07 квітня 2014 року м. Київ К/9991/14874/11
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого Ланченко Л.В.
суддів Пилипчук Н.Г.
Цвіркуна Ю.І.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську
на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.06.2009 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2011
у справі №2а-1243/09/0970
за позовом Товарної біржі «Галицька»
до Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.06.2009, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2011, позов задоволено. Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Івано-Франківську №0002681700/0 від 20.01.2009, №0002681700/1 від 16.02.2009, №0002681700/2 від 13.03.2009, №0002681700/3 від 16.04.2009.
У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача-1, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідачем проведено планову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 по 30.09.2008, за результатами якої складено акт від 09.01.2009 №18/23-2/33644915.
За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення п.1.15. ст.1, пп.8.1.1 п.8.1 ст.8, п.12.3 ст.12, п.17.2 ст.17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» внаслідок невиконання обов?язку податкового агента щодо нарахування, утримання та перерахування до бюджету 12553,98 грн. податку з доходів фізичних осіб - продавців транспортних засобів за біржовими угодами, зареєстрованими позивачем у вказаному періоді.
На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0002681700/0 від 20.01.2009, яким визначено податкове зобов?язання з податку з доходів фізичних осіб від інших видів діяльності в сумі 37661,94 грн., у т.ч. основних платіж 12553,98 грн. та штрафні (фінансові) санкції 25107,96 грн.
За наслідками адміністративного узгодження скарги платника залишені без задоволення, прийняті податкові повідомлення-рішення з відповідним індексом, якими доведено нові граничні строки сплати податкових зобов??язань.
Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач у касаційній скарзі, та вважає, що судами повно встановлені обставини у справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.
Статтею 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначається податковий агент при здійсненні операцій з продажу або обміну об'єктів рухомого майна.
Так пунктом 1.15 цієї статті визначено, що податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.
Податковим агентом, зокрема, є фізична особа, що є суб'єктом підприємницької діяльності чи здійснює незалежну професійну діяльність, яка використовує найману працю інших фізичних осіб, щодо виплати заробітної плати (інших виплат та винагород) таким іншим фізичним особам.
Пунктом 12.3 статті 12 цього Закону встановлено, що, якщо об'єкт рухомого майна продається за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента, то така особа вважається податковим агентом платника податку стосовно оподаткування доходів, отриманих таким платником податку від такого продажу. Пунктом 12.5 визначено, що податковим агентом при здійсненні операцій з відчуження об'єктів рухомого майна в порядку, передбаченому в статті 12 цього Закону, є нотаріус, який посвідчує відповідний договір або дійсність підписів сторін угоди за наявності документа про сплату податку сторонами договору.
Відповідно до частини 7 статті 279 Господарського кодексу України та частин 3, 4 статті 1 Закону України «Про товарну біржу» (у редакціях чинних на момент виникнення спірних правовідносин) товарна біржа не займається посередництвом і не має на меті одержання прибутку, а діяльність товарної біржі здійснюється відповідно до цього Закону та чинного законодавства України, статуту біржі, правил біржової торгівлі та біржового арбітражу.
Оскільки товарна біржа не є посередником з продажу, обміну рухомого майна, то вона відповідно не може бути податковим агентом.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивач у цьому випадку не є податковим агентом, а тому донарахування податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб та застосування штрафних (фінансових) санкцій є необґрунтованим.
За таких обставин суди застосували норми матеріального права та вирішили спір по суті правильно, у зв'язку з чим їх рішення підлягають залишенню без змін.
Такі висновки судів узгоджуються з правовою позицією викладеною Верховним Судом України, зокрема, у постанові від 14.04.2009 за позовом Одеської товарної біржі до ДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення.
Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську відхилити, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.06.2009 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2011 залишити без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.
Головуючий Л.В.Ланченко
Судді Н.Г.Пилипчук
Ю.І.Цвіркун