24 квітня 2014 року м. Київ К/9991/30633/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючої: Гончар Л.Я.,
Суддів: Конюшка К.В.,
Чалого С.Я.
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Дочірнього підприємства "Луганський облавтодор" відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 16 січня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2012 року у справі за позовом Дочірнього підприємства "Луганський облавтодор" відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Контрольно-ревізійного управління в Луганській області про визнання протиправною та скасування вимоги в частині,
У серпні 2011 року Дочірнє підприємство "Луганський облавтодор" відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» звернулось до суду з позовом до Контрольно-ревізійного управління в Луганській області про визнання протиправною та скасування вимоги в частині стягнення 631,31тис.грн.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 16 січня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2012 року, позов залишено без розгляду з тих підстав, що позивач повторно не з'явився в судове засідання.
У поданій касаційній скарзі Дочірнє підприємство "Луганський облавтодор" відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просило скасувати зазначені судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що представник позивача без поважних на причин двічі не прибув у судові засідання, що у відповідності до абзацу 4 частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення позовної заяви без розгляду.
Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується з вказаними висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 20.12.2011 відкрито провадження у справі за позовом Дочірнього підприємства «Луганський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Контрольно-ревізійного управління в Луганській області про визнання протиправною та скасування вимоги у частині стягнення 631,31 тис. грн., справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 05.01.2012 на 11.00.
Вказана ухвала суду отримана позивачем 26.12.2011, про що свідчить підпис уповноваженої особи підприємства на поштовому повідомлені.
В судове засідання 05.01.2012 позивач не прибув, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутністю не подавав.
Через неявку позивача у судове засідання 05.01.2012 розгляд адміністративної справи відкладено на 16.01.2012 на 10 год. 20 хв., про що повідомлено позивача повісткою, яку отримано ним 10.01.2012.
16.01.2012 в 10 год. 20 хв. в судове засідання позивач повторно не з'явився, надавши заяву про перенесення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому процесі.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України позов підлягає залишенню без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у судове засідання без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Посилання позивача на неможливість бути присутнім у судовому засіданні 16.01.2012 та подане у зв'язку з цим клопотання про відкладення розгляду справи суд визнав необґрунтованими. Так, обставини, з якими сторона пов'язує поважність причин неможливості направлення свого представника у судове засідання, мають бути доведеними. У той же час, дочірнє підприємство "Луганський облавтодор" відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» є юридичною особою. Доказів неможливості направлення іншого представника для участі у розгляді справи підприємством не надано.
За вказаних обставин, колегія суддів вказує на обґрунтованість застосування судом першої інстанції положень пункту 4 частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України та залишення позову без розгляду.
Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень судами не допущено.
Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 160, 167, 220, 220-1, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-
Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Луганський облавтодор" відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» відхилити, а ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 16 січня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та не може бути переглянута в порядку ст.ст.235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: