Справа № 383/409/14-к .
30.04.2014 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого -судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бобринець кримінальне провадження № 12014120110000074 відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ромашки Компаніївського району Кіровоградської області, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, проживає в АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 17.04.2013 року Бобринецьким районним судом Кіровоградської області за ст. 186 ч. 3 КК України на 4 роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від призначеного покарання з іспитовим терміном на 2 роки.
- обвинуваченого за ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 190 КК України, суд -
ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна /крадіжку/, вчинену повторно та заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
18.02.2014 року о 09 годині ОСОБА_4 маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, прийшов до домоволодіння ОСОБА_6 , розташованого в АДРЕСА_2 . На запрошення господарки, ОСОБА_4 зайшов до кімнати будинку і реалізовуючи свій умисел на крадіжку чужого майна, скориставшись відсутністю ОСОБА_6 , яка в цей момент залишила його наодинці в кухні свого будинку, шляхом вільного доступу, з верхньої шухляди тумбочки таємно викрав, належні ОСОБА_7 гроші в сумі - 150 грн., та з дерев'яної шафи таємно викрав продукти харчування- пачку макаронів вагою 1 кг., вартістю 15 грн., пачку гречаної крупи вагою 1 кг., вартістю 11 грн., пачку пшоняної крупи вагою 1 кг., вартістю 10 грн., 300 гр. печива "Топлене молоко", вартістю 6 грн., 300 гр. цукерок "Карамаль", вартістю 7 грн. 50 коп., пляшку олії ємністю 1 л., вартістю 14 грн., чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 213 грн.05 коп.
Крім того, на початку травня 2013 року ОСОБА_4 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна шляхом обману, прийшов до домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_3 , в якому проживає ОСОБА_8 разом з матір'ю ОСОБА_9 . Ввівши ОСОБА_9 в оману, представившись соціальним працівником ОСОБА_4 з корисливих мотивів та ціллю особистого збагачення, реалізовуючи свій злочинний умисел на заволодіння чужим майном, попрохав у ОСОБА_9 кошти в сумі 520 грн. для розрахунку за надання їй комунальних послуг. ОСОБА_9 , вважаючи ОСОБА_4 соціальним працівником надала йому кошти свого сина ОСОБА_8 в сумі 520 грн.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений вину у вчиненні злочинів визнав повністю, надав показання, про те, що дійсно у травні 2013 року він самовільно залишивши школу-інтернат, де навчався. Проходячи по вулиці зайшов до незнайомого будинку, в якому проживала бабуся - ОСОБА_9 , вона його сприйняла спочатку за внука, а потім за соціального працівника, про що він не заперечив, та дала йому гроші в розмірі 520 грн. як плату за комунальні послуги. Гроші він приніс з собою до школи-інтернату, та згодом розповів вчителю, яка повернула ці кошти потерпілому. 18.02.2014 року прийшов до домоволодіння ОСОБА_6 , яку раніше знав та зайшов до будинку за її згодою. Скориставшись тим, що ОСОБА_6 вийшла з кімнати, викрав продукти харчування та кошти в сумі 150 грн. У скоєному розкаявся та просив вибачення у потерпілих. Шкоду відшкодував.
Потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в судове засідання не з'явилися, про час розгляду провадження повідомлені належним чином, заяв до суду не надавали. Цивільний позов не заявляли.
Встановлені в судовому засіданні обставини кримінального правопорушення підтверджені дослідженими доказами:
- показаннями свідка ОСОБА_10 , яка надала показання про те, що вона працює на посаді соціального педагога Бобринецької школи-інтенат, де в 2013 році навчався обвинувачений. Про вчинені крадіжки їй відомо зі слів самого обвинуваченого, який кожного разу по поверненню до школи розповідав про них. Відразу ж після цього, вона ходила до потерпілих та з'ясовувала обставини, викрадені кошти повернула потерпілому ОСОБА_8
- письмовими доказами:
- протоколом огляду місця події від 18.02.2014 року, в ході якого оглянуте домоволодіння ОСОБА_6 , а саме тумбочка та дерев'яна шафа в кімнаті, звідки було викрадено речі (а.п.11-12);
- протоколами слідчих експериментів за участю ОСОБА_4 від 22.03.2014 року в ході яких ОСОБА_4 вказав на місце вчинення крадіжки та заволодіння майном потерпілих (а.с.43-44, 75-76);
Оцінюючі досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає вину обвинуваченого доведеною та кваліфікує дії обвинуваченого за ст. 185 ч.2 КК України, а саме - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно та за ст. 190 ч.2 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене повторно.
Вирішуючи питання про вид і розмір покарання обвинуваченому, суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані, що характеризують особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Скоєні злочини класифікуються як середньої тяжкості.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
Обставиною, що пом'якшує покарання, є розкаяння обвинуваченого в скоєному злочині.
При призначенні покарання суд також враховує характеристику обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується посередньо, за місцем попереднього навчання - негативно, за висновком судово-психіатричної експертизи від 14.03.2014 року № 131 страждає легкою розумовою відсталістю, яка не позбавляла можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними, є осудним, раніше судимий, має не зняту на не погашену судимість та вчинив злочин в період іспитового строку, що вказує на те, що обвинувачений на шлях виправлення не став та продовжує вчиняти злочини, приходить до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_4 покарання, пов'язаного з ізоляцією від суспільства, яке буде достатнім і необхідним для його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів.
Цивільний позов потерпілими не заявлений.
Речові докази відсутні.
Судові витрати по справі відсутні.
Клопотань про обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченої прокурором на заявлялося.
Керуючись ст. 368, 370 - 374, 392, 393 КПК України, суд -
Визнати винним ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 185 та ч.2 ст. 190 КК України та призначити йому покарання:
- за ч.2 ст. 185 КК України - 3 роки позбавлення волі.
- за ч.2 ст.190 КК України - 2 роки позбавлення волі;
Відповідно до ст. 70 ч. 1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_4 покарання 3 роки позбавлення волі.
Відповідно до ст. 71 ч. 1 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання призначеного за вироком Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 17.04.2013 року і остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді 4 роки 3 місяці позбавлення волі.
Строк відбуття покарання рахувати з часу фактичного затримання.
Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили ОСОБА_4 не обирати.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу подано не було.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до апеляційного суду Кіровоградської області через Бобринецький районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченим та прокурору
Суддя ОСОБА_1