83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
24.04.2014р. Справа № 905/991/14
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Довгалюк В.О., за участю секретаря судового засідання Паніної С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи
за позовною заявою: Прокурора м. Донецька в інтересах держави в особі Національної акціонерної компанії "Украгролізинг", м. Київ
до Відповідача: Приватного підприємства "Землі Донбасу 2005", м. Макіївка Донецької області
про: стягнення з Відповідача заборгованості в сумі 173 919 грн. 35 коп., пені в сумі 3 941 грн. 92 коп., суми інфляції 802 грн. 41 коп., 3% річних в сумі 909 грн. 67 коп.
за участю:
Прокурора: Осипенко Ю.А. - посвідчення №003174 від 10.09.2012р.;
представників сторін:
від Позивача: Шкляр М.В.- по довіреності №14/20-24-14 від 08.01.2014р.;
від Відповідача: Ларін І.В.- директор.
13 лютого 2014 року Прокурор м. Донецька звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою в інтересах держави в особі Національної акціонерної компанії "Украгролізинг", м. Київ, до Приватного підприємства "Землі Донбасу 2005", м. Макіївка Донецької області, про стягнення з Відповідача заборгованості в сумі 173 919 грн. 35 коп., пені в сумі 3 941 грн. 92 коп., суми інфляції 802 грн. 41 коп., трьох процентів річних в сумі 909 грн. 67 коп.
В обґрунтування заявлених вимог Прокурор посилається на неналежне виконання Відповідачем взятих на себе грошових зобов'язань по сплаті лізингових платежів за договором прямого лізингу №5-13-35 пл-стз/373 від 19.07.2013р., внаслідок чого за ним утворилась вищевказана заборгованість та виникли підстави для нарахування штрафних санкцій.
В підтвердження зазначених обставин Прокурором надано договір прямого лізингу №5-13-35 пл-стз/373 від 19.07.2013р. з додатками до нього, акт приймання-передачі від 23.07.2013р., розрахунок.
Ухвалою від 14.02.2014р. господарським судом порушено провадження у справі №905/991/14, судове засідання призначено на 04.03.2014 року.
Ухвалою від 04.03.2014р. господарським судом розгляд справи відкладено на 27.03.2014р. згідно статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою від 27.03.2014р. господарським судом за клопотанням Прокурора та представників сторін продовжено строк розгляду спору на 15 днів на підставі частини 3 статті 69 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 24.04.2014р. згідно статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 24.04.2014р. Прокурор та представник Позивача позовні вимоги підтримали, просили суд задовольнити їх в повному обсязі.
Відповідачем надано суду відзив на позовну заяву №23 від 26.03.2014р., згідно якого ним частково сплачено борг в сумі 52 110 грн. 45 коп., та визнав залишок заборгованості в сумі 121 808 грн. 90 коп.
Крім того, в судовому засіданні 24.04.2014р. Відповідачем надані платіжні доручення №26398 від 24.04.2014р. та №26397 від 24.04.2014р. про часткову сплату заборгованості в сумі 51 702 грн. 93 коп.
Вислухавши у судовому засіданні Прокурора та представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом ВСТАНОВЛЕНО:
19 липня 2013 року між Державним публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» (Лізингодавець) та Приватним підприємством «Землі Донбасу 2005» (Лізингоодержувач) укладено договір прямого лізингу №5-13-35 пл-стз/373.
Пунктом 1.1 Договору передбачено, що Лізингодавець передає Лізингоодержувачу у користування на визначений Договором строк предмет лізингу, який є власністю Лізингодавця та визначений у додатку до Договору «Найменування, кількість, ціна і вартість Предмета лізингу», що є специфікацією Предмета лізингу, а останній сплачує за це лізингові платежі на умовах Договору.
Додатком №1 до Договору сторони визначили, що Лізингодавець передає Лізингоодержувачу предмет лізингу - зернозбиральний комбайн ДОН-ЛАН «Акрос» з двигуном «ЯМЗ» строком на 7 років у кількості 1шт. вартістю 1 105 522 грн. 64 коп. з ПДВ.
На виконання вищевказаних умов Договору Позивач передав Відповідачу визначений Додатком №1 до Договору предмет лізингу, що підтверджується актом приймання-передачі від 23.07.2013р., підписаним представниками обох сторін без зауважень та заперечень.
Згідно пункту 3.4.3 Договору Лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов Договору.
Додатком №2 до Договору сторонами узгоджено графік сплати лізингових платежів, зокрема перший платіж складає 115 629 грн. 77 коп., другий платіж - 59 289 грн. 58 коп.
Відповідно до пункту 4.3 Договору черговість сплати лізингових платежів в частині відшкодування вартості предмета лізингу та сплати комісії за супроводження Договору кратна 3 місяцям. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання акта. Перший лізинговий платіж сплачується через 3 місяці з дати підписання акта, подальші платежі - через кожні 3 місяці.
Таким чином, відповідно до вищевказаних умов Договору перший лізинговий платіж в сумі 115 629 грн. 77 коп. повинен бути сплачений Відповідачем у строк до 23.10.2013р. включно, а другий лізинговий платіж в сумі 59 289 грн. 58 коп. - у строк до 23.01.2014р. включно.
Проте, взяті на себе договірні зобов'язання в частині сплати лізингових платежів Відповідачем належним чином не виконані, перший та другий лізингові платежі сплачені частково в сумі 1 000 грн., у зв'язку з чим виникла заборгованість перед Позивачем в сумі 173 919 грн. 35 коп.
Під час розгляду справи Відповідачем частково сплачена заборгованість в сумі 81 702 грн. 93 коп., про що свідчать наявні в матеріалах справи копія електронного платежу №378 від 24.03.2014р. в сумі 30 000 грн., та копії платіжних доручень №26398 від 24.04.2014р. на суму 35 534 грн. 66 коп., №26397 від 24.04.2014р. на суму 16 168 грн. 27 коп.
При цьому, господарський суд не приймає як доказ сплати боргу за договором №5-13-35 пл-стз/373 від 19.07.2013р. надану Відповідачем копію електронного платежу №379 від 24.03.2014р. на суму 22 110 грн. 45 коп., оскільки з нього вбачається, що грошові кошти сплачені за іншим договором №8 від 15.07.2013р.
Таким чином, на день прийняття рішення заборгованість Відповідача перед Позивачем по сплаті лізингових платежів складає 92 216 грн. 42 коп.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення закріплені у частині 1 статті 193 Господарського кодексу України.
При цьому, згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Доказів погашення боргу в сумі 92 216 грн. 42 коп. Відповідачем не надано, у зв'язку з чим господарський суд вважає, що на момент прийняття рішення грошове зобов'язання Відповідача по сплаті орендної плати залишилось невиконаним, що є порушенням вимог пунктів 3.4.3, 4.3 Договору, статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України.
За таких обставин, господарський суд вважає позовні вимоги Прокурора в частині стягнення з Відповідача заборгованості по сплаті лізингових платежів в сумі 92 216 грн. 42 коп. обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.
Одночасно, враховуючи те, що частина заборгованості в сумі 81 702 грн. 93 коп. сплачена Відповідачем після пред'явлення позову, господарський суд в цій частині позовних вимог припиняє провадження у справі на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення їх сплати. Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (пункти 3.1, 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»).
Перевіривши наданий Прокурором розрахунок інфляційних втрат в сумі 802 грн. 41 коп. та трьох процентів річних в сумі 909 грн. 67 коп., господарський суд вважає його арифметично вірним та таким, що відповідає вимогам діючого законодавства, а позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов'язання.
Відповідно до частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 Цивільного кодексу України).
Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.
За приписами частини 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Разом з тим, згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Пунктом 7.1 Договору передбачено, що за порушення строків сплати лізингових платежів Лізингоодержувач за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує Лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.
Перевіривши наданий Прокурором розрахунок пені в сумі 3 941 грн. 92 коп. за період з 24.10.2013р. по 26.01.2014р., господарський суд вважає його арифметично вірним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства
За таких обставин, враховуючи факт прострочення Відповідачем договірних зобов'язань по сплаті лізингових платежів, господарський суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 3 941 грн. 92 коп. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Оскільки частина заборгованості в сумі 81 702 грн. 93 коп. сплачена Відповідачем після пред'явлення позову, судовий збір підлягає стягненню з Відповідача на користь Державного бюджету України в повному обсязі згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
1. Позовні вимоги Прокурора м. Донецька в інтересах держави в особі Національної акціонерної компанії "Украгролізинг", м. Київ, до Приватного підприємства "Землі Донбасу 2005", м. Макіївка Донецької області, про стягнення з Відповідача заборгованості в сумі 173 919 грн. 35 коп., пені в сумі 3 941 грн. 92 коп., суми інфляції 802 грн. 41 коп., трьох процентів річних в сумі 909 грн. 67 коп. задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Землі Донбасу 2005" (85351, Донецька область, Красно армійський район, с. Прогрес, вул. Мира, 1; 86114, Донецька область, вул. Павла Морозова, 1, ЄДРПОУ 33613871) на користь Національної акціонерної компанії «Украгролізинг» (01601, м. Київ, вул. Мечнікова, буд.16а, р/р26002010890606 в ПАТ «Альфа-Банк», МФО 300346, ЄДРПОУ 30401456) заборгованість в сумі 92 216 грн. 42 коп., пеню в сумі 3 941 грн. 92 коп., суму інфляції 802 грн. 41 коп., три проценти річних в сумі 909 грн. 67 коп.
3. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 81 702 грн. 93 коп.
4. Стягнути з Приватного підприємства "Землі Донбасу 2005" (85351, Донецька область, Красно армійський район, с. Прогрес, вул. Мира, 1; 86114, Донецька область, вул. Павла Морозова, 1, ЄДРПОУ 33613871) на користь Державного бюджету України (Отримувач: Київське УК/Київський р-н/22030001; Банк отримувача: Головне управління державної казначейської служби України (ГУ ДКСУ) в Донецькій області, МФО: 834016; ЄДРПОУ: 38034002; Рахунок: 31217206783006; Код бюджетної класифікації: 22030001; Символ звітності банка: 206) судовий збір в сумі 3 591 грн. 47 коп.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
6. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
7. Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
8. У судовому засіданні 24.04.2014р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
9. Повне рішення складено та підписано 29.04.2014 року.
Суддя В.О. Довгалюк