього кодексу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до вимог ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.
Правовідносини сторін врегульовані ст.ст.267, 509, 526, 530, 546, 610-612, 614, 615, 617, 625, 651, 1054, 1055, 1281, 1282, 1299 ЦК України.
Cтаттею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Отже, об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, саме вони є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Такі способи захисту передбачені відповідно статтею 16 ЦК України.
Згідно ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної припиняється в момент її смерті.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
У відповідності до вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов ти вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його не виконанням або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. У разі порушення виконання зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або договором, зокрема і сплата неустойки.
За змістом ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст. 1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьої цієї статті, позбавляється права вимоги.
Відповідно до вимог ст.1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Судом встановлено, що 13 квітня 2011 року між банком та ОСОБА_1 було укладено договір № 002-28531-130411 (надалі договір про відкриття карткового рахунку), за яким ОСОБА_1 було відкрито картковий рахунок на загальну суму 30 000 грн. та надано платіжну картку (надалі карта). Відповідач не виконав свої зобов'язання, кредитні кошти не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість станом на 15 травня 2013 року в сумі 6 270 грн. 98 коп., в тому числі заборгованість по тілу кредиту в сумі 3 527 грн. 78 коп., прострочене тіло кредиту в сумі 877 грн. 91 коп. заборгованість по відсоткам за користування кредитом в сумі 00 грн. 00 коп. а також заборгованість за комісіями в сумі 5 000 грн. 00 коп.
Суд також приймає до уваги, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 помер у віці 33 роки, що підтверджується копією свідоцтва про смерть. Суд за ухвалою від 18 лютого 2014 року до участі у справі як відповідача притягнув ОСОБА_2 як спадкоємця померлого ОСОБА_1 Як визнав відповідач ОСОБА_2 він повідомив банк про смерть ОСОБА_1 та надав копію свідоцтва про його смерть.
Судом також встановлено, що згідно умов укладеного договору кредиту позичальник має щомісячно сплачувати кредитну заборгованість, однак відповідачем заборгованість не було сплачено на користь банку. Звернення до суду з вимогою про повернення всіх сум за кредитним договором у зв'язку з порушенням відповідачем умов договору є наслідком невиконання чи неналежного виконання боржником своїх договірних зобов'язань. Суд враховує, що це є спосіб цивільно-правової відповідальності боржника.
Суд приймає до уваги, що відповідно до матеріалів спадкової справи вбачається, що ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, і з цього часу після його смерті відкрилась спадщина, яку прийняв ОСОБА_2 за заявою від 02 серпня 2012 року. Також суд приймає до уваги, що за матеріалами спадкової справи Банк, відповідно ст.1281 ЦК України направив спадкоємцю боржника заяву - претензію до спадкоємців, що прийняли спадщину стосовно виниклої заборгованості та про повернення кредитних коштів, яка не була направлена нотаріусом до спадкоємця, тобто не була доведена до відома спадкоємця.
Звернення до суду з вимогою про повернення всіх сум за кредитним договором у зв'язку з порушенням відповідачем умов договору є наслідком невиконання чи неналежного виконання боржником своїх договірних зобов'язань. Суд враховує, що це є спосіб цивільно-правової відповідальності боржника.
Суд критично оцінює конфіденційну заяву - претензію від 22 03.2013 року банку до нотаріальної контори в м. Боярка з вимогами до спадкоємців боржника ОСОБА_1, про смерть якого банку стало відомо тільки 03.01.2013 року щодо повернення суми 4 810 грн. 74 коп. станом на 28 січня 2013 року як заборгованості за кредитним договором від 13 травня 2011 року № 600110125, оскільки в матеріалах спадкової справи відсутня інформація, що цей конфіденційний лист - претензія нотаріусом був направлений до спадкоємця, та банк про це був повідомлений. Позивач не надав до суду доказів, чому банк нараховував відсотки за користування кредитом та комісію до 15 травня 2013 року, та чому позов надійшов до суду 04 липня 2013 року і позовні вимоги було заявлено саме до померлого ОСОБА_1, а не до спадкоємців померлого.
Суд приймає до уваги, що позивач в ході розгляду цивільної справи не уточнив позовні вимоги, не звернувся із письмовими вимогами до спадкоємця, не просить суд стягнути кредитну заборгованість із спадкоємця боржника.
За викладених обставин суд вважає, що в межах заявлених позовних вимог, сума боргу за договором кредиту не підлягає стягненню з відповідача на користь банку, позовні вимоги не підлягають задоволенню через недоведеність позивачем своїх вимог.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати суд відносить на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4- 11, 15, 16, 22, 267, 509, 526, 530, 546, 610-612, 614, 615, 617, 625, 651, 1054, 1055, 1281, 1282 ЦК України, ст.ст. 3-11, 15, 57-60,84-88,212-215 ЦПК України, суд,-
В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» який є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний Банк «Дельта» до ОСОБА_2 як правонаступника ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №002-28531-130411 від 13 квітня 2011 року в сумі 6 270 грн. 98 коп. - відмовити повністю.
Судові витрати віднести на позивача.
Копію рішення направити позивачу.
На рішення може бути подана апеляція до апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрійський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення або протягом цього ж часу з моменту отримання копії рішення.
Суддя :