донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
28.04.2014 р. справа №905/1223/14
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого:Чернота Л.Ф.
суддівШевкової Т.А., Стойка О.В.
від позивача:Дочева О.А. - за дов. №20/02/2014-2 від 20.02.2014р.
від відповідача 1: не з"явився від відповідача 2: не з"явився
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега логістик" м.Запоріжжя
на ухвалу господарського суду Донецької області
від24.03.2014 року
у справі№905/1223/14 (суддя Левшина Я.О.)
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вітал Плюс" м.Донецьк
до відповідача 1: до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Донбасхліб" м.Донецьк Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега логістик" м.Запоріжжя
про стягнення суми основного боргу за договором №01/10/2013-1 від 01.10.2013р. у розмірі 100,00грн., стягнення суми основного боргу за договором №30У від 01.10.2013р. у розмірі 38491,88 грн.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 24.03.2014р. прийнято відмову від позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вітал Плюс" м.Донецьк в частині стягнення з відповідача 1. суми боргу розмірі 100грн. та стягнення з відповідача 2. суми боргу у розмірі 6686,11грн. та припинено провадження у справі щодо стягнення суми основного боргу за договором № 01/10/2013-1 від 01.10.2013р. у розмірі 100,00 грн., стягнення суми основного боргу за договором № 30У від 01.10.2013р. у розмірі 38491,88 грн. Також ухвалено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега логістик" м.Запоріжжя на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вітал Плюс" м.Донецьк витрати по сплаті судового збору у розмірі 1510,47грн.
Другий відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Омега логістик" м.Запоріжжя, з прийнятою ухвалою суду першої інстанції від 24.03.14р. не згоден, вважає її необґрунтованою та такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права України. Тому звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд ухвалу господарського суду Донецької області від 24.03.14р. скасувати в частині стягнення з нього витрат по сплаті судового збору у розмірі 1510,47 грн.
Представник скаржника та першого відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Донбасхліб" м.Донецьк, до засідання суду не з»явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, своїми процесуальними правами, передбаченими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надали, ухвалою від 14.04.2014р. явка сторін не була визнана обов»язковою, неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вітал Плюс" м.Донецьк, надав відзив на апеляційну скаргу, у судовому засіданні зазначив, що вважає ухвалу господарського суду законною та обґрунтованою, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.
Згідно частини 5 статті 106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Заслухавши представника позивача, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, однак ухвала суду підлягає часткової зміні, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вітал Плюс" м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Донбасхліб" м.Донецьк та Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега логістик" м.Запоріжжя про стягнення суми основного боргу за договором №01/10/2013-1 від 01.10.2013р. у розмірі 100,00 грн., стягнення суми основного боргу за договором №30У від 01.10.2013р. у розмірі 38491,88 грн.
Ухвалою суду було порушено провадження по справі за позовом позивача.
Через канцелярію суду позивач надав заяву №24/03/14-3 від 24.03.2014р. про відмову від позовних вимог в частині стягнення з відповідача 1 суми боргу розмірі 100грн., заяву №24/03/14-1 від 24.03.2014р. про відмову від позовних вимог в частині стягнення з відповідача 2 суми боргу у розмірі 6686,11грн. та заяву №24/03/14-2 від 24.03.2014р. на підставі п. 1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України про припинення провадження по справі за позовом ТОВ "Торговий дім "Вітал Плюс" до ТОВ "Торговий дім "Донбасхліб" та ТОВ "Омега логістик" в частині 31905,77грн.
Ухвалою від 24.03.2014р. господарський суд припинив провадження у справі щодо стягнення суми основного боргу за договором №01/10/2013-1 від 01.10.2013р. у розмірі 100,00 грн., стягнення суми основного боргу за договором № 30У від 01.10.2013р. у розмірі 38491,88 грн. Також суд стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега логістик" м.Запоріжжя на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вітал Плюс" м.Донецьк витрати по сплаті судового збору у розмірі 1510,47грн.
Колегія суддів, розглянув матеріали справи дійшла висновку про обґрунтоване стягнення з другого відповідача судового збору з огляду на таке.
Частиною другою статті 49 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною. У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача. Або у разі коли в позові відмовлено, але з обставин справи вбачається, що спір доведено до судового розгляду внаслідок ухилення відповідача від розгляду претензії позивача, якщо вона пред'являлася (статті 6-8 ГПК), то судовий збір також покладається на відповідача. Дані положення відображено у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України".
При зверненні з апеляційною скаргою скаржник вказує, що незважаючи на те, що наслідком припинення провадження по справі стали його дії, однак ці дії не були зумовлені поданням позову тому й підстав для віднесення на нього судового збору не має.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до підприємства відповідача 2 з вимогою №25/01/2014-1 від 25.01.2014р. про сплату заборгованості у розмірі 38 591,88 грн., у відповідності до ст.. 530 Цивільного кодексу України. У матеріалах справи наявні докази відправки зазначеної вимоги на адресу другого відповідача. Доказів щодо відповіді другого відповідача на зазначену вимоги матеріали справи не містять.
Окрім того, в матеріалах справи, наявне клопотання відповідача 2. у якому він просив справу №905/1223/14 направити за підсудністю до господарського суду Запорізької області. Тобто у відповідача 2 спочатку все ж таки був намір змагатися у суді, тобто із існуючою заборгованістю він не був згоден. Відтак підстав вважати, що відповідач 2. сплатив би заборгованість без звернення до суду позивача, не вбачається.
Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
З огляду на вищевикладене, судова колегія вважає, що господарський суд Донецької області обґрунтовано дійшов висновку про те, що оскільки причиною виникнення спору є неправомірні дії другого відповідача з несвоєчасного виконання грошових зобов'язань (на момент подання позову порушення мало місце), тому відповідно до ч.2 ст.49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати в цій частині покладаються на другого відповідача.
Відтак, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега логістик" м.Запоріжжя не підлягає задоволенню.
Разом з цим, резолютивна частина ухвали господарського суду Донецької області підлягає зміні у частині припинення провадження у справі, а саме колегія суддів дійшла висновку, що господарським судом помилково зазначено, що припиняється провадження у справі про стягнення суми основного боргу за договором №01/10/2013-1 від 01.10.2013р. у розмірі 100,00 грн., стягнення суми основного боргу за договором №30У від 01.10.2013р. у розмірі 38491,88 грн., оскільки господарським судом прийнято відмову від позову в частині стягнення з відповідача 1 суми боргу розмірі 100грн. та стягнення з відповідача 2 суми боргу у розмірі 6686,11грн.
Таким чином, колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду Донецької області від 12.09.2013р. у справі №905/1223/14 частково не відповідає нормам процесуального права України на момент її винесення, та підлягає часткової зміні.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 80, 99, 101, 102, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега логістик" м.Запоріжжя на ухвалу господарського суду Донецької області від 24.03.2014 року у справі №905/1223/14 - залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Донецької області від 24.03.2014 року у справі №905/1223/14 - змінити, виклавши другий абзац резолютивної частині у такій редакції: "Припинити провадження у справі №905/1223/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вітал Плюс" м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Донбасхліб" м.Донецьк, Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега логістик" м.Запоріжжя про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега логістик" суми основного боргу за договором №30У від 01.10.2013р. у розмірі 31 805,77 грн.
У іншій частині ухвалу господарського суду Донецької області від 24.03.2014 року у справі №905/1223/14 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий Л.Ф. Чернота
Судді Т.А.Шевкова
О.В.Стойка
Надр.6 прим:
1 - у справу;2 - позивачу;
3,4-відповідачам;
4 - ДАГС;5- ГСДО.