"02" квітня 2014 р. м. Київ К/9991/7579/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.
розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «РИТМ» на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.06.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.01.2011 у справі №2а-1824/10/2570 за позовом Державної податкової інспекції у місті Чернігові до Публічного акціонерного товариства «РИТМ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головне управління Державного казначейства України в Чернігівській області про стягнення боргу.
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.06.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.01.2011, позовні вимоги Державної податкової інспекції у місті Чернігові (далі - ДПІ у м. Чернігові, позивач) до Публічного акціонерного товариства «РИТМ» (далі - ПАТ «РИТМ», відповідач) задоволено. Стягнуто з ПАТ «РИТМ» до державного бюджету суму податку на додану вартість для виплати дотацій підприємствам за листопад 2009 року в розмірі 1127397,00грн., як таку, що використана не за цільовим призначенням.
Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що несвоєчасно сплачені грошові кошти за рахунок сум податку на додану вартість, що розраховуються переробними підприємствами за окремою податковою декларацією, є такими, що використані підприємством не за цільовим призначенням та підлягають стягненню до Державного бюджету України.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ПАТ «РИТМ» 09.02.2011 звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 19.07.2011 прийняв її до свого провадження.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.06.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.01.2011, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, п. п. 5, 7 Порядку обліку та використання коштів, спрямованих на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2009 №291 «Про реалізацію пункту 11.21 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі-Порядок №291), абз. «а» пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4, пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п. 11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України.
Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у м. Чернігові було проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації відповідача з податку на додану вартість за листопад 2009 року, за результатом якої було встановлено порушення ПАТ «РИТМ» вимог п. 11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягало у несвоєчасній сплаті відповідачем податку на додану вартість для виплати дотацій, в результаті чого за підприємством станом на 14.01.2010 рахується заборгованість з податку на додану вартість по виплаті дотацій переробним підприємствам в загальному розмірі 1650221,96грн., в тому числі по декларації з податку на додану вартість за листопад 2009 року в розмірі 1127397,00грн.
Згідно з п. 11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі. Порядок обліку зазначених коштів визначається Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 5 Порядку №291 передбачено, що перерахування коштів сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними молоко та м'ясо в живій вазі здійснюється за платіжними дорученнями з поточного рахунку переробного підприємства за цінами відповідно до укладених договорів, а сум дотацій - з його небюджетного рахунку, відкритого в територіальному органі Державного казначейства України (далі - небюджетний рахунок), на окремі рахунки сільськогосподарських товаровиробників, які вони повинні відкрити в обслуговуючих банках протягом одного звітного періоду.
Відповідно до порядку перерахування суми коштів на небюджетний рахунок, визначеного абзацом третім цього пункту, переробні підприємства у кінці кожного робочого тижня перераховують половину зарахованої їм на поточний рахунок суми податку на додану вартість, нарахованого на обсяги поставленої ними готової продукції. Остаточний розрахунок належної до перерахування на небюджетний рахунок суми податку на додану вартість проводиться щомісяця відповідно до окремої податкової декларації.
З огляду на зазначене можна зробити висновок, що джерелом формування коштів на небюджетному рахунку переробних підприємств, які в подальшому перераховуються на окремий рахунок сільськогосподарським товаровиробникам у вигляді дотацій, є частина податку на додану вартість, обов'язок сплати якого до державного бюджету для платників податку встановлений законом. Отже, положеннями п. 11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» та Порядку №291 законодавець визначив для переробних підприємств особливості справляння податку на додану вартість, нарахованого на обсяги поставленої готової продукції, виготовленої з поставлених сільськогосподарськими товаровиробниками молока та м'яса в живій вазі.
Саме тому згідно з абз. 4 п. 5 Порядку №291 визначено правові наслідки інших варіантів перерахування, а саме - перераховані безпосередньо з поточних рахунків переробних підприємств без зарахування на небюджетні рахунки суми коштів за рахунок сум податку на додану вартість, що розраховуються переробними підприємствами за окремою податковою декларацією, не враховуються як дотації.
На користь цієї позиції свідчить і визначена Порядком №291 супроводжувальна податкова документація щодо руху цих коштів (окрема податкова декларація, реєстр платіжних доручень на фактично зараховані на небюджетний рахунок кошти, виписка територіальних органів Державного казначейства України з небюджетного рахунку), а також закріплення у ньому за органами державної податкової служби контролюючої функції щодо правильності визначення такими підприємствами сум податку на додану вартість та їх перерахування за платіжними дорученнями на небюджетні рахунки.
Не перераховані на бюджетні рахунки суми податку на додану вартість та виплати сум коштів, здійснені з небюджетних рахунків за призначенням з порушенням цього Порядку, відповідно до абз. 5 п. 5 Порядку №291 вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням і підлягають стягненню до державного бюджету.
Згідно з абз. 3 п. 7 Порядку №291 не перераховані переробними підприємствами на окремі рахунки сільськогосподарських товаровиробників суми дотацій у строки, встановлені законодавством для сплати податку на додану вартість до бюджету, вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням і підлягають стягненню до державного бюджету.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що перерахування переробними підприємствами на окремі рахунки сільськогосподарських товаровиробників дотацій згідно з п. 11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» у розмірі, у строки та в установленому порядку є податковим зобов'язанням, невиконання якого тягне наслідки, передбачені цим Законом та прийнятим на підставі нього нормативно-правовим актом Кабінету Міністрів України.
Відповідальність за додержання законів про оподаткування відповідно до ч.1 ст. 11 Закону України «Про систему оподаткування» несуть платники податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України. Фінансові санкції за наслідками документальних перевірок згідно з частиною другою цієї статті, які здійснюються органами державної податкової служби України та іншими уповноваженими державними органами, застосовуються у розмірах, передбачених законодавчими актами, чинними на день завершення таких перевірок або ревізій.
З огляду на зазначене та за встановлених судом обставин щодо несвоєчасної сплати ПАТ «РИТМ» податку на додану вартість для виплати дотацій за листопад 2009 року, рішення суду першої та апеляційної інстанцій є правомірним.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів не спростовують і не дають підстав вважати, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. ст. 210, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «РИТМ» залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.06.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.01.2011 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: __________________ Т.М. Шипуліна
Судді: __________________ Л.І. Бившева
__________________ А.М. Лосєв