03 квітня 2014 року м. Київ К/800/2544/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
суддів: Васильченко Н.В., Калашнікової О.В., Леонтович К.Г.,
провівши попередній розгляд касаційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим на постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 23 грудня 2011 року та постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2012 року у справі № 2а-7731/11/0124 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови здійснити позивачу перерахунок пенсії з врахуванням при її обчисленні грошового забезпечення за сумісництво, сплачене позивачу за період з 01 жовтня 2008 року по день звільнення, 30 вересня 2010 року; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу та врахувати при її обчисленні грошове забезпечення за сумісництво, сплачене позивачу за період з 01 жовтня 2008 року по день звільнення, 30 вересня 2010 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 30 вересня 2010 року позивач був звільнений з органів внутрішніх справ. Йому була призначена пенсія. Однак, як стало відомо позивачу, під час нарахування пенсії не було враховано грошове забезпечення за сумісництво.
Постановою Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 23 грудня 2011 року, зміненою постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2012 року, задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову з мотивів порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши в межах доводів касаційної скарги матеріали справи на предмет повноти та всебічності дослідження їх судами та обґрунтованості застосування норм матеріального права до спірних правовідносин, вивчивши доводи касаційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав до її задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 був звільнений у званні старшини міліції, з посади міліціонера з охорони об'єктів ( м. Алупка ) батальйону міліції Ялтинського міжрайонного відділу Державної служби охорони Управління Державної служби охорони при Головному управлінні з 30 вересня 2010 року, що підтверджує наказ № 365 о/с від 29 вересня 2010 року.
Вислуга років у календарному обчисленні на день звільнення склала 20 років 03 місяці 04 дні.
До звільнення, ОСОБА_1 був призначений на посаду міліціонера з охорони об'єктів роти міліції Ялтинського міжрайонного відділу Державної служби охорони Управління Державної служби охорони при Головному управлінні за сумісництвом з встановленим посадовим окладом за сумісництво в розмірі 560 гривень, що затверджено Наказом УДСО при ГУМВС України в АРК № 83 від 28 січня 2008 року.
Починаючи з жовтня 2008 року, ОСОБА_1 отримував за сумісництво щомісячну доплату, що підтверджується довідкою за 2008 - 2010 роки.
Відповідно до ст. 49 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсію згідно з цим Законом призначають органи Пенсійного фонду України.
Згідно з ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії прапорщикам обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992 року «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії.
Тобто, грошове забезпечення за сумісництво відповідно до вищевказаних документів складалось з окладу за посадою, окладу за спеціальним званням, процентної надбавки за вислугу років, та інших постійних надбавок відповідно до норм чинного законодавства, діючого на момент здійснення виплат заробітної плати зарахування яких до кола виплат з яких обчислюється пенсія обов'язково, відповідно до частини 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Позивачу була призначена пенсія, однак до її складу не було зараховано грошового забезпечення за роботу за сумісництво.
Таким чином, при обчисленні пенсії відповідачем не враховано суму грошового забезпечення - окладу, яку отримував ОСОБА_1 за сумісництво на підставі Наказу № 83 від 28 січня 2008 року.
За таких обставин, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку задовольнивши позовні вимоги.
З огляду на викладене, а також враховуючи, що відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову.
Судами вірно встановлено характер спірних взаємовідносин та обґрунтовано застосовано норми матеріального права до їх вирішення. Порушень норм процесуального закону, які б могли призвести до прийняття невірного рішення, не встановлено. Твердження касаційної скарги зазначений висновок суду не спростовують.
Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 220, 220-1, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим відхилити.
Постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 23 грудня 2011 року, змінену постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2012 року, та постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2012 року у справі № 2а-7731/11/0124 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 236 - 238, 239-1 КАС України.
Судді: