01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
про повернення позовної заяви
25.04.14 № 910/7550/14.
Суддя Цюкало Ю.В., розглянувши позовні матеріали Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелон Фешн Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Паретон» про стягнення 102 000,00 грн.,
23.04.2014 до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелон Фешн Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Паретон» про стягнення 102 000,00 грн.
Подана Товариством з обмеженою відповідальністю «Мелон Фешн Україна» позовна заява про стягнення 102 000,00 грн., не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає поверненню з посиланням на ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.
Згідно вимог п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п.п.2, 4 ч.3 ст.129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст.ст.4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.
Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.
Недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 Господарського процесуального кодексу України (Постанова, Пленум Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
До позовних матеріалів позивачем в якості доказів направлення копії позовної зави з додатками відповідачу додано фіскальний чек №8871 від 22.04.2014 з описом вкладення. Відповідно до вказаного опису вкладення у цінний лист вбачається, що позивачем було направлено на адресу відповідача позовну заяву про стягнення боргу за договором суборенди з 7 додатками на 32 стор.
Однак, дослідивши позовні матеріали суд встановив, що в порушення норм чинного законодавства України, позивачем було направлено не всі документи, додані до позовної заяви, яка була надіслана на адресу Господарського суду міста Києва.
Зокрема, позивачем на підтвердження позовних вимог надано суду 8 додатків до позовної заяви, які містяться на 35 аркушах, у той же час як на адресу відповідача направлено лише 7 додатків, які містяться на 32 аркушах, що підтверджується описом вкладення у цінний лист.
Як випливає з вимог ч.1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок позивача направити відповідачу копії доданих до позовної заяви документів не залежить від того чи є у наявності у відповідача дані документи.
На підставі вищезазначеного, в порушення вимог норм чинного законодавства, конституційних засад змагальності сторін позивачем не направлено на адресу відповідача копії усіх документів, доданих до позовної заяви, що суперечить принципу рівності учасників процесу перед законом і судом.
Враховуючи вищевикладене, фіскальний чек №8871 від 22.04.2014 з описом вкладення не є належними та допустими доказами направлення копії позовної заяви з додатками сторонам у справі в розумінні ст. 56 Господарського процесуального кодексу України.
Зазначені обставини є суттєвими, оскільки нормами ст. 59 Господарського процесуального кодексу України передбачено право відповідача після одержання ухвали про порушення провадження у справі надіслати суду відзив на позовну заяву, тоді як у даному випадку відповідач позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення на позовну заяву, з урахуванням усіх обставин, на які посилається позивач та поданих ним доказів.
Згідно із ч.2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Як вказувалось вище, у даному випадку такими належними доказами надіслання копій позовної заяви з доданими до неї всіма документами є описи вкладення відправленої поштової кореспонденції, засвідчені підписом працівника відділення поштового зв'язку та відбитком календарного штемпеля цього відділення.
При цьому, п.4 ч.1 ст.65 Господарського процесуального кодексу України надає можливість судді витребувати від сторін лише ті документи, які можуть бути необхідні саме для вирішення спору.
Як зазначено у ст.38 Господарського процесуального кодексу України, суд обмежений у праві самостійного витребування доказів. Тому суд у разі порушення позивачем ст.57 Господарського процесуального кодексу України не має права скористатися приписами ст.ст.38, 65 Господарського процесуального кодексу України, а навпаки є зобов'язаним виконати вимоги ст.63 зазначеного Кодексу України.
За таких обставин, у зв'язку з ненаданням позивачем належних доказів направлення відповідачу копії позову та всіх доданих до нього документів, враховуючи приписи ст.57, п.6 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню заявнику без розгляду.
Відповідно до п. 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, суд наголошує увагу на наступному.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної суми.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують обставини, на яких грунтуються позовні вимоги.
Зі змісту абз. 5 п. 3.5 п. 3 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вбачається, що підставою для повернення позовної заяви є відсутність викладу обставин, на яких грунтується позовна вимога, незазначення доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, відсутність обгрунтованого розрахунку стягуваної чи оспорюваної суми.
Як вбачається з позовної заяви б/н б/д позивач посилається на те, що 01.10.2011 між ТОВ "Делта-Спорт" та ТОВ "Паретон" було укладено Договір оренди №01/10-11М. Надалі, 01.10.2011 між ТОВ "Паретон" та ТОВ "Мелон Фешн Україна" було укладено Договір суборенди №01/10-11М2.
Однак, дослідивши матеріали позовної заяви, судом встановлено відсутність в матеріалах Договору оренди №01/10-11М від 01.10.2011, на який посилається позивач у позовній заяві. Підстави, які умнеможливили надання вказаного Догвору позивачем до суду не надано.
За таких обставин, до позовної заяви не додані документи, які підтверджують обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, відсутній обгрунтований розрахунок стягуваної суми, що є підставою для повернення позову без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню для усунення допущеного порушення, після чого заявник не позбавлений права повторно звернутись з позовною заявою до господарського суду в загальному порядку (ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України).
Також, суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб - платників податків).
Натомість, фактично у позовній заяві не зазначено ідентифікаційного коду відповідача, що є порушенням вимог п. 2 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України та тягне за собою наслідки, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Суд звертає увагу на те, що згідно з п. 2 ч. 2 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб - платників податків).
Наведене узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладену в абз. п.п. 3.5 п. 3 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно якої недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.
Крім того, суд наголошує на наступному.
Відповідно до п. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або посадовою особою, посадове становище якої не вказано.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.
Позовну заяву б/н б/д підписано представником ТОВ "Мелон Фешн Україна" Я. Вєтошкіною.
На підтвердження наявності повноважень у підписанта позовної заяви в матеріалах справи наявна довіреність б/н від 05.04.2014. Вказана довіреність підписана директором ТОВ "Мелон Фешн Україна" М.О. Ходій.
У відповідності до положень ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідують їх посадове становище.
Разом з тим до позовної заяви жодних доказів, які б станом на день подання позову до суду підтверджували посадове становище М.О. Ходія - директора ТОВ "Мелон Фешн Україна" не надано (довідка з ЄДРПОУ, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, де було б зазначено керівника позивача, протокол про обрання вказаної особи директором позивача, наказ про призначення тощо). З огляду на вищезазначене, у суду відсутні підстави вважати, що позовна заява підписана повноважним представником ТОВ "Мелон Фешн Україна" Я. Вєтошкіною.
Також, суд звертає увагу позивача на те, що копії всіх документів, що додані до позовної заяви мають бути завірені належним чином відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації" (затверджена наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 р. №55), яким визначено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "згідно з оригіналом", назви, посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту підпис.
Як вбачається з матеріалів справи, документи додані до позовної заяви не завірені належним чином як того вимагає вищезазначена інструкція.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню для усунення допущених порушень, після чого заявник не позбавлений права повторно звернутись з позовною заявою до господарського суду в загальному порядку (ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись ч. 1, п. 1, 3, 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -
Повернути позовну заяву і додані до неї документи заявникові без розгляду.
Суддя Ю.В. Цюкало