АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
5 травня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4
прокурора - ОСОБА_5
засудженого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальну справу за апеляційною скаргою з доповненнями прокурора ОСОБА_7 , яка брала участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 27 березня 2013 року,
Цим вироком засуджені:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, який народився в м. Києві, без певного місця реєстрації, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , -
за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України - на п'ять років позбавлення волі з конфіскацією майна;
за ч. 1 ст. 309 КК України - на два роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_6 визначене остаточне покарання у виді п'яти років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Відповідно до ст. 75 КК України, ОСОБА_6 звільнений від відбування призначеного основного покарання з випробуванням із встановленням трьох років іспитового строку.
Згідно з п. п. 2-4 ст. 76 КК України, на ОСОБА_6 покладені відповідні обов'язки.
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, який народився в м. Києві, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ; проживає: АДРЕСА_3 ,-
за ч. 1 ст. 309 КК України - на два роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_8 звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням із встановленням двох років іспитового строку.
Згідно з п. п. 2-4 ст. 76 КК України, на ОСОБА_8 покладені відповідні обов'язки.
Вироком вирішено питання про судові витрати, шляхом стягнення з засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_8 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві витрат за проведення експертних досліджень в сумі 352 грн. із кожного.
Також вирішено питання про долю речових доказів у справі.
За цим вироком суду першої інстанції ОСОБА_6 визнаний винним у незаконному придбанні, та зберіганні особливо небезпечного наркотичного засобу з метою збуту, а також незаконному збуті особливо небезпечного наркотичного засобу; незаконному придбанні та зберіганні наркотичного засобу без мети збуту.
Згідно вироку злочини вчинені за таких обставин.
3.05.2012 р. у вечірній час доби ОСОБА_6 по телефону домовився з особою, кримінальна справа відносно якої виділена в окреме провадження, про придбання наркотичного засобу, канабісу, в кількості, що відповідає вартості 150 грн., для особистого вживання та з метою збуту частини канабісу.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 цього ж дня близько 22:00 години, за попередньою домовленістю зустрівся з особою, кримінальна справа відносно якої виділена в окреме провадження, біля будинку АДРЕСА_4 та придбав у вказаної особи наркотичний засіб, канабіс, який знаходився в поліетиленовому пакеті, поклав його до кишені штанів і став зберігати при собі для особистого вживання та з метою збуту частини канабісу, після чого направився пішою ходою до місця свого проживання: кв. АДРЕСА_5 .
Того ж дня, 3.05.2012 р. близько 22:30 годині ОСОБА_6 , перебуваючи біля будинку №18 по вул. Краківській, в м. Києві, зустрів ОСОБА_9 , в ході розмови з яким запропонував йому придбати частину наркотичного засобу, канабісу, який нещодавно придбав у особи, кримінальна справа відносно якої виділена в окреме провадження.
ОСОБА_9 , отримавши від останнього пропозицію придбати наркотичний засіб, канабіс, та достовірно знаючи, що канабіс є наркотичним засобом, незаконний обіг та зберігання якого заборонені, погодився на пропозицію ОСОБА_6 та близько 22:45 годин за кошти в сумі 100 грн. незаконно придбав у нього без мети збуту, а ОСОБА_6 , в свою чергу, збув ОСОБА_9 наркотичний засіб, канабіс, який знаходився в паперовому згортку.
Після цього, того ж дня близько 22:55 годині біля будинку №18 по вул. Краківській, в м. Києві, ОСОБА_8 був затриманий працівниками міліції, які в присутності понятих, у долоні лівої руки ОСОБА_8 виявили і вилучили паперовий згорток з подрібненою речовиною рослинного походження зеленого кольору: наркотичний засіб канабіс, який він придбав у ОСОБА_6 .
За висновком експерта №1090х від 8.06.2012 р., “1) Подана на дослідження, подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору, за винятком насіння, є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом. 2) Маса канабісу (в перерахунку на суху речовину) становить 5,8 г. 3) З урахуванням витраченого на попередні дослідження, згідно з висновком спеціаліста №1577 від 5.05.2012 р., маса канабісу (в перерахунку на суху речовину) становила 6,0 г”.
Канабіс, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 р. №770 “Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів” “Список №1 особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено” в “Таблиці І”, є особливо небезпечним наркотичним засобом.
Надалі, того ж дня, 3.05.2012 р. близько о 22:55 годині біля будинку №10/15 по вул. Пожарського в м. Києві, ОСОБА_6 , незаконно зберігаючи при собі наркотичний засіб, канабіс, без мети збуту, також був затриманий працівниками міліції, які в присутності понятих, з-за поясу штанів ОСОБА_6 виявили та вилучили поліетиленовий пакетик з речовиною рослинного походження зеленого кольору.
За висновком експерта №1092х від 9.06.2012 р, “1) Подана на дослідження, подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору, за винятком насіння, є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом. 2) Маса канабісу (в перерахунку на суху речовину) становить 9,3 г. 3) З урахуванням витраченого на попередні дослідження згідно з висновком спеціаліста №1576 від 5.05.2012 р., маса канабісу (в перерахунку на суху речовину) становила 9,5 г”.
Канабіс, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 р. №770 “Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів” “Список №1 особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено” в “Таблиці І”, є особливо небезпечним наркотичним засобом.
На цей вирок прокурором ОСОБА_7 , яка брала участь у розгляді справи судом першої інстанції, подана апеляційна скарга з доповненнями, за змістом якої, не оспорюючи встановлені судом у вироку фактичні обставини справи, доведеність винуватості та правильність кваліфікації діянь засуджених, але вважаючи призначене ОСОБА_6 покарання із застосуванням ст. 75 КК України неправильним, просить вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 27 березня 2013 року в частині призначеного ОСОБА_10 покарання скасувати, постановити апеляційним судом у цій частині свій вирок, яким призначити ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 309 КК України - два роки позбавлення волі, за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України - п'ять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, на підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити йому остаточне покарання - п'ять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю. В решті вирок щодо нього залишити без зміни.
На обґрунтування апеляційних вимог прокурор ОСОБА_7 зважає на невідповідність призначеного ОСОБА_6 покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості, неправильне застосування кримінального закону при звільненні його від відбування основного покарання на підставі ст. 75 КК України. Також апелянт зазначає про помилкове незастосування при цьому судом першої інстанції правил ст. 77 КК України в частині призначення ОСОБА_6 додаткового покарання у виді конфіскації майна.
У запереченнях на апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_7 , уважаючи її необґрунтованою та невмотивованою, засуджений ОСОБА_6 просить вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 27.03.2013 р. залишити без зміни.
Вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_8 в апеляційному порядку не оскаржується.
Заслухавши суддю-доповідача апеляційної інстанції щодо змісту оскарженого вироку та виклад ним основних доводів апеляційної скарги, провівши в установлених межах часткове судове слідство, вислухавши пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу за наведених у ній обставин; пояснення засудженого, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважав вирок суду першої інстанції як загалом, так і в частині призначеного йому покарання, законним і обґрунтованим; промови прокурора та засудженого в судових дебатах, надавши засудженому останнє слово, вивчивши і перевіривши матеріали справи, обміркувавши і обговоривши доводи апелянта, колегія суддів уважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з таких підстав.
Так, висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості засудженого ОСОБА_6 у незаконному придбанні, та зберіганні особливо небезпечного наркотичного засобу з метою збуту, а також незаконному збуті особливо небезпечного наркотичного засобу; незаконному придбанні та зберіганні наркотичного засобу без мети збуту, вчинених за обставин, викладених у вироку, відповідно до ч. 1 ст. 365 КПК України колегією суддів апеляційної інстанції - не перевіряються, оскільки фактичні обставини кримінальної справи в стадії судового розгляду судом першої інстанції ніким із учасників процесу не оспорювались, відносно них згідно правил ч. 3 ст. 299 КПК України докази в судовому засіданні не досліджувались, також вони в апеляційній скарзі прокурором не заперечуються.
При цьому судом першої інстанції з'ясована правильність розуміння підсудними та прокурором змісту цих обставин, відсутність будь-яких сумнівів у добровільності їх позиції та ретельно роз'яснено, що в такому випадку, вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Разом із тим, показання ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , дані в судовому засіданні, обґрунтовано визнані судом першої інстанції допустимими доказами в кримінальній справі.
Отже, за встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи дії ОСОБА_6 за ч 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України кваліфіковані правильно.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити в зазначеній частині законний, обґрунтований і справедливий вирок, перевіркою кримінальної справи в апеляційному порядку не виявлено.
Що стосується доводів, наведених у апеляційній скарзі з доповненнями прокурора ОСОБА_7 про невідповідність призначеного ОСОБА_6 покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості, неправильне застосування кримінального закону при звільненні його від відбування основного покарання на підставі ст. 75 КК України, а також помилкове незастосування при цьому судом першої інстанції правил ст. 77 КК України в частині призначення ОСОБА_6 додаткового покарання у виді конфіскації майна, - колегія суддів уважає їх обґрунтованими та із ними погоджується, виходячи з наступного.
Відповідно до змісту положень ст. 50 КК України, покарання за вироком суду, з-поміж інших завдань, має на меті не тільки кару, а повинно досягти мети виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так й іншими особами.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 75 КК України суд, звільняючи засудженого від відбування покарання з випробуванням, повинен ураховувати тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дотримуючись загальних засад призначення покарання, передбачених ст. 65 КК України.
У відповідності до загальних засад призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, зокрема, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Проте, постановляючи вирок, суд першої інстанції не навів достатніх мотивів щодо обґрунтування свого рішення про звільнення засудженого ОСОБА_6 від відбування основного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.
Як убачається зі змісту мотивувальної частини вироку, /т. 2 а. с. 111/, суд першої інстанції, призначаючи ОСОБА_6 покарання, врахував тяжкість вчинених ним злочинів, дані про особу винного, обставини, що пом'якшують покарання й істотно знижують ступінь тяжкості злочинів, відсутність в справі обставин, що обтяжують покарання, та належним чином вмотивував у вироку своє рішення про призначення йому покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією ч. 2 ст. 307 КК України.
Таке покарання, на переконання колегії суддів, відповідає вимогам ч. 1 ст. 69 КК України.
Разом із тим, за змістом кримінального закону, ступінь тяжкості вчиненого злочину передбачає не тільки врахування самої класифікації тяжкості злочинів, визначеної ст. 12 КК України, а й включно з цим індивідуальних особливостей вчиненого злочинного діяння.
У цьому випадку, судом першої інстанції неповною мірою враховано суспільну небезпеку вчинених засудженим ОСОБА_6 злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, яка, насамперед, визначається поширенням та згубним впливом наркоманії і токсикоманії на свідомість психічно нестійких людей, їх мораль і спосіб життя, що призводить до поступового занепаду та деградації особистості, також зумовлена тяжкими наслідками не лише для здоров'я конкретної особи населення, а й для здоров'я населення та суспільства в цілому, при цьому перш за все - збут особливо небезпечних наркотичних засобів.
Отже, звільнення засудженого ОСОБА_6 із застосуванням ст. 75 КК України від відбування призначеного йому судом першої інстанції основного покарання з випробуванням, колегія суддів уважає таким, що не відповідає повною мірою ступеню тяжкості вчинених злочинів, особі засудженого, а також є явно несправедливим внаслідок м'якості.
За таких обставин, вирок суду першої інстанції на підставі п. п. 4, 5 ч. 1 ст. 367, п. 2 ст. 371, ст. 372 КПК України в частині призначеного засудженому ОСОБА_6 покарання із застосуванням положень ст. ст. 75, 76 КК України - не може залишатися чинним та підлягає скасуванню з постановленням апеляційним судом у цій частині свого вироку.
Призначаючи ОСОБА_6 покарання, колегія суддів апеляційного суду враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, а також дані про його особу.
Так, ОСОБА_6 раніше не судимий, але двічі притягався до кримінальної відповідальності з придбання та зберігання наркотичних засобів, не працює, за місцем проживання характеризується задовільно, переховувався від суду в стадії апеляційного розгляду, в зв'язку з чим оголошувався в розшук.
Обставинами, що пом'якшують покарання, колегія суддів визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів.
Обставин, що обтяжують покарання, немає.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, колегія суддів апеляційного суду уважає необхідним призначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 1 ст. 309 КК України та покарання у виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч. 2 ст. 307 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, та з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
Зважаючи на викладене, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги прокурора.
Керуючись п. п. 11, 15 Розділу ХІ “Перехідні положення” Кримінального процесуального кодексу України 2012 р., ст. ст. 365, 366, 378 КПК України 1960 р., колегія суддів -
Апеляційну скаргу з доповненнями прокурора ОСОБА_7 , яка брала участь у розгляді справи судом першої інстанції, - задовольнити.
Вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 27 березня 2013 року щодо ОСОБА_6 в частині призначеного покарання - скасувати.
Призначити ОСОБА_6 покарання за злочини, у вчиненні яких він визнаний винним:
за ч. 1 ст. 309 КК України - два роки позбавлення волі;
за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України - п'ять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_6 визначити остаточне покарання у виді п'яти років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
Строк відбуття покарання ОСОБА_6 рахувати з 5 травня 2014 року.
Відповідно до правил ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_6 в строк покарання попереднє ув'язнення: з 9 квітня по 5 травня 2014 р.
В решті цей вирок залишити без зміни.
Вирок може бути оскаржений у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом одного місяця з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
В. Д з ю б і н Н. Б є л а н Л. О с і п о в а