"02" квітня 2014 р. м. Київ К/9991/12587/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.
за участю секретаря Гончарук І.Ю.
представників позивача не з'явився
відповідача Богач М.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Південної митниці Міндоходів на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29.03.2010 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2011 по справі №2-а-12302/09/1570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПО-ВІП» до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси, Південної митниці Міндоходів про скасування податкових повідомлень та податкової вимоги.
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представника відповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:
На розгляд суду передано вимоги, з урахуванням уточнення позовних вимог, Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПО-ВІП» (далі - ТОВ «ЕКСПО-ВІП», позивач) до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси (далі - ДПІ у Приморському районі міста Одеси, відповідач-1), Південної митниці Міндоходів (далі - Південна митниця, відповідач-2), про скасування податкових повідомлень від 29.12.2008 №37 та від 29.12.2008 №38, скасування першої податкової вимоги від 15.10.2009 №1/3596.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 29.03.2010, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2011, позовні вимоги задоволено. Скасовано податкові повідомлення від 29.12.2008 №37, від 29.12.2008 №38 та першу податкову вимогу від 15.10.2009 №1/3596.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем-2 безпідставно, в порушення визначеного законодавством порядку, винесено податкові повідомлення від 29.12.2008 №37 та від 29.12.2008 №38.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Південна митниця Міндоходів 12.03.2011 звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 14.03.2011 прийняв її до свого провадження.
В касаційній скарзі відповідач-2 просив скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29.03.2010 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2011, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В обґрунтування своїх вимог Південна митниця Міндоходів посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статті 19 Конституції України, підпункту 2.1.1 пункту 2.1 та підпункту 2.2.1 пункту 2.2 статті 2, підпункту «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», пункту 1 частини першої статті 42 Митного кодексу України та статей 69, 86, пунктів 1, 2 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до приписів статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України здійснено заміну відповідача-2 - Південну митницю Державної митної служби України її правонаступником - Південною митницею Міндоходів.
Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що позивачем у період з 01.03.2008 по 30.09.2008 імпортувалися в Україну кульки поліетиленові «Вироби з пластмаси для транспортування товарів: пакети з полімерів етилену для пакування промислових товарів» за кодом УКТЗЕД 3923210000.
Митна вартість зазначених товарів декларувалася ТОВ «ЕКСПО-ВІП» із застосуванням першого методу визначення митної вартості товарів, які імпортуються (вартість операції).
Імпортований позивачем товар проходив митний контроль та оформлення. На підтвердження митної вартості товару ТОВ «ЕКСПО-ВІП» надавалися митному органу контракт, інвойси, ВМД, підтвердження розрахунків, сам товар для його митного огляду. Всі митні платежі і податки були сплачені своєчасно.
Південною митницею проведено камеральну перевірку стану дотримання вимог законодавства України з питань митної справи щодо повноти нарахування та сплати позивачем митних платежів при митному оформлені товарів за кодом УКТЗЕД 3923210000 у період з 01.03.2008 по 30.09.2008.
За наслідками перевірки Південною митницею складено акт від 20.11.2008 №К008/8/500000000/0033659555 та прийнято податкові повідомлення форми «Р» від 29.12.2008 №37, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по сплаті мита - 455474,17грн. (за основним платежем - 433784,92грн., за штрафними санкціями - 21689,25грн.), а також від 29.12.2008 №38, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по сплаті податку на додану вартість - 1492553,80грн. (за основним платежем - 1421479,81грн., за штрафними санкціями - 71073,99грн.).
Відповідно до частини першої статті 265 Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Такий контроль може здійснюватися в установленому порядку із застосуванням різних форм, у тому числі відповідно до статей 60 і 69 цього Кодексу, після закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів. Порядок контролю правильності визначення митної вартості товарів після закінчення операції митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів та донарахування обов'язкових платежів визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 4 Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 09.04.2008 №339, контроль за правильністю визначення митної вартості товарів після закінчення операцій їх митного контролю, митного оформлення та пропуску через митний кордон України здійснюється митним органом, зокрема, шляхом проведення камеральної перевірки.
Відповідно до пунктів 7 та 8 зазначеного Порядку у разі коли в результаті здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів після закінчення операцій їх митного контролю, митного оформлення та пропуску через митний кордон України виявлено обставини, що вплинули на рівень задекларованої митної вартості таких товарів, митний орган приймає рішення про визначення їх митної вартості за встановленою Держмитслужбою формою.
Рішення про визначення митної вартості товарів надсилається декларанту в десятиденний строк з моменту прийняття поштою з повідомленням про вручення або видається йому під розписку.
Згідно з пунктом 9 Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів у разі заниження податкового зобов'язання та його непогашення протягом 10 днів з дати надходження рішення митного органу про визначення митної вартості товару зазначений орган самостійно вживає заходів для донарахування сум податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановленому Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» порядку.
Відповідно до підпункту 2.1.1 пункту 2.1 статті 2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» митні органи є контролюючими органами стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України.
Згідно з підпунктом «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 зазначеного Закону контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо ним внаслідок проведення камеральної перевірки виявлено арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що в акті від 20.11.2008 №К008/8/500000000/0033659555 зазначено, що за період з 01.03.2008 по 30.09.2008 позивачем було оформлено 22 ВМД, які були надані до митного органу з пакетами документів, необхідних для митного оформлення товару «Вироби з пластмаси для транспортування товарів: пакети з полімерів етилену для пакування промислових товарів». Загальна сума сплачених платежів по 22 ВМД склала 1484210,00грн.
В акті від 20.11.2008 №К008/8/500000000/0033659555 також зазначено, що відповідно до листа Держмитслужби №11/2-16/4428 ЕП рівень митної вартості товарів не може бути нижчий за рівень вартості прямих витрат, пов'язаних з їх виробництвом. У зв'язку з коригуванням митної вартості вантажу «Вироби з пластмаси для транспортування товарів: пакети з полімерів етилену для пакування промислових товарів» за кодом 3923210000 УКТЗЕД походженням з Китаю до рівня 1,8 доларів США за кг., суми мита та податку на додану вартість становитимуть за 22 ВМД відповідно 780812,85грн. та 2558663,66грн.
Виходячи із зазначеного, суди дійшли правомірного висновку, що відповідачем-2 відповідно до змісту акту від 20.11.2008 №К008/8/500000000/0033659555 не виявлено арифметичних або методологічних помилок в оформлених позивачем 22 ВМД, а встановлено нову митну вартість імпортованого ТОВ «ЕКСПО-ВІП» товару, а також здійснено новий розрахунок ввізного мита та суми податку на додану вартість, що підлягають сплаті до Державного бюджету України, виходячи з нової митної вартості відповідного товару.
Разом з тим, Південною митницею рішення про визначення митної вартості товарів за встановленою Держмитслужбою формою не приймалося, що є порушенням вимог пунктів 7 та 8 Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів.
Враховуючи вищезазначене, висновок судів попередніх інстанцій про неправомірність прийняття Південною митницею податкових повідомлень від 29.12.2008 №37 та від 29.12.2008 №38 в порушення визначеного законодавством порядку є правильним.
В свою чергу, неправомірність визначення позивачеві на підставі податкових повідомлень від 29.12.2008 №37 та від 29.12.2008 №38 податкових зобов'язань по сплаті мита на суму 455474,17 грн. та по сплаті податку на додану вартість на суму 1492553,80грн. обумовлює відсутність податкового боргу зі сплати відповідних платежів, а тому перша податкова вимога №1/3596 від 15.10.2009 також підлягає скасуванню.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 55, 160, 210, 220, 221, 223, 227, 230, 231, та частиною п'ятою ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Касаційну скаргу Південної митниці Міндоходів залишити без задоволення.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29.03.2010 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2011 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: __________________ Т.М. Шипуліна
Судді: __________________ Л.І. Бившева
__________________ А.М. Лосєв