Справа № 380/119/14-ц Головуючий у І інстанції Косович Т.П.
Провадження № 22-ц/780/2874/14 Доповідач у 2 інстанції Воробйова Н.С.
Категорія 56 05.05.2014
Іменем України
05 травня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого судді Воробйової Н.С.
суддів:., Верланова С.М., Касьяненко Л.І.
при секретарі Бобку О.В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Тетіївського районного суду Київської області від 13 березня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,-
У січні 2014 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те , що відповідно до укладеної Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт від 24.10.2012 року відповідач отримав кредит у розмірі 52 820,90 грн., зі сплатою відсотків у розмірі 18 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом на строк 36 місяців з 24.10.2012 року по 31.10.2015 року. На виконання умов даного договору банк свої зобов»язання виконав належним чином., а відповідач належним чином не виконує взятих на себе зобов»язань, допустив заборгованість по кредитним зобов»язанням, яка станом на 26.12.2013 року становить суму 59026,57 грн., яка складається з: 48525,05 грн. - заборгованість за кредитом; 7214,54 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; а також штрафи відповідно до Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. штраф (фіксована частина) та 2786,98 грн. Штраф (процентна складова). Просив задовольнити позовні вимоги.
Рішенням Тетіївського районного суду Київської області від 13 березня 2014 року у задоволені позову - відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач, з підстав неповного з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
По справі встановлено, що 24.10.2012 року між сторонами було укладено Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт, відповідно до якої позивач надав відповідачу строковий кредит в розмірі 52820,9 грн. на строк 36 місяців з 24.10.2012 року по 31.10.2015 року шляхом встановлення кредитної лінії на платіжну картку на споживчі цілі, в обмін на обов»язок відповідача по поверненню кредиту, сплаті відсотків в розмірі 1,5 % щомісяця на суму залишку заборгованості по кредиту у вказані в заяві, Умовах і правилах строки.
Згідно п.2.1. Угоди погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: починаючи з 1 по 25 число кожного місяця відповідач надає Банку грошові кошти (щомісячний платіж) в сумі 1916,34 грн. для погашення заборгованості по кредиту, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотків, а також інших витрат у відповідності до Умов і правил . Дата останнього погашення заборгованості повинна бути не пізніше 31.10.2015 року.
З розрахунку заборгованості за договором від 24.10.2012 року встановлено, що станом на 26.12.2013 року відповідач має заборгованість по кредитному договору на загальну суму 59026,57 грн., яка складається з 48525,05 грн. - заборгованість за кредитом; 7214,54 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; а також штрафи відповідно до Умов та правил надання банківських послуг - 500 грн. штраф ( фіксована частина) та 2786,98 грн. штраф ( процентна складова).
Згідно умов Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт сторони домовилися зменшити розмір заборгованості по процентам, пені, штрафним санкціям (п.п.1.1.1.-1.2.1) та визначили суму заборгованості з дати підписання Генеральної угоди, яка складає 40952,80 грн. (п.1.2.2 угоди).
Позичальник підтвердив своїм підписом свою згоду, що підписана Генаральна угода разом з запропонованими ПАТ Умовами та Правилами, Тарифами складають між ним та банком Кредитний договір ( а.с. 5 зв, 5--28).
Згідно з п.2.1 Генеральної угоди погашення заборгованості здійснюється позичальником шляхом надання банку грошових коштів в сумі 1916,34 грн. в період з 01 по 25 число кожного місяця (а.с.5).
Відповідно до п.1.4. Генеральної угоди у разі порушення позичальником будь-якого із зобов»язань більш ніж на 1 день строком повернення кредиту є другий день з моменту такого порушення і вся заборгованість по кредиту з цього моменту вважається простроченою.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості встановлено, що відповідач здійснив погашення у сумі, передбаченій Генеральною угодою у листопаді та грудні 2012 року, а починаючи з травня 2013 року - взагалі припинив вносити кошти на погашення заборгованості( а.с.3, 80-81).
Відповідно до ст. 526, 527,530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст..1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов»язаний сплатити грошову суму відповідно до ст..625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов»язок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що у відповідача був відсутній графік платежів, який є складовою частиною договору, порядок погашення кредитної заборгованості та строків сплати чергових платежів. Крім того, позивачем не направлялася відповідачу досудова вимога щодо повернення заборгованості по кредиту та відсоткам за користування кредитними коштами, строк виконання якого ще не настав. У зв»язку з чим, дійшов висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими.
Однак з такими висновками суду повністю погодитись не можна з наступних підстав.
Як видно з розрахунку заборгованості, наданому позивачем на обґрунтування позовних вимог, відповідач станом на 26.12.2013 року має заборгованість по кредитному договору на загальну суму 59026,57 грн., яка складається із наступного: 48525,05 грн. - заборгованість за кредитом; 7214,54 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; а також штрафи відповідно до Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. штраф ( фіксована частина) та 2786,98 грн. штраф ( процентна складова).
Вищезгаданий розрахунок (а.с.3) містить дані за який період нараховано відсотки, комісія та штраф, у т.ч. дату, коли було здійснено нарахування (графа 1) та кількість днів, за які нараховано конкретні суми (графа 2), суми поточної заборгованості за тілом кредиту (графа 3), суми простроченої заборгованості за тілом кредиту (графа 5), розмір відсоткової ставки, яка була застосована (графа 6,7), суми відсотків, які нараховано на поточну та прострочену заборгованість (графа 9,10), суми заборгованості по відсотках в цілому (графа 13).
Будь-які дані щодо спростування відповідачем наданого позивачем розрахунку матеріали справи не містять.
Не можна погодитися також з висновком суду щодо відсутності у відповідача графіку погашення заборгованості, розміру коштів, що підлягає погашенню, порядку внесення коштів, оскільки він не ґрунтується на матеріалах справи.
Як вже наголошувалося, пунктом 2.1. Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості, підписаної банком та особисто відповідачем, встановлено, що погашення заборгованості здійснюється позичальником шляхом надання банку грошових коштів в сумі 1916, 34 грн. в період з 01 по 25 число кожного місяця., тобто вказана сума є незмінною та підлягає внесенню щомісячно. Більш того, як вбачається з розрахунку заборгованості, позичальник здійснював оплату грошових коштів на погашення заборгованості і лише у травні 2013 року взагалі припинив вносити кошти на виконання взятих на себе кредитних зобов»язань.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, а рішення суду - вимогам матеріального і процесуального права. У зв»язку з чим, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким необхідно задовольнити позовні вимоги позивача у повному обсязі.
Керуючись ст..ст.307, 309 ЦПК України, колегія
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити.
Рішення Тетіївського районного суду Київської області від 13 березня 2014 року скасувати. Ухвалити нове.
Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» суму заборгованості в розмірі 59026, 57 грн., яка складається з: 48525, 05 грн. - заборгованість за кредитом, 7214, 54 грн. - заборгованість по процентам, 500,00 грн. - штраф фіксований, 2786, 98 - штраф процентна складова, а також судові витрати в сумі 885,40 грн., а всього 59911, 97 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді: