"10" квітня 2014 р. м. Київ К-24888/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
головуючого: Мороз Л.Л.,
суддів: Горбатюка С.А.,
Зайця В.С.,
розглянувши у порядку письмового розгляду за ініціативою суду питання про виправлення описки у судовому рішенні, прийнятому за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Галицького районного суду м. Львова від 26.12.2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Львівської міської ради про визнання недійсним рішення № 406 від 06.05.2005 «Про затвердження Положення про порядок врегулювання питань самовільного будівництва в м. Львові» та рішення № 1224 від 18.11.2005 «Про внесення змін і доповнень до рішення виконавчого комітету № 406 від 06.05.2005 року»,
ОСОБА_2 звернулась з позовом до виконавчого комітету Львівської міської ради про визнання недійсним рішення № 406 від 06.05.2005 «Про затвердження Положення про порядок врегулювання питань самовільного будівництва в м. Львові» та рішення №1224 від 18.11.2005 «Про внесення змін і доповнень до рішення виконавчого комітету № 406 від 06.05.2005 року».
Постановою Галицького районного суду м. Львова від 26.12.2008 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2010 року, у задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись з судовими рішеннями у справі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судами норм процесуального та матеріального права, подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій просить скасувати судові рішення у справі та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.09.2010 року касаційну скаргу залишено без задоволення, оскаржені судові рішення залишено без змін.
Проте, при комп'ютерному наборі тексту ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.09.2010 року допущено описки в описовій, мотивувальній та резолютивній частинах, які необхідно виправити на підставі статті 169 КАС України.
Відповідно до правил статті 169 КАС України суд може з власної ініціативи або за заявою особи, що брала участь у справі, чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало рішення законної сили чи ні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 169, 222 КАС України, колегія суддів
Внести виправлення в ухвалу Вищого адміністративного суду України від 01.09.2010 року.
Виключити зі змісту другого абзацу описової частини ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.09.2010 року речення 2, 3, 4 та 5 (починаючи зі слів «Постановою Донецького» та по слова «позову відмовлено» включно).
Виключити зі змісту описової та мотивувальної частин ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.09.2010 року абзаци 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 (починаючи зі слів «Судами попередніх інстанцій встановлено, що» та по слова «в розмірі 2193.14 грн.» включно), замінивши їх текстом, такого змісту:
«Судами попередніх інстанцій було встановлено, що Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 406 від 06.05.2005 року «Про затвердження Положення про порядок врегулювання питань самочинного будівництва в м. Львові» затверджено Положення про порядок врегулювання питань самочинного будівництва в м. Львові.
Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №1224 від 18.11.2005 року «Про внесення змін і доповнень до рішення виконавчого комітету № 406 від 06.05.2005 року» внесено зміни до рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 406 віл 06.05.2005 року та затверджено в новій редакції Положення про порядок врегулювання питань самочинного будівництва у м. Львові.
Позивач в обґрунтування позову зазначав, що він є власником квартири у будинку, у якому інша особа самовільно зруйнувала частину несучої стіни та влаштувала дверний пройом замість віконного. При цьому позивач вважає, що Положення №1224 прийнято з перевищенням компетенції виконавчого комітету Львівської міської ради, визначеної Конституцією України та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», порушує її право власності, не опубліковане у встановленому законом порядку.
Колегія суддів зазначає, що вказане Положення регулює порядок розгляду питань з самочинного (самовільного) будівництва в м. Львові (крім цілісних майнових комплексів), що стосується фізичних осіб, юридичних осіб і фізичних осіб суб'єктів підприємницької діяльності уповноваженими на це структурними підрозділами міської ради і визначає механізм виконання прийнятих рішень.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» правовий статус місцевого самоврядування в Україні визначається Конституцією України, цим та іншими законами, які не повинні суперечити положенням цього Закону. Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Відповідно до ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження: здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об'єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу.
Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій відносно того, що оскаржені рішення виконавчого комітету Львівської міської ради прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Обставини, які були встановлені судами попередніх інстанцій, не свідчать про наявність порушення прав позивача у зв'язку з прийняттям відповідачем оскаржених у цій справі рішень».
Внести виправлення у резолютивну частину ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.09.2010 року, замість «Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області» зазначити «Красовської Алли Вадимівни», замість «постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2010 року» зазначити «постанову Галицького районного суду м. Львова від 26 грудня 2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2010 року».
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: