29.04.2014
Справа № 522/31299/14-ц
Провадження № 2/522/1743/14
29 квітня 2014 року Приморський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого судді Свяченої Ю.Б.,
при секретарі Шеян І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та виселення, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, в якій просить визнати відповідачку такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1, зобов'язавши її виселитись з даної квартири та не чинити перешкоди позивачці у здійсненні нею права власності майном, а також вселити позивачку у дану квартиру.
Позивачка обґрунтовує вимоги тим, що вона 03 грудня 2013 року придбала у ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 згідно договору купівлі-продажу посвідченого державним нотаріусом Шостої Одеської державної нотаріальної контори Пенчевим К.Л. та зареєстрованого в реєстрі за №4-3271.
Також вказує, що за усною домовленістю між сторонами відповідачка повинна була протягом одного тижня виселитись з квартири та знятись з реєстраційного обліку. Однак, з закінченням вказаного строку, на вимогу позивачки ОСОБА_2 відмовилась виселятись з вищевказаної квартири. Тому позивачка звернулась до суду з дійсним позовом за захистом своїх порушених прав.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили їх задовольнити.
Представник відповідачки ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позивних вимог ОСОБА_1 та вказала, що 05 грудня 2013 року за заявою ОСОБА_1 слідчим СВ Приморського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області розпочато досудове розслідування за фактом за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, у ході якого постановою від 03 березня 2014 року ОСОБА_2 визнана потерпілою.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, прийнявши докази, що є наявними у матеріалах справи, вислухавши думки сторін та їх представників, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 03 грудня 2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, за умовами якого позивачка придбала у ОСОБА_2 у власність вищевказану квартиру.
Вказаний договір купівлі-продажу був посвідчений державним нотаріусом Шостої Одеської державної нотаріальної контори Пенчевим К.Л. та зареєстрований в реєстрі за №4-3271.
На даний час позивачка є власником спірної квартири, що підтверджується також витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 03 грудня 2013 року, що відповідає вимогам ч. 4 ст. 334 ЦК України.
За усною домовленістю між сторонами відповідачка повинна була протягом одного тижня виселитись з квартири та знятись з реєстраційного обліку. Однак зі сплином вказаного строку на вимогу позивачки ОСОБА_2 відмовилась виселятись з вищевказаної квартири.
Згідно ч. 3 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
За ч. 4 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, а згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
В ч. 4 ст. 334 ЦК України зазначається, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
У судовому засіданні встановлено, що договір купівлі-продажу від 03 грудня 2013 року сторонами не оспорювався. Після укладення вказаного договору ОСОБА_2 не звільнила приміщення та не знялася з реєстрації. Своїми діями відповідачка перешкоджає ОСОБА_1 у здійсненні права приватної власності на вказану квартиру.
Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.
За ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона має довести ті обставини, на які вона постилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право на справедливий суд, зокрема кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Враховуючи наведене, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 обґрунтованими та такими, що знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 317, 319, 321, 334, 383, 391 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57, 60, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та виселення, - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1.
Зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в здійсненні права власності квартирою АДРЕСА_1.
Виселити ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1.
Вселити ОСОБА_1 в квартиру АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Ю.Б. Свячена