05 травня 2014 року м. Київ К/800/23408/14
Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про визнання постанови незаконною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2014 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2014 року, відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про визнання незаконною постанови від 14.11.2013 р. про зупинення виконавчого провадження № 12388651, зобов'язання провести виконавчі дії по виконанню ВП № 12388651 і накласти штраф на посадових осіб Головного управління праці та соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації за невиконання вимог державного виконавця.
Судові рішення мотивовані тим, що 14.11.2013 р. державний виконавець правомірно виніс постанову про зупинення виконавчого провадження у зв'язку із зверненням до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення суду (пункт 1 частини першої статті 38 Закону України "Про виконавче провадження"). Протиправної бездіяльності відповідачем не допущено, оскільки ним вживалися всі передбачені чинним законодавством заходи, спрямовані на виконання судового рішення про стягнення на користь ОСОБА_2 з Головного управління праці та соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації грошової компенсації, в тому числі й після поновлення 30.01.2014 р. виконавчого провадження.
У касаційній скарзі адвокат позивача, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга має містити обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права та як вони вплинули на правильність вирішення справи.
Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.
Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про визнання постанови незаконною та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.К. Черпак