"23" квітня 2014 р. Справа № 920/2159/13
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.,
суддя Пушай В.І. , суддя Плужник О.В.
при секретарі Крупа О.О.
за участю представників сторін:
позивача - Євсєєв В.В.
відповідача - Кугай А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №657С/3-9) на рішення господарського суду Сумської області від 11.02.14 у справі № 920/2159/13
за позовом ТОВ "ЛеСтар", м.Суми
до ТОВ "Велетень" , м. Глухов
про зобов"язання вчинити дії
В грудні 2013 року ТОВ "ЛеСтар" звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою, в якій просив зобов'язати відповідача передати позивачу 30 тон цукру на підставі договору про відступлення права вимоги, укладеного 04.11.2008 року між позивачем та ТОВ "ЮВС", в зв'язку з визнанням постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.05.2011року у справі № 13/178-10 недійсним договору купівлі-продажу № ДКЦ 398 від 07.11.2007року, укладеного між відповідачем та ТОВ "ЮВС", а тому він набув право щодо повернення всього одержаного (поставленого) на виконання визнаного недійсним правочину, оскільки, згідно зі ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Рішенням господарського суду Сумської області від 11.02.2014 року по справі № 920/2159/13 ( суддя Жерьобкіна Є.А.) у задоволені позову відмовлено, з посиланням на те, що будь-які докази того, що поставка 30 тон цукру здійснювалася саме за визнаним недійсним договором № ДКЦ 398 від 07.11.2007 року в матеріалах справи відсутні.
Позивач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, надав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.
В апеляційній скарзі зазначив, що поставка 30 тон цукру здійснювалась на підставі договору купівлі-продажу № ДКЦ 398 від 07.11.2007року, підставою позову у справі № 920/2159/13 є договір про уступку права вимоги від 04.11.2008року, яким передбачено у разі визнання недійсним договору купівлі-продажу № ДКЦ 398 від 07.11.2007року чи накладної № ЮВ-0002760 від 07.11.2007року позивач одержує всі права вимоги, що можуть виникнути у ТОВ «ЮВС» в разі такого визнання недійсним, в тому числі до позивача переходять права вимоги про застосування наслідків визнання правочину недійсним відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України, зокрема права щодо повернення всього одержаного (поставленого) на виконання визнаного недійсним правочину
Відповідач з обставинами, викладеними у апеляційній скарзі не погоджується, вважає рішення суду законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до норм чинного законодавства, надав пояснення на апеляційну скаргу, в якому просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
У поясненнях на апеляційну скаргу відповідач зазначив, що обставини, на які посилається позивач є необґрунтованими, оскільки апелянт посилається на факти (обставини) зазначені у рішеннях судів, які є скасованими або переглянутими.
Відповідач вважає, що будь - які докази того, що поставка 30 тон цукру здійснювалась саме за визнаним недійсним договором відсутні.
У судовому засіданні 7.04.2014р. оголошена перерва до 23.04.2014р. об 15 год. 10 хв.
Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, встановила, що 04.11.2008року між позивачем та ТОВ «ЮВС» укладено договір про відступлення права вимоги, згідно з умовами якого ТОВ «ЮВС» передає, а позивач приймає на себе право вимоги, що виникло чи може виникнути у ТОВ «ЮВС» з правовідносин по договору купівлі-продажу цукру № ДКЦ 398 від 07.11.2007року та по видатковій накладній № ЮВ-0002760 від 07.11.2007року щодо поставки цукру (товар) від ТОВ «ЮВС» до ТОВ «Велетень» на підставі наступних документів: видаткової накладної № ЮВ-0002760 від 07.11.2007року, довіреності серії ЯНФ № 267480 від 07.11.2007року на суму 103 200 грн. 00 коп.
Пунктом 1.3. договору передбачено, що в разі визнання недійсним договору купівлі-продажу № ДКЦ 398 від 07.11.2007року чи накладної № ЮВ-0002760 від 07.11.2007року позивач одержує всі права вимоги, що можуть виникнути у ТОВ «ЮВС» в разі такого визнання недійсним, в тому числі до позивача переходять права вимоги про застосування наслідків визнання правочину недійсним відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України, зокрема права щодо повернення всього одержаного (поставленого) на виконання визнаного недійсним правочину.
За умовами договору купівлі-продажу цукру № ДКЦ 398 від 7.11.2007року, ТОВ «ЮВС» продає, а ТОВ «Велетень» купує продукцію, цукор - пісок, загальною вартістю 103200 грн. 00 коп.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.05.2011року у справі № 13/178-10, порушеній за позовом ТОВ «Велетень» до відповідачів: 1) ТОВ «ЛеСтар»; 2) ТОВ «ЮВС» про визнання недійсним договору, позов задоволено та визнано недійсним договір купівлі продажу цукру № ДКЦ 398 від 07 листопада 2007 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮВС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Велетень».
Харківським апеляційним господарським судом встановлено, що матеріали господарської справи містять договір № ДКЦ 398 купівлі-продажу цукру від 07 листопада 2007 р., укладений між ТОВ «ЮВС» і ТОВ «Велетень», відповідно до умов якого ТОВ «ЮВС» продав, а ТОВ «Велетень» купив 30,0 т цукру загальною вартістю 103200 грн. 00 коп. В договорі зазначено, що від імені ТОВ «Велетень» діє на підставі Статуту його директор. Однак, вказаний договір підписаний інженером з охорони праці, який не був уповноважений на його підписання ні довіреністю, ні статутом товариства, ні посадовими обов'язками за своєю посадою. Сам факт прийняття позивачем цукру по видатковій накладній № ЮВ-0002760 від 07 листопада 2007 року не можна вважати доказом наступного схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень. Зазначена видаткова накладна підписана від імені позивача тією ж особою, яка без належних повноважень підписала договір. Дану операцію позивач відобразив у власному бухгалтерському обліку як погашення заборгованості ТОВ «ЮВС» за зобов'язаннями по договору купівлі-продажу цукрових буряків № 64/02 від 06 вересня 2006 р., відповідно до п. 5.5 якого розрахунок за отриману продукцію здійснюється, в тому числі, цукром по ціні 3,4 грн./кг. При цьому не має значення вірно чи помилково позивачем відображена ця операція в бухгалтерському обліку, як погашення заборгованості за договором купівлі продажу буряків № 64/02 від 06 вересня 2006 року, строк дії якого закінчився. Зазначена обставина свідчить лише про те, що з боку позивача ніяких дій направлених на схвалення угоди не було.
При цьому колегія суддів у справі№ 13/178-10 звертає увагу, що договірні відносини на підставі довіреності серії ЯНФ № 267480 від 07.11.2007року та видаткової накладної № ЮВ-0002760 від 07.11.2007року, між позивачем, ТОВ «Велетень» та ТОВ «Ле Стар» виникли, але не в зв'язку з договором від 7 листопада 2007р.
Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Відповідно до ч.1 ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Отже, для застосування наслідків недійсності правочину необхідно надати докази виконання зазначеного правочину сторонами.
Суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок, що будь-які докази того, що поставка 30 тон цукру здійснювалася саме за визнаним недійсним договором № ДКЦ 398 від 07.11.2007 року в матеріалах справи відсутні.
Видаткова накладна № ЮВ-0002760 від 07.11.2007року підписана неналежною особою, а тому не може бути визнана належним та допустимим доказом того, що поставка цукру здійснювалася саме за визнаним недійсним договором № ДКЦ 398 від 07.11.2007 року. У дорученні серії ЯНФ № 267480 від 07.11.2007 року посилання на договір № ДКЦ 398 від 07.11.2007 року відсутнє.
Зазначене підтверджується також постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.05.2011року у справі № 13/178-10.
Згідно зі ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 Цивільного кодексу України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 2 жовтня 2012 р. у справі N 3-42гс12.
Згідно частини першої статті 236 Цивільного кодексу України, частини третьої статті 207 Господарського кодексу України, недійсний правочин є недійсним з моменту його вчинення.
Судом першої інстанції обгрунтовано зазначив, що у ТОВ «ЮВС» не виникло права будь-якої вимоги до відповідача за договором купівлі продажу цукру № ДКЦ 398 від 07 листопада 2007 року, як на момент укладення договору про відступлення права вимоги від 04.11.2008року так і в майбутньому, а тому позивач не набув жодного права вимоги до відповідача відповідно до договору про відступлення права вимоги від 04.11.2008року.
Суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги посилання позивача на зобов'язання відповідача передати позивачу 30 тон цукру в зв'язку з визнанням недійсним договору купівлі-продажу № ДКЦ 398 від 07.11.2007року, укладеного між відповідачем та ТОВ «ЮВС» відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України, безпідставне, оскільки будь-які докази того, що поставка 30 тон цукру здійснювалася саме за визнаним недійсним договором № ДКЦ 398 від 07.11.2007 року позивачем не надано.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, що позивачем не виконано.
Таким чином, висновки викладені в рішенні господарського суду відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви позивача не можуть бути підставою для його скасування, керуючись ст. ст. 216,512,514 ЦК України, ст. ст. 35,101-105 ГПК України колегія суддів
Рішенням господарського суду Сумської області від 11.02.14 у справі № 920/2159/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції: Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови підписаний 28 квітня 2014р.
Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.
Суддя Пушай В.І.
Суддя Плужник О.В.