справа № 22-ц/796/5805/2014 головуючий у 1-й інстанції: Макаренко І.О.
23 квітня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: Головачова Я.В.
суддів: Шахової О.В., Поливач Л.Д.
при секретарі: Охневській Т.В.
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13 березня 2014 року,
У липні 2013 року приватне акціонерне товариство "ПРОСТО-страхування" (далі - АТ "ПРОСТО-страхування") звернулося до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 16 липня 2012 року відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки "Renault", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_2 та під керуванням ОСОБА_3, та автомобіля марки "Opel Astra", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів.
Зазначена пригода сталася з вини ОСОБА_1, якого постановою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26 вересня 2012 року було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в АТ "ПРОСТО-страхування" на підставі полісу АВ/1544498 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
У результаті звернення ОСОБА_2, як власника пошкодженого автомобіля "Renault", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, із заявою про виплату страхового відшкодування до страхової компанії йому було виплачено страхове відшкодування в розмірі 42232 грн. 12 коп.
Посилаючись на викладене, позивач на підставі ст. 1191 ЦК України просив в порядку регресу стягнути з ОСОБА_1 витрати, пов'язані з виплатою страхового відшкодування, в розмірі 42232 грн. 12 коп.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 13 березня 2014 року у задоволенні позову АТ "ПРОСТО-страхування" відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі АТ "ПРОСТО-страхування", посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про задоволення позову. Скаржник зазначає, що судом першої інстанції безпідставно було відмовлено у задоволенні позову, оскільки право регресу у позивача виникло на підставі того, що відповідач в порушення вимог ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не виконав свого обов'язку та не повідомив страховика про дорожньо-транспортну пригоду у встановлений строк; у розумінні ст. 33 цього Закону поважність причин невиконання обов'язку у встановлені строки, не звільняє винну особу від самого обов'язку невідкладно повідомити страховика про ДТП після того, як поважні причини відпали, що також не було виконано відповідачем.
ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вважали, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Представник АТ "ПРОСТО-страхування" в суд апеляційної інстанції не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. З урахуванням положень ч. 2 ст. 305 ЦПК України його неявка не перешкоджає розглядові справи.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі рішення в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судом установлено, що 16 липня 2012 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки "Renault", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, та автомобіля марки "Opel Astra", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1
Зазначена пригода сталася з вини ОСОБА_1, якого постановою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26 вересня 2012 року було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України.
Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль "Renault", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_2, зазнав механічних пошкоджень.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в АТ "ПРОСТО-страхування" на підставі полісу АВ/1544498 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
13 листопада 2012 року ОСОБА_2 звернувся до АТ "ПРОСТО-страхування" із заявою про виплату страхового відшкодування.
На підставі страхового акту від 16 листопада 2012 року та розпорядження № 005685 від 22 листопада 2012 року АТ "ПРОСТО-страхування" платіжним доручення № 36296 від 23 листопада 2012 року здійснило виплату страхового відшкодування за ремонт автомобіля "Renault", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_2, в розмірі 42232 грн. 12 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК Україна особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Статтею ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов, який подається до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП: якщо страхувальник (водій) керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або під впливом наркотичних, психотоксичних чи інших одурманюючих речовин; якщо страхувальник (водій) керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії; якщо страхувальник (водій) після дорожньо-транспортної пригоди самовільно залишив місце пригоди чи ухилився від проведення в установленому порядку перевірки, констатуючої дію алкогольних напоїв, наркотичних, чи інших одурманюючих речовин чи споживав ці речовини після ДТП до відповідної констатуючої перевірки; якщо ДТП визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та порядку транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху України; якщо страхувальник (водій) не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у пп. 33.1.2. п. 33.1. ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Так, згідно п. 33.1.4. статті 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний: невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.
Як убачається з матеріалів справи, 16 липня 2012 року ОСОБА_1 бригадою швидкої медичної допомоги був доставлений до травмпункту Бородянської ЦРЛ із численними травмами (забиття грудної клітки, пошкодження ключично-акроміального зчленування справа, перелом лівого промення), які були ним отримані внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (а. с. 89).
18 липня 2012 року ОСОБА_1 було госпіталізовано до ДУ "Інститут травматології та ортопедії НАМН України" та проведене хірургічне встручання, що підтверджується випискою з історії хвороби стаціонарного хворого № медичної карти 502926 від 20 липня 2012 року (а. с. 87).
Наведені обставини беззаперечно свідчать про те, що відповідач з поважних причин не мав змоги виконати обов'язок щодо повідомлення страховика, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, про дорожньо-транспортну пригоду протягом передбаченого ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" строку, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову АТ "ПРОСТО-страхування".
Наведені в апеляційній скарзі інші доводи, з урахуванням вище наведеного, не відносяться до тих підстав, з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість ухвалення рішення щодо скасування або зміни оскаржуваного судового рішення.
Ураховуючи викладене, підстави для скасування рішення суду першої інстанції і задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13 березня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий Судді: